ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/14075/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Мєзєнцева Є.І.,
Собківа Я.М.,
При секретарі Масловська К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві(далі - відповідач, ГУ ПФУ у м. Києві), в якій просила суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме з 15.03.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме з 15.03.2021 року.
Позовні вимоги вмотивовані протиправністю тверджень відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки (2018-2020 pp.), оскільки, на переконання позивача, у даному випадку має місце не переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце призначення іншої пенсії по іншому закону, тому відповідач повинен застосовувати показники середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки, оскільки пенсія позивачу згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначатиметься вперше.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року даний адміністративний позов - задоволено.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше. Таким чином, відповідачем порушено право позивача на застосування при призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Позиція відповідача обґрунтована тим, що позивач перед зверненням до управління 10.03.2021 року отримував пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» і тому при зверненні до управління із заявою від 15.03.2021 року відбулося переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не призначення, як зазначає позивач. Вказано, що перерахунок пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, проводився у 2019 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, в розмірі 1,17, а саме 3764,40х1,17 = 4404,35 грн., а у 2020 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 із коефіцієнтом 1,11, а саме 4888,83х1,1 = 5426,60 грн.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року - залишити без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та до 15.03.2021 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі заяви позивача від 15.03.2021 року та наданих документів позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведено перерахунок пенсії.
ОСОБА_1 06.04.2021 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії із застосуванням нового показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, а саме: за 2018, 2019 та 2020 рр., починаючи з 15.03.2021 року.
Листом від 05.05.2021 року № 11967-10571/Ц-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,11, а саме, 4888,83 грн. х 1,11 = 5426,60 грн.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
Згідно статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, позивач мав право на отримання двох видів пенсій за різними законами - у зв'язку із вислугою років відповідно до Закону України "Про державну службу", та за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки досягла пенсійного віку та мала достатній страховий стаж.
Слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проводиться в межах одного закону, яким передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника.
Відповідно до ч. 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У даному випадку позивач, отримуючи пенсію за одним законом, звернулася із заявою до відповідача про призначення їй пенсії за іншим законом. Так, позивач просила призначити їй пенсію за віком на підставі статей 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не перевести її на пенсію за віком у межах одного Закону.
Статтею 27 Закону №1058-ІV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до ч. 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч.1 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, з наведеного вбачається, що ч. 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тобто, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати від 31 жовтня 2018 року по справі №876/5312/17.
Як встановлено вище, позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу». З 15.03.2021 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №1058-ІV. При цьому, призначення позивачу пенсії відповідно до Закону №1058-ІV у 2021 року відбулося вперше, тобто відбувся не перевід, а саме призначення відповідної пенсії.
Таким чином, при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Оскільки пенсію відповідно до Закону №1058-ІV позивачу призначено у 2021 році, то показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, має братися за 2018-2020 роки.
Відтак, як вірно зазначено позивачем, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018-2020 роки, є протиправними.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 363/1493/17 та у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 367/1276/17.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо обґрунтованості його позовних вимог.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків