Справа № 420/22888/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до ст. 63 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постановою КМУ № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до ст. 63 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постановою КМУ № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”.
Адміністративний позов надійшов за допомогою системи «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01 січня 2007 року позивачу - ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У подальшому у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, позивачу було перераховано пенсію з урахуванням грошового забезпечення для поліцейських, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №988. Одночасно відповідачем зменшено розмір пенсії з 76% грошового забезпечення до 70%, однак позивачу про це не було відомо.
25 лютого 2023 року позивач подав заяву до ГУ ПФУ в Одеській області про перерахунок пенсії, в якій він просив перерахувати пенсію за вислугою років із урахуванням грошового забезпечення для поліцейських, визначеного відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988, встановивши основний розмір пенсії - 76%.
З листа ГУ ПФУ в Одеській області № 23824-21635/Н-02/8-1500/23 від 23.08.2023 року позивачу й стало відомо про обчислення пенсії з розрахунку 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням оновленої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області” від 20.08.2021 № 33/36-3345.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 76 % до 70 % сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не враховано, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином позивач посилається на те, що розмір призначеної йому пенсії за вислугу років складає 76 % грошового забезпечення; зменшення цього показника суперечить чинному законодавству, статті 58 Конституції України та правовій позиції Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.
Ухвалою судді від 06.09.2023 року адміністративний позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали судді від 06.09.2023 року від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку.
Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача зазначив, що позивач дізнався про порушення своїх прав саме з дня відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії з основним розміром пенсії - 76% грошового забезпечення, тобто 23 серпня 2023 року.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
05.10.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач підтвердив той факт, що позивачу з 01.01.2007 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 76 % грошового забезпечення. Проте, оскільки у подальшому відбулись зміни в грошовому забезпеченні, то перерахунок пенсії позивача проведено з урахуванням положень ст. 13 Закону №2262, у чинній редакції, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
З наведених підстав відповідач вважає, що Головне управління діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, відтак підстави для визнання протиправними його дій відсутні.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач посилався на порушення позивачем строку звернення до суду з позовом про перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, встановленого ст.122 КАС України, яка передбачає шестимісячний строк звернення до суду з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
03.11.2023 року відповідачем подані витребувані судом докази.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.
З огляду на заявлені позовні вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Згідно наявного у матеріалах пенсійної справи №N/A16022-МВС Перерахунку №93/N, з 01.01.2007 року позивачу - ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у чинній на дату призначення пенсії редакції) у розмірі 76 % відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року на підставі пункту 3 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року та згідно постанови КМУ №988 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зменшило основний розмір пенсії до 70 % від суми грошового забезпечення.
Як вбачається з аркушів про перерахунок пенсії, після 01.01.2018 року відповідач при наступних перерахунках пенсії позивача застосовує відсотковий розмір пенсії - 70 % грошового забезпечення.
Листом від 23.08.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомило про таке. Пенсія за вислугу 27 років ОСОБА_1 була призначена відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262 у розмірі 76 % відповідних сум грошовою забезпечення. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до зазначеної статті внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевішувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. На підставі постанови від 21.02.2018 № 103 та наданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується дня перерахунку пенсії за нормами, чинними на січень 2016 року, ОСОБА_1 з 01.01.2016 здійснено перерахунок пенсії, виходячи з розміру 70 % відповідної суми грошового забезпечення.
У зв'язку з викладеним відповідач зазначив, що пенсія позивачу виплачується відповідно до норм чинного законодавства та підстав для проведення її перерахунку немає.
Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо перерахунку пенсії зі зменшенням її основного розміру з 76 % до 70 % грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Як встановлено судом, позивачу з 01.01.2007 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Підставою позову стало зменшення позивачу з 01.01.2016 року розміру пенсії за вислугу років з 76 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку з перерахуванням пенсії на умовах та розмірах передбачених постановою КМУ від 21.02.2018 року №103.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), передбачено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону №2262, в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Положеннями ч.1-4 ст.63 Закону №2262 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії) визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п.4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (із змінами та доповненнями) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 3 якої постановлено Перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Як встановлено судом, первинно позивачу призначена пенсія з основним відсотком від грошового забезпечення 76%, до перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 76%, та після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
Отже пенсія позивачу призначена в розмірі 76% грошового забезпечення та надалі зменшена відповідачем до 70%.
У подальшому ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як такому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, згідно ст.ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Також, слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням нормативного аналізу та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідач не мав права зменшувати позивачу відсоткового значення розміру посадового окладу позивача при здійсненні перерахунку пенсії.
Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач до перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, отримував пенсію в розмірі 76% від грошового забезпечення, а після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
Таким чином, відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача протиправно зменшено відсоток від грошового забезпечення для обрахування пенсії з 76% до 70%.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 76 % до 70 % сум грошового забезпечення є протиправними.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з вiдсоткового значення розміру пенсії 76% від сум грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 18.09.2023 року, якою суд поновив позивачу строк звернення до суду.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 858,88 грн., де 858,88 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись статтями 14, 72-73, 77, 90, 139, 242-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 79 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з вiдсоткового значення розміру пенсії 79 % відповідних сум грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук