ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/9462/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
15 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
в травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України від 02.05.2023 № 23UA400040014938U6/2.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Хмельницької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Державної митної служби України від 02.05.2023 № UA400040/2023/000355.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" судовий збір в розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що під час митного оформлення митної декларації від 01.05.2023 №23UА400040014938U6 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» у розумінні статті VII ГАТТ та у правильності визначення митної вартості окремих товарів, про які вказано в інформаційному повідомленні системою управління ризиками (по товарах 47, 48, 85, 87, 89, 90, 91, 92, 93, 95, 98, 99 можливе заниження митної вартості товару), оскільки заявлений рівень митної вартості даних був значно нижчий ніж рівень митної вартості таких же товарів. Документи, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, про що декларанту було повідомлено. Вказує, що декларантом надано документи, які не усувають вищезазначені розбіжності та не підтверджують включення усіх складових митної вартості товарів та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів, що в сукупності призвело до виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом було заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів. Зазначає, що Митниця правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства прийняла рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Автолідер" (код ЄДРПОУ 23835836) одним із основних видів діяльності є 45.32 - Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
01.01.2020 між компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) (Продавець) та ТОВ "Автолідер" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу №04 за умовами якого компанія зобов'язується передати товар у власність, а товариство прийняти і оплатити за узгодженою ціною та в терміни визначені контрактом. Найменування, ціни і кількість товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту і мають юридичну силу специфікацій.
Додатковою угодою №2 від 31.12.2021 сторони продовжили дію контракту до 31.12.2023.
Додатковою угодою №3 від 17.05.2022 внесли зміни до пункту IV "Поставка товару" (товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy згідно INCOTERMS 2020. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження, товар супроводжується наступними документами: 1) рахунок (Invoice) в 3-х примірниках; 2) товарна накладна в 3-х примірниках.) та пункту VII "Оплата контракту" (Оплата контракту визначено, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу ЗО календарних днів на підставі рахунка проформи (інвойсу) продавця, банківським переказом, в USD або EUR, на рахунок продавця).
01.05.2023 на митний пост "Хмельницький"» Хмельницької митниці товариство подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA400040014938U6 для розмитнення товару поставленого компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. по контракту №04 від 01.01.2020 фактурною вартістю 59954,20 дол. США.
До вищевказаної МД декларантом було надано такі товаросупровідні документи:
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - 10289 від 24.04.2023,
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) - А №169536 від 26.04.2023,
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару - б/н від 24.04.2023,
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - №04 від 01.01.2020,
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - №1 від 02.11.2020,
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - №2 від 31.12.2021,
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - №3 від 17.05.2022,
Копія митної декларації країни відправлення - МRN23ROIS4650Е0036943 від 26.04.2023.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією №23UA4000400014938U6 відповідачем встановлено, що "документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містять розбіжності: вага нетто товару, зазначена у рахунку фактурі не відповідає вазі в МД та інших документах. При цьому вартість відповідає. Вага товарів, зазначена у копії МД країни відправлення не відповідає даним, зазначеним у МД. До митного оформлення подано дві різні МД країни відправлення з одним номером та різними відомостями. Вартість товарів у румунських леях та курс, зазначені у копії МД країни відправлення не відповідають даним, зазначеним у рахунку та на сайті Національного Банку Румунії. В документах, поданих до митного оформлення відсутня інформація, що вартість транспортування включена до ціни рахунку-фактури. Пунктом IV додатку №3 до контракту визначено, що до ціни товару включаються витрати на пакування маркування розгрузки та погрузки. При цьому, товари поставляються на умовах поставки DAP Хмельницький, застосування яких передбачає, що продавець доставляє товари до погодженого місця призначення. При цьому, інформація, що дані витрати обов'язково повинні бути включені до ціни до ціни товару, яка зазначена в рахунку-фактурі відсутня.
Таким чином, подані до митного оформлення документи не містять числових значень складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, в тому числі: вартість транспортування, витрат на страхування цих товарів; комісійної та брокерської винагороди посередника.
У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товарів 47,48,85,87,89,90,91,92,93,95,98,99, оскільки заявлений рівень митної вартості нижчий ніж рівень митної вартості ідентичних артикулів, що імпортувались іншими суб'єктами ЗЕД, а також рівень цін окремих артикулів нижчий, ніж під час попередніх митних оформлень ідентичних артикулів. При цьому, інформації щодо надання знижок до цін оцінюваних товарів не надано. З огляду на вищевикладене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товар: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь 02.05.2023 декларантом надано документи, які не спростовують розбіжності, містять розбіжності, не підтверджують включення окремих складових митної вартості товарів та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів.
Згідно частини 3 cтатті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ніш особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другоряднім методом відповідно до вимог cm. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (cm. 59 та ст.60) по причині відсутності у митного органу інформації вартості операції з ідентичними (подібними) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (cтаття 63 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 20.02.2023 №23UA100390702021U9 від 24.02.2023 №23UA100120611403U2 від 01.05.2023 №23UA100120613347U7 від 13.02.2023 №23UA400040005233U1, згідно яких за рівнем митної вартості, зазначеним у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів здійснено митне оформлення таких же товарів того ж виробника, торгівельної марки від того ж відправника та МД від 08.02.2023 №23UA205140010068U8, згідно якої за рівнем митної вартості, зазначенім у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів здійснено митне оформлення частин мостів.
Коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
В результаті консультації представнику імпортера роз'яснено, що згідно з п.3 cт.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 cт. 55 МКУ. Також роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду".
За результатами перевірки митної декларації №23UA400040014938U6 від 01.05.2023 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000355 від 02.05.2023, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів UA400000/2023/000086/2 від 02.05.2023, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Приписами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.
Крім того, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
З матеріалів справи вбачається, що при заповненні МД 23UA400040014938U6 від 01.05.2023 уповноважена особа товариства аналогічно зазначила в графі 38 МД вагу товарів з врахуванням первинної упаковки, що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям. У інвойсі на товар експортер вказав, фактичну вагу нетто товару як вагу брутто. Наявність цих розбіжностей надавало уповноваженій особі товариства право зазначити вагу на свій вибір відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, що спростовує будь який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей чи не достовірності заявленого числового значення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах.
Щодо твердження митного органу проте, що подані до митного оформлення документи не містять числових значень складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, в тому числі: вартість транспортування, витрат на страхування цих товарів; комісійної та брокерської винагороди посередника, суд зазначає, що митний орган, ухвалюючи рішення про коригування митної вартості товарів, не врахував, що відповідно до пункту IV. "Поставка товару" контракту, постачання товару проводиться компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. на умовах Інкотермс DAP, а це означає, що транспортні витрати вже включені до вартості товару, а тому транспортні витрати не є окремими складниками митної вартості товару. Умовами Інкотермс DAP не встановлено обов'язковість страхування товару. Укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні. Послуги брокера та посередників товариство не використовувало.
Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.
Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.
Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції надмірно стягнено з нього судовий збір у розмірі 5368 грн, то судова колегія відхиляє їх.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року визначений у розмірі 2684 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та 1 вимогу немайнового характеру.
Стосовно вимоги майнового характеру, то ставка судового збору становить 2684 грн, оскільки 50690,85*1,5%=760,36 грн, що є меншим, ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стосовно вимоги немайнового характеру, то ставка судового збору становить 2684 грн.
Таким чином, за подання позовної заяви в даному випадку позивачу необхідно було сплатити 5 368 грн., що ним і було зроблено.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.