РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Рівне №460/9775/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_3
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), в якому просила:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати з 20.04.2023 Кучинськiй Валентині Олександрiвнi пiльги/пенсiї на дітей з інвалідністю шкільного віку, Кучинськiй Алiні Олександрiвнi та Кучинськiй Кароліні Олександрiвнi, iнвалiднiсть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмiрi, визначеному п. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області проводити нарахування та виплачувати з 20.04.2023 Кучинській Валентині Олександрiвнi пiльги/пенсiю на дiтей з інвалідністю шкільного віку, ОСОБА_2 та Кучинськiй Кароліні Олександрiвні, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХII, що дорівнює мiнiмальнiй заробiтнiй платі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі №6-р/2018 відновлено дію п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка із 17.07.2018 є чинною у редакції до 09.07.2007. У зв'язку з цим, позивач має право на нарахування та виплату щомісячної виплати мінімальної заробітної плати на своїх доньок - дітей, які стали інвалідами по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, нарахування та виплату позивачу вказаної доплати відповідачем здійснено не було. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує конституційне право на отримання соціальної допомоги.
Ухвалою суду від 26.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позиція відповідача 1 щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення, повідомивши про те, що орган пенсійного фонду не є належним відповідачем у справі, оскільки не здійснює нарахування та виплату пільг та компенсацій дітям та їх батькам, передбачених ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 22.08.2023 як другого відповідача у справі залучено Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач 2). Встановлено строк для подання відзиву на позов тривалістю 15 днів з дня вручення даної ухвали. Також вказаною ухвалою суду у другого відповідача витребувано: докази на підтвердження наявності/відсутності повноважень щодо нарахування та виплати пільги на дитину з інвалідністю шкільного віку, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ; докази на підтвердження здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пільги на дітей з інвалідністю шкільного віку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Розгляд справи розпочато спочатку.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу суду відповідач 2 отримав 23.08.2023, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ним подано не було.
Разом з тим, 20.10.2023 до суду надійшло клопотання Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про заміну неналежного відповідача у справі на Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 24.10.2023 залучено Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації як третього відповідача у справі (далі - відповідач 3).
Встановлено строк для подання відзиву на позов тривалістю 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Також вказаною ухвалою суду витребувано у третього відповідача у строк подання відзиву на позовну заяву: докази на підтвердження наявності/відсутності повноважень щодо нарахування та виплати пільги на дитину з інвалідністю шкільного віку, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ; докази на підтвердження здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пільги на дітей з інвалідністю шкільного віку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Розгляд справи розпочато спочатку.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу суду відповідач 3 отримав 24.10.2023, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ним подано не було.
Також відповідачем 3 не подано витребовуваних доказів у справі.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім іншого, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У зв'язку із тим, що відповідач 3 не надіслав до суду відзиву на позовну заяву та не повідомив суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем 3 відзиву без поважних причин, як визнання позову.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 , є дітьми з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Вказані обставини підтверджуються посвідченням дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 від 20.02.2007, вкладкою № НОМЕР_4 до посвідчення серії НОМЕР_3 , а також та посвідченням дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_5 від 20.02.2007, вкладкою № НОМЕР_6 до посвідчення серії НОМЕР_5 .
Відповідач 1 листом від 17.05.2023 №19449-19490/К-02/8-1700/23, у відповідь на заяву позивача, повідомив, що неповнолітні діти перебувають на обліку відповідача і отримують пенсії по інвалідності з 20.04.2023 на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5048,95 грн.
Згідно із атестатами від 13.04.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували на обліку в Рівненському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
При цьому, як встановлено судом та не заперечено учасниками справи, Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснював функцію контролю за діями місцевих органів соціального захисту, а всі питання щодо виплат у порядку ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перебувають у відданні місцевих органів соціального захисту, тобто, в даному випадку, - Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації.
Доказів нарахування та виплати з 20.04.2023 Кучинській Валентині Олександрiвнi пiльги/пенсiю на дiтей з інвалідністю шкільного віку, ОСОБА_2 та Кучинськiй Кароліні Олександрiвні, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачем 3 до матеріалів справи не долучено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до ст.27 Закону №796-ХІІ до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які:
1)евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;
2)проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;
3)проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення;
4)проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю;
5)народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
6)хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;
7)одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Пунктом 8 частини 1 статті 30 Закону №796-XII (у редакції, чинній із 09.07.2007), було передбачено, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надається така гарантована державою компенсація та пільга, як щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні. Необхідність взяття дитини на такий диспансерний облік визначається лікарською консультаційною комісією.
В подальшому, дія вказаної та інших статей Закону №796-XII неодноразово обмежувалася законодавцем. Такі обмеження реалізовувалися Верховною Радою України у законах про Державний бюджет України, як шляхом викладення відповідних норм в іншій редакції, так і шляхом делегування Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення порядку та розміру доплат, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на відповідний календарний рік.
Так, підпунктом 5 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" №107-VI від 28.12.2007, текст пункту 8 частини першої статті 30 Закону №796-XII було викладено в новій редакції, відповідно до якої, потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надається такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні.
Відповідно до підпункту 6 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" №107-VI від 28.12.2007 статтю 31 Закону №796-XII виключено.
Підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" №107-VI від 28.12.2007, текст статті 48 Закону №796-XII було викладено в новій редакції, за якою одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто, з 22 травня 2008 року статті 30, 31, 37, 48 Закону №796-XII застосуються в редакції, що діяла до внесення змін Законом №107-VI.
Разом з тим, у 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення вищевказаних статей Закону №796-XII застосовувались у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом третім підпункту 6 та підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VІІІ від 28.12.2014, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, пункт 8 частини першої статті 30 та статтю 31 Закону №796-XII виключено.
Відповідно до підпункту 8 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VІІІ від 28.12.2014, статтю 48 Закону №796-XII викладено в новій редакції, за якою визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018, абзац 3 підпункту 6 та підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 відновлено дію статей 30 та 31 Закону №796-XII в попередній редакції, тобто в редакції, що діяла до внесення змін Законом №76-VІІІ від 28.12.2014.
У ході судового розгляду справи відповідачем 3 не спростовано факт отримання позивачем спірних виплат, передбачених ст.30 №796-XII, до 01.01.2015, як і не підтверджено факт зняття з обліку як отримувача такої грошової допомоги.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 разом із своїми неповнолітніми дітьми проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991, належить до зони гарантованого добровільного відселення, а діти позивача мають інвалідність, яка пов'язана з аварією на ЧАЕС, то з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто із 17.07.2018, позивач має право на відновлення виплат, передбачених ст.30 Закону №796-XII.
При цьому, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яким на даний час для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 30 Закону №796-XII щодо обчислення гарантованої державою компенсації та пільги, як щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, застосуванню не підлягає, а застосовується прожитковий мінімум, установлений на 1 січня календарного року.
Тому, вимоги позивача про зобов'язання відповідача 3 провести виплату, передбачену статтею 30 Закону №796-XII, на дітей шкільного віку, які стали інвалідами по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягають до часткового задоволення, а саме: у розмірі щомісячного прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня календарного року.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати з 20.04.2023 ОСОБА_1 пільги на дітей з інвалідністю шкільного віку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, передбаченої п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 щомісячно нарахування та виплату прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - дітей, які стали інвалідами по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передбачено п.8 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, починаючи з 20.04.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 15 листопада 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )
Позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. 16 липня, 79, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 05392737) Відповідач - Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (вул. Соборна, буд. 23,смт. Володимирець, Вараський р-н, Рівненська обл.,34300, ЄДРПОУ/РНОКПП 44130979)
Суддя С.А. Борискін