Справа № 420/30098/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку ст. 287 КАС України (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №71162086 від 26.10.2023 про стягнення в розмірі 64 409,28 грн. в межах виконавчого провадження №71162086.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 11.05.2023 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) мирову угоду на стадії виконання рішення суду, за результатами якої ухвалою Южного міського суду Одеської області від 24.07.2023 року по справі № 2-642/11 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
26.10.2023 року постановою державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закінчено виконавче провадження №71162086, на підставі п.2 ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
26.10.2023 року старшим державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 69 409,28 грн.
Позивач вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАС України. Призначено судове засідання на 14.11.2023 року о 14.год. 30 хв.
13.11.2023 року за вхід.№ЕС/14823/23 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на правомірності спірної постанови, оскільки дії державного виконавця відділу щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №71162086 проведено у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, взагалі незрозуміло, чому в описовій та мотивувальній частинах позовної заяви ОСОБА_1 йде мова про витрати виконавчого провадження, які нею вже сплачено, а у прохальній частині оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору.
Також у відзиві зазначено, що у зв'язку із великим навантаженням у роботі прошу розглянути справу без участі представника Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
14.11.2023 року, після початку розгляду справи, о 14 год.42 хв. на всій території України оголошено повітряну тривогу. Судом оголошено перерву до закінчення повітряної тривоги.
Представником позивача, адвокатом Тимофєєнко О.А., подано клопотання №40004/23 про розгляд справи в письмовому провадженні.
Справа розглянута в порядку письмового провадження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
На примусовому виконанні у Южненському відділі державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) перебувало виконавче провадження №71162086 від 07.03.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половини боргу отриманого під час шлюбу для будівництва нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та повернуто після припинення шлюбу в розмірі 19 000 доларів США.
11.05.2023 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) мирову угоду на стадії виконання рішення суду, за результатами якої ухвалою Южного міського суду Одеської області від 24.07.2023 року по справі №2-642/11 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Пунктами 7 та 8 Мирової угоди на стадії виконання рішення та Ухвали Южного міського суду Одеської області від 24.07.2023 року по справі №2-642/11 встановлено, що сторони усвідомлюють, що затвердження мирової угоди, укладеної ними у процесі виконання рішення, у відповідності до ст. 434 ЦПК України, ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження. Наслідки закінчення виконавчого провадження сторонам відомі та зрозумілі.
Наслідки закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонам роз'яснені та зрозумілі.
26.10.2023 року постановою державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закінчено виконавче провадження №71162086, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
26.10.2023 року державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №71162086.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Положеннями ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина 2 статті 27 Закону).
Положеннями ч. 4 цієї ж статті встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Приписами ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Аналіз наведених вище положень Закону №1404-VIII дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, а тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження.
З матеріалів справи судом встановлено, що на примусовому виконанні у Южненському відділі державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) перебувало виконавче провадження №71162086 від 07.03.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половини боргу отриманого під час шлюбу для будівництва нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та повернуто після припинення шлюбу в розмірі 19 000 доларів США.
11.05.2023 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) мирову угоду на стадії виконання рішення суду, за результатами якої ухвалою Южного міського суду Одеської області від 24.07.2023 року по справі №2-642/11 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Пунктами 7 та 8 Мирової угоди на стадії виконання рішення та Ухвали Южного міського суду Одеської області від 24.07.2023 року по справі №2-642/11 встановлено, що сторони усвідомлюють, що затвердження мирової угоди, укладеної ними у процесі виконання рішення, у відповідності до ст. 434 ЦПК України, ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження. Наслідки закінчення виконавчого провадження сторонам відомі та зрозумілі.
Наслідки закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонам роз'яснені та зрозумілі.
26.10.2023 року постановою державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закінчено виконавче провадження №71162086, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
У Постанові про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2023 року містить наступне: «Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 2 цього Закону (затвердження мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання рішення), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом».
Встановлене судом дає підстави для висновку, що приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв правомірно відповідно до норм чинного законодавства.
Водночас, і сам позивач був обізнаний і повинен був усвідомлювати наслідки закриття виконавчого провадження у зв'язку із укладенням мирової угоди.
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною третьою цієї статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина четверта наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Доводи позивача щодо того, що державним виконавцем не вчинено жодних дій з примусового виконання рішення, крім прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, судом відхиляються, оскільки положеннями ст. 27 Закону №1404-VIII прямо передбачений обов'язок державного виконавця одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винести постанову про стягнення виконавчого збору.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином, в силу приписів ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, момент стягнення виконавчого збору законодавець безальтернативно пов'язує саме з фактом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, незалежно від вчинення ним заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Аналізуючи вищевказані норми суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Таким чином, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору.
На підставі наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору ґрунтується на приписах Закону №1404-VIII, а тому підстави для її скасування відсутні.
Окремо суд зазначає, що позовна заява про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору взагалі не містить обгрунтовання її протиправності. Натомість, в заяві викладено фактичні обставини та посилання на ст. 42 Закону №1404, Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція №512/51), Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» в частині мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи відповідача, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
За вказаних обставин позивачем не доведено неправомірність спірної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення (складення у повному обсязі).
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Южненський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (адреса: 65481, Одеська область, м. Южне, пр-т Миру, 16, код ЄДРПОУ: 35056497, тел.: +38 (048) 423-22-92, електронна пошта: info@yg.od.dvs.gov.ua)
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.