ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 357/8054/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ярмола О.Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до відділення поліції №3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду даної справи.
Заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що інспектором СРПП відділення поліції №3 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Полтораком І.В. винесено постанову серії БАД №331245 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.121, ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 17.06.2023 року о 17 год.24 хв. в с.Острів по вул.Ярослава Мудрого, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки не був пристебнутий ременем безпеки, також на вказаному транспортному засобі були відсутні бризговики, передбачені конструкцією авто, крім цього не мав при собі посвідчення водія та не увімкнув аварійну сигналізацію при зупинці працівниками поліції, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а», п.9.9 «б», п.31.4.7 «е», п.2.3 «в» ПДР , здійснив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121, ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП.
Встановлено, що 21.06.2023 року представник позивача адвокат Тилик Т.М. на адресу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області направив адвокатський запит щодо перевірки законності винесення постанови серії БАД №331245 (а.с.21).
27.06.2023 року на адвокатський запит було надано відповідь Білоцерківським РУП ГУНП в Київській області , з якої вбачається, що працівники поліції діяли в межах чинного законодавства, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1395. При вчиненні одного або двох адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне порушення окремо (ст.36 КУпАП). Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вказаних. В зв'язку з виявленими порушеннями, інспектором було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.121, ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваною постановою, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулює Закон України «Про дорожній рух» (далі - ПДР України).
За п.1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
Європейський суд з прав людини (надалі - Суд) неодноразово у своїх рішеннях наголошував на необхідності надання оцінки аргументам учасників справи, які мають значення для розгляду справи в суді.
Серед іншого, в пункті 25 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, Суд зазначив, що у цій справі заявниця зверталась до національних судів з вимогою вирішити її спір щодо пенсії з органами соціального забезпечення. Заявниця посилалася, зокрема, на положення статті 46 Конституції, заявляючи, що її пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум. Однак національні суди не вчинили жодної спроби проаналізувати позов заявниці з цієї точки зору, попри пряме посилання у кожній судовій інстанції. Не у компетенції Суду вирішувати, який шлях міг би бути найадекватнішим для національних судів при розгляді цього аргументу. Однак, на думку Суду, національні суди, цілком ігноруючи цей момент, хоча він був специфічним, доречним та важливим, не виконали свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції. Відповідно, було порушення цього положення.
Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів від 18 грудня 2008 року № 11 (2008) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, якість судового рішення залежить, головним чином, від якості його обґрунтування, при цьому викладення підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але є насамперед гарантією проти свавілля, оскільки, по-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати доводи, що становлять основу рішення та забезпечують його правомірність; по-друге, дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими та давати можливість читачеві прослідкувати логіку міркувань, що призвели до ухвалення суддею рішення. До того ж, обґрунтування повинно засвідчувати дотримання суддею принципів, проголошених Європейським судом з прав людини (а саме додержання прав сторони захисту та права на справедливий суд). Крім того, визнаючи повноваження судді тлумачити закон, слід пам'ятати також і про обов'язок судді сприяти встановленню юридичної визначеності, адже вона гарантує передбачуваність змісту та застосування юридичних норм, сприяючи тим самим забезпеченню високоякісної судової системи.
Суд першої інстанції наведене дотримався не у повній мірі.
Так, суд першої інстанції не надав жодної оцінки аргументам позивача в частині порушення з боку інспектора вимог статті 268 КУпАП і не дослідив у цьому аспекті спірні правовідносини.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови серії БАД №331245 від 17 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.121, ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2023 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення поліції №3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД №331245 від 17 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.121, ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.