П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
---------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12459/23
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити пенсію, нараховану але не одержану ОСОБА_2 у зв'язку із смертю,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв'язку з його смертю, доплату пенсії в розмірі 234994,97 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв'язку з його смертю, доплату до пенсії в розмірі 234994,97 грн. з датою черговості виплати 23 грудня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що позивачка є донькою ОСОБА_2 . ОСОБА_2 перебував на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, по справі № 420/13499/21 було нараховано доплату до пенсії в розмірі 234994,97 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. При цьому нараховану доплату в розмірі 234994,97 грн. на момент смерті він так і не отримав. Позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй, нараховану померлому доплату до пенсії. Однак, відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність правових підстав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений позов ОСОБА_1 ,
Визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв'язку з його смертю, доплату до пенсії в розмірі 234994,97 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року зі змінами, внесеними постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року, по справі № 420/13499/21, та недоодержану у зв'язку з його смертю, доплату пенсії в розмірі 234994,97 грн. з датою черговості виплати 23 грудня 2021 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що позивачка не є стягувачем у справі №420/21406/21, що свідчить про відсутність правових підстав для виплати останній недоотриманої пенсії за відповідним судовим рішенням.
При цьому, з посиланням на положення статті 1219 Цивільного кодексу України, апелянт акцентує увагу на тому, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва щодо виконання рішення суду в частині обов'язку пенсійного органу по здійсненню виплати пенсії.
Також, на переконання апелянта, без належного обґрунтування судом першої інстанції залишено поза увагою й те, що відповідно до положень статей 23, 116 Бюджетного кодексу України, статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим законодавством. Зазначеним підтверджується неправильність висновків суду і щодо відшкодування на користь позивачки понесених нею судових витрат у справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позивачка своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.04.1984 року.
ОСОБА_2 перебував на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року по справі №420/13499/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 року на підставі довідки № ЮО78603 вiд 02.04.2021 року, та здійснити виплату донарахованих сум; здійснити виплату нарахованих ОСОБА_2 з 5 березня 2019 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення; зобов'язано Пенсійний фонд України, у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", здійснити фінансування виплати, перерахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області пенсії ОСОБА_2 з 1 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО78603 вiд 02.04.2021 року, та з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% нарахованої суми підвищення пенсії.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року виключено з резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року абзац 6. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року - залишено без змін.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нарахована доплата пенсії в сумі 234 994,97 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.04.2023 року серія НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 22.05.2023 року № 12720-11377/М-02/8-1500/23 про відсутність правових підстав для виплати недоотриманої доплати до пенсії, оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем по справі №420/13499/21.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області, відмовляючи позивачці у виплаті недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі №420/13499/21, діяв з порушенням вимог ст. 61 Закону № 2262-XII, оскільки зазначена стаття визначає, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються, зокрема, дочці.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, відповідно до якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Однією з умов виплати пенсії, яка не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював правовий висновок, згідно якого у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а.
Як правильно встановив суд першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, позивачкою був дотриманий порядок, передбачений у статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звернувшись (02.11.2022 року) за виплатою протягом шести місяців після смерті пенсіонера (її чоловіка).
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 420/12459/23 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.11.2023
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький