ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/16824/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі Масловська К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати ненадання Головним управлінням Національної поліції у м. Києві відповіді на звернення позивача по «Спецлінії 102» 28.02.2020 року до Головного управління Національної поліції у м. Києві про протиправну бездіяльність працівників поліції у встановлений законом строк -протиправним;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві розглянути звернення позивача по «Спецлінії 102» 28.02.2020 року до Головного управління Національної поліції у м. Києві про протиправну бездіяльність працівників поліції та надати обґрунтовану відповідь.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.02.2020 року позивач звернувся по «Спецлінїї 102» до Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про протиправну бездіяльність працівників поліції, проте, у встановлений законом строк обґрунтованої відповіді на своє звернення не отримав, що є порушенням його конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року даний адміністративний позов задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженим органом здійснено перевірку обставин, викладених у скарзі позивача, однак звернення ОСОБА_1 щодо скарги на дії поліцейських не розглянуто у спосіб та у порядку, визначених Законом України «Про звернення громадян» та Порядком №100.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ані Порядком №100, ані Інструкцією №111 не визначено обов'язку органів Національної поліції надавати обґрунтовану відповідь на заяви, які надійшли по «Спецлінії 102». Апелянт зазначає, що «Спецлінія 102» є лінією, яка спрямована на прийняття та реагування працівниками Національної поліції на повідомлення про вчинення кримінальних, адміністративних та інших правопорушень. В той же час, контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України спрямовані на реагування на звернення громадян України в порядку Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, відповідач вважає, помилковим є висновок суду першої інстанції, що повідомлення позивача по «Спецлінії 102», є зверненням в розумінні Закону №393/96-ВР.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 28.02.2020 звернувся по «Спецлінії 102» зі скаргою на бездіяльність працівників поліції з приводу вжиття заходів щодо осіб, які ведуть торгівлю з рук за адресою: м. Київ, проспект Мінський, буд.4.
Позивач зазначив, що не отримав відповіді на заяву через спецлінію « 102» у встановлений Законом України «Про звернення громадян» місячний термін, що на думку позивача, є порушенням його права і стало підставою для звернення з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею 1 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заявою (клопотанням) у розумінні вказаної статті Закону є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно зі статтею 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Приписами статті 15 Закону №393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Відповідно частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що кожен з громадян має гарантоване право звернутись до уповноваженого органу із проханням сприяти реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів, а орган, до якого він звернувся зобов'язаний об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити доводи звернення, невідкладно вжити заходів щодо відновлення порушених прав, виявити та усунути причини та умови, які сприяли порушенням, надати мотивовану відповідь у строки встановленні статтею 20 Закону №393/96-ВР та повідомити особу про наслідки розгляду.
Порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» врегульовано Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 №223/33194 (далі - Порядок №100).
Пунктом 5 Розділу ІІ Порядку №100 вказано, що заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», реєструється в ІТС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.
Відповідно до п.9 Розділу ІІ Порядку №100 інформацію, яка надійшла до органу (підрозділу) поліції, про кримінальне правопорушення та іншу подію, вчинені на території обслуговування іншого органу (підрозділу) поліції, уповноважена службова особа невідкладно реєструє в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та невідкладно інформує про це той орган (підрозділ) поліції, на території обслуговування якого сталася така подія.
Орган (підрозділ) поліції, на території обслуговування якого сталася така подія, реєструє невідкладно указане повідомлення до ІТС ІПНП (журналі ЄО).
Реєстраційний номер ІТС ІПНП (журналу ЄО) поінформованого органу (підрозділу) поліції уповноважена службова особа також уносить в ІТС ІПНП (журнал ЄО).
Згідно з п. 13 Розділу ІІІ Порядку №100 заяви (повідомлення), що надійшли до чергових служб центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції телефоном чи під час особистого звернення громадян, уповноважені службові особи реєструють в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та невідкладно передають до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня, на території обслуговування яких сталася подія, із зазначенням в ІТС ІПНП (журналі ЄО) номера реєстрації в ЄО відповідного органу (підрозділу) поліції.
Про зареєстровані в ІТС ІПНП (журналі ЄО) центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції заяви (повідомлення) уповноважена службова особа невідкладно з моменту реєстрації інформує керівництво відповідного органу поліції.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Порядку №100 заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень) поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, у випадку встановлення у заяві чи повідомленні відсутності відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, зміст останньої доповідається начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 28.02.2020 звернувся по спеціальній лінії « 102» зі скаргою на бездіяльність працівників поліції щодо невжиття заходів стосовно осіб, які ведуть торгівлю з рук за адресою: м. Київ, проспект Мінський, буд.4.
Зазначене звернення позивача зареєстровано ЄО за №11445 від 28.02.2020 як інша подія: інші скарги на поліцейських.
Відповідальним щодо розгляду заяви визначено Оболонське УП.
Рапортом про отриману заяву повідомлено начальника Оболонського УП ГУНП в м. Києві Євгена Худякова, в якому зазначено, що заява зареєстрована як «інші скарги на поліцейських», зміст звернення: «заявник скаржиться, що неодноразово звертався з заявою про торгівлю з рук за вказаною адресою, ніхто не реагує, просить надати йому відповідь стосовно даного звернення в установлений державою термін картка збережена з затримкою, бо не працює система».
Таким чином, звернення ОСОБА_1 містило скаргу саме на бездіяльність працівників поліції.
За результатами перевірки по матеріалам звернення ЄО №11445 від 28.02.2020, Оболонським УП ГУНП в м. Києві складено довідку, згідно якої встановлено, що прибувши на місце виклику, нарядом поліції ніякої торгівлі виявлено не було. Однак, в ході перевірки було встановлено, що раніше дійсно за вказаною адресою здійснювалась несанкціонована торгівля з рук та при виявленні даних фактів було складено адміністративні протоколи за ст. 160 КУпАП. В ході проведеної бесіди з мешканцями дільниці з даного приводу нічого повідомити не змогли, про факти викладені у повідомленні їм нічого невідомо, громадський порядок не порушувався. За результатами здійснення перевірки Оболонським УП ГУНП у м. Києві прийнято рішення про списання матеріалів ЄО 11445 від 28.02.2020 до справи управління поліції.
З урахуванням викладеного вбачається, що уповноваженим органом здійснено перевірку обставин, викладених у скарзі позивача, однак звернення ОСОБА_1 щодо скарги на дії поліцейських не розглянуто у спосіб та у порядку, визначених Законом України «Про звернення громадян» та Порядком №100.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що усне звернення позивача викладено за допомогою засобів телефонного зв'язку, а саме телефону «гарячої лінії» та зареєстроване посадовою особою. Зі змісту звернення чітко вбачається, що заявник просить надати йому відповідь стосовно даного звернення в установлений державою термін. Разом з цим, відомості щодо роз'яснення позивачу іншого порядку звернення громадян, про який зазначає апелянт, у зареєстрованому зверненні ЄО за №11445 від 28.02.2020 - відсутні.
Таким чином, зважаючи на встановлену вище бездіяльність відповідача щодо незабезпечення розгляду звернення ОСОБА_1 , яке надійшло до органів поліції по «Спецлінії 102», у порядку Закону України «Про звернення громадян», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків