Справа № 522/16638/23-Е
УХВАЛА
15 листопада 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача - Самборського В.О., про розгляд справи у порядку загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 21 вересня 2023 року від Приморського районного суду міста Одеси за предметною підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті з проханням визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.05.2023 №18-Д про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Вказана позовна заява ОСОБА_1 надійшла до Приморського районного суду м. Одеси 23.08.2023.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2023 матеріали позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконним та скасування наказу були передані до Одеського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.
Ухвалою судді Скупінської О.В. від 26.09.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №522/16638/23-Е та залишено без руху позовну заяву для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням повної адреси сторін та викладення позовних вимог у відповідності до приписів ч.1 ст.5 КАС України.
17.10.2023 до суду надійшла заява (вх..№ЕС/12218/23) представника позивача - адвоката Загороднього В.С. (ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.10.2023 серії АВ №1098231), про усунення недоліків. До заяви представником позивача додано позовну заяву в редакції з врахуванням вимог ухвали від 26.09.2023, в якій ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.05.2023 №18-Д про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Ухвалою судді від 23.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у порядку ст.262 КАС України.
08.11.2023 до суду надійшла заява (вх..№ЕС/14288/23) представника Державної служби України з безпеки на транспорті - Самборського В.О., про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.11.2023 запропоновано ОСОБА_1 протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати до суду пояснення щодо поданої 08.11.2023 представником Державної служби України з безпеки на транспорті - Самборським В.О., заяви про закриття провадження у справі №522/16638/23-Е на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України.
10.11.2023 до суду надійшли заперечення (вх..№39423/23) представника відповідача - Самборського В.О., проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з одночасним проханням розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Подане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що пі час під час здійснення своїх безпосередніх обов'язків позивач допустив неправомірну поведінку, яка виразилась у порушенні трудової дисципліни, а саме: зафіксувавши факт відсутності у водія документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки і адаптації тахографа, позивач не вжив заходів щодо притягнення автомобільного перевізника до встановленої законодавством відповідальності. Крім того, під час зупинки транспортного засобу та спілкування з водієм, позивач не увімкнув портативний відеореєстратор D41243DB580A, який у той день отримав під особистий підпис. Позивач у листопаді 2022 року вже притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак заходи дисциплінарного впливу у вигляді оголошення догани не мали позитивних наслідків у подальшій роботі позивача. Дана справа має суспільний інтерес, оскільки неправомірна поведінка позивача, як працівника Укртрансбезпеки, негативно впливає на репутацію Укртрансбезпеки, як державного органу, для автомобільних перевізників. Крім того, з огляду на необхідність перевірки доводів та ґрунтовного дослідження об'ємних доказів у справі (зокрема, відеодоказів), з метою надання обґрунтованої оцінки доказам, з урахуванням того факту, що під час розгляду справи може виникнути необхідність у виклику свідків, надання пояснень особами, які не залучені до розгляду справи, відповідач вважає, що розгляд справи слід здійснювати у порядку загального позовного провадження.
Дослідивши отримані заперечення з наведеним клопотанням, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин, правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання (вх..№39423/23) представника відповідача - Самборського В.О., про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА