Справа № 420/4963/21
УХВАЛА
13 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши матеріали заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №420/4963/21, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/4963/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% від розміру грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року, виходячи з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.
26.08.2021 року Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/4963/21 були видані виконавчі листи.
01.10.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №66993924) на підставі виконавчого листа №420/4963/21, виданого 26.08.2021 року Одеським окружним адміністративним судом.
01.11.2023 року від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява, в якій останній просить встановити чи змінити спосіб і порядок виконання у виконавчому провадженні №66993924 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі №420/4963/21, виданого Одеським окружним адміністративним судом 26.08.2021 року.
Так, представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить суд встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню, а саме зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року, виходячи з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, змінити на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.08.2020 року в сумі 87770,00 грн.
В обґрунтування вказаної заяви представник виконавчого органу зазначив, що пенсійний орган листом повідомив його про виконання рішення суду лише в частині перерахунку пенсії. Проте, виплату нарахованої суми пенсії боржником не здійснено з посиланням на відсутність відповідного фінансування коштів із державного бюджету.
Вирішуючи дану заяву, суд зазначає таке.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, строк якого продовжений до теперішнього часу.
З огляду на зазначене судом, через існуючу загрозу життю та здоров'ю людей, було розглянуто заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в порядку письмового провадження.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 370, 373 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються на підставі виконавчого листа, виданого судом першої інстанції.
Згідно із ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» саме на виконавця покладається обов'язок виконати рішення суду та вжити заходів у разі відсутності добровільного виконання боржником.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення є обставини, які роблять виконання неможливим.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 року (справа №759/1928/13-а).
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року по справі №420/4963/21 було, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року, виходячи з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, рішенням суду встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
При цьому, в заяві про зміну та встановлення способу та порядку виконання заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.08.2020 року в сумі 87770,00 грн.
Суд зазначає, що дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни резолютивної частини зазначеного рішення суду від 04.06.2021 року по справі №420/4963/21. Тобто, із заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
Між тим суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені в постанові від 30 вересня 2019 року у справі №440/85/19 та в постанові від 30 липня 2019 року у справі №281/1618/14-а, в яких зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Крім того суд зазначає, що розмір заборгованості, щодо якої подана заява державного виконавця, судом у судовому рішенні не визначалась, правильність розрахунку цієї заборгованості у зазначеному судовому рішенні судом не перевірялась, матеріали справи, на підставі яких було прийняте дане рішення, не містили інформацію про розмір заборгованості перед позивачем.
Також суд зауважує, що невиконання божником судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України, не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 23 та ст. 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання по виконавчому провадженні №66993924 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі №420/4963/21, виданого Одеським окружним адміністративним судом 26.08.2021 року.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 241, 243, 248, 256, 293-295, 370, 373, 378 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №420/4963/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький