Справа № 752/19753/23
Провадження № 1-кс/752/8711/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12023100010001560 від 06.06.2023 року
встановив:
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга у якій захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 , просить:
-скасувати постанову слідчого СВ Голосіївського управління національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 05.10.2023;
-зобов'язати слідчого СВ Голосіївського управління національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 провести слідчі (розшукові) дії, а саме: встановити та допитати всіх працівників салону, які працювали в період з 07.04.2023 по 02.06.2023. з метою встановлення який час ОСОБА_4 працювала в салоні ОСОБА_7 , на якій посаді та з яким окладом; провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення суми, яка знаходилась в касі салону 02.06.2023.
У скарзі адвокат посилається на те, що в провадженні СВ Голосіївського управління національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100010001560 від 06.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
02.10.2023 до слідчого подано клопотання про проведення слідчих (розшукових) дії, а саме: встановлення та допит всіх працівників салону, які працювали в період з 07.04.2023 по 02.06.2023, з метою встановлення який час ОСОБА_4 працювала в салоні ОСОБА_7 , на якій посаді та з яким окладом; проведення перевірки бухгалтерської звітності за 02.06.2023 з метою встановлення суми, яка знаходилась в касі салону 02.06.2023.
Постановою слідчого ОСОБА_6 від 05.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про проведення слідчих (процесуальних) дій.
Захисник вважає постанову слідчого від 05.10.2023 протиправною, оскільки слідчі (розшукові) дії, про проведення яких захисник подав клопотання, необхідні для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема, перевірки показів підозрюваної ОСОБА_4 та наданих нею слідчому органу доказів.
На підставі зазначеного просить про задоволення скарги.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, зазначених у ній, просив задовольнити.
Особа, чиє рішення оскаржується - слідчий СВ Голосіївського управління національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність особи, чиє рішення оскаржується, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення захисника підозрюваної, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими СВ Голосіївського управління національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100010001560 від 06.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
02.10.2023 адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 подав слідчому СВ Голосіївського управління національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 клопотання про проведення слідчих (розшукових) дії у кримінальному провадженні №12023100010001560 від 06.06.2023 у якому просив: встановити та допитати всіх працівників салону, які працювали в період з 07.04.2023 по 02.06.2023, з метою встановлення в який час ОСОБА_4 працювала в салоні ОСОБА_7 , на якій посаді та з яким окладом; провести перевірку бухгалтерської звітності за 02.06.2023 з метою встановлення суми, яка знаходилась в касі салону 02.06.2023.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Постановою слідчого ОСОБА_6 від 05.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про проведення слідчих (процесуальних) дій, що підтверджується матеріалами справи.
Вимоги до змісту постанови слідчого визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.
Зі змісту постанови слідчого від 05.10.2023 про повну відмову у задоволенні клопотання вбачається, що в обґрунтування прийнятого рішення слідчий навів мотиви прийнятого рішення, зокрема, зазначив, що в ході досудового розслідування допитано три співробітника салону « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: ОСОБА_8 , яка працює на посаді адміністратора, ОСОБА_9 , яка працює на посаді майстра манікюру та ОСОБА_10 , а також директора салону - ОСОБА_11 , яких під час допиту попереджали про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання відповідно до ст. 384 КК України. В своїх показаннях свідки вказали, що ОСОБА_4 пройшла двотижневе стажування, після чого з 01.06.2023 офіційно приступила до виконання роботи. Також в постанові слідчий зазначив, що перевірку бухгалтерської (податкової) звітності проводить виключно Державна податкова служба, що не входить до компетенції органів Національної поліції України.
Дослідивши постанову слідчого від 05.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, слідчий виклав зміст обставин, які стали підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, яка ініціювалась перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є показання свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Водночас, звертаючись із клопотаннями про допит свідків, захисник у клопотанні не зазначив яких саме свідків просить допитати, не обґрунтував необхідність їх допиту та не зазначив відомостей про те, яке доказове значення для встановлення обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування, можуть мати показання цих свідків.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Враховуючи вимоги статей 22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що захисник не довів, що іншим працівникам салону можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, та що шляхом їхнього допиту можна встановити обставини, які не встановлені або оспорюються, тобто не доведено наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такої слідчої дії.
Також слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на слідчого обов'язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1