Дата документу 15.11.2023Справа № 554/10214/23
Провадження № 3/554/3289/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 р. м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Горбунова Я. М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий, громадянина України, працюючий водієм, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
26.10.2023 р. о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою, АДРЕСА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, порушення координації рухів, мови, запах алкоголю з порожнини рота, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, штовхав, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, хватав за руки, викручував, внаслідок чого було завдано шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
ОСОБА_1 пояснив, що в той день повернувся з роботи, поїв та випив. Пам'ятає як брав за руки та висловлювався нецензурною лайкою, але дружина його спровокувала на таку поведінку, дружина почала говорити, що ОСОБА_1 їй не вірний, постійно обзиває його.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 26.10.2023 р. ОСОБА_1 прийшов з роботи. Майже рік ОСОБА_1 вчиняє дії, які вона розцінює як домашнє насильство, у нього дивна поведінка, він неодноразово хватав за руки її, бив ногами,
Суд, дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 376492 від 27.10.2023 р., поясненнями, терміновим заборонним приписом від 27.10.2023 р., формою оцінки ризиків, відеозаписами з дисків.
Всі докази, надані суду, у своїй сукупності свідчать про той факт, що дії ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства носять стійких характер і створюють у потерпілої стан напруги, нервозності, необхідності вжиття заходів до самозахисту чи інших заходів самозбереження, у тому числі, емоційного здоров'я.
Той факт, що сторони цих відносин проживають в одній квартирі посилює стан психологічної напруги та вимушеної залежності потерпілої.
У аб'юзивних стосунках часто спостерігається цикл насильства, протягом якого чергуються зростання напруги, вчинення насильства та період примирення і спокою. Потерпілі можуть бути втягнуті в пастку цього циклу ізоляцією для сприяння насильству, насильницькою владою та контролем, травматичною прив'язаністю до кривдників, суспільним схваленням насильства, нестачею фінансових ресурсів, страхом (залякуванням), соромом (звинуваченням жертви) та прагненням захистити дітей.
Кривдники чинять домашнє насильство, коли вірять, що насильство є дозволеним, прийнятним, узаконеним чи про нього не буде повідомлено. Такі уявлення спричинюють між поколінні цикли насильства серед дітей чи інших людей, котрі відчувають, що таке насильство є прийнятним, виправданим і на нього дивляться крізь пальці. Багато людей не усвідомлюють себе як кривдників чи жертв, розглядаючи свої досвіди насильства як «сімейні конфлікти, що вийшли з-під контролю».
Наслідки домашнього насильства для потерпілих варіюються від фізичної інвалідизації, хронічних проблем зі здоров'ям, важких психічних порушень до фінансової скрути та нездатності будувати здорові стосунки. Діти, що живуть у домівках з насильством, з раннього віку виявляють психологічні проблеми, такі як ухильність надчутливість до загроз, неконтрольована агресія, що призводять до вторинної травматизації.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Визначення видів насильства міститься у п.п.4,14,15,17 ч.1 зазначеного закону і має наступне визначення.
Фізичне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство визначене як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суд, вивчивши та оцінивши всі надані суду докази, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 доведена повністю.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова може бути оскаржена особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через місцевий суд Октябрського району м. Полтави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Я. М. Горбунова