МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 р. № 400/12915/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Середи В.Р. у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037,
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2021 № 803614290704 і № 803814290704,
За участю представників сторін:
від позивача: Кожушко Є.О.,
від відповідача: Радчича О.А.,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2021 р. № 803614290704, № 706314290704.
В обґрунтування позову зазначено, що у період з 19.08.2021 року по 27.08.2021 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Зазначеною перевіркою встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства та завищення позивачем у спірному періоді суми бюджетного відшкодування ПДВ, а також від'ємного значення по податку на додану вартість і встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування. На підстави висновків перевірки відповідач прийняв вищенаведені податкові повідомлення-рішення. Оспорюючи правомірність та обґрунтованість висновків відповідача і прийнятих рішень, позивач вказує, що такі складені/прийняті внаслідок неправомірних дій контролюючого органу під час призначення і проведення позапланової перевірки.
14.01.2022 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перевіркою встановлено завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування за червень 2021 року на суму 355197 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року на суму 902701 грн по операціях з контрагентами-постачальниками: ТОВ "СКАІРПРОМ", ТОВ "НВП "СПЕЦСЕРВІС", ТОВ "СНГ-КОМПЛЕКТ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПК ІНДУСТРІЯ", ТОВ "ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП", ТОВ "ОЛАК", ТОВ "ЮГПРОМТЕХМОНТАЖ", ТОВ "ТД "ПІДШИПНИКЦЕНТР", ТОВ "КВАНТ ПЛЮС", ТОВ "МАРШАЛ АТ", ТОВ "АЛМАКС-ТЕРМО", ТОВ "АКСАРІЯ", ТОВ "ІМПЕРА ГРУП", ПВКП "ЮГТЕХЕЛЕКТРО", ТОВ "ВКП "ДІАБАЗ", ТОВ "УКРРЕСУРС-ЮГ". Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатись належним чином оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, а тому відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. Оскаржувані податкові-повідомлення за змістом та формою відповідають нормам чинного законодавства, прийняті на підставі та в порядку чинного податкового законодавства, отже скасуванню не підлягають.
20.01.2022 р. позивачем подано відповідь на відзив.
01.02.2022 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2021 р. № 803614290704 і № 803814290704.
Сторони також неодноразово подавали письмові пояснення.
У судовому засіданні 31.10.2023 р. представник позивача позов підтримав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України в судовому засіданні оголошено скорочене рішення, складення рішення у повному обсязі відкладено на строк десять днів.
Основним видом діяльності позивача є 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.
У період з 19.08.2021 року по 27.08.2021 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Результати перевірки оформлені актом від 02.09.2021 р. № 6375/14-29-07-04/09794409.
Перевіркою виявлено такі порушення:
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2021 року, на 355197 гривень;
- п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 771990 грн.
В акті зазначено, що 20.07.2021 року позивач подав Декларацію з податку на додану вартість за квітень 2021 року, в якій заявив на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 910456 грн.
Основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ (78% від загальної суми податкового кредиту) є придбання ТМЦ (запчастин та комплектуючих) для подальшого виробництва та ремонту авіаобладнання та літаків з метою подальшої реалізації військовим частинам України, що оподатковується за ставкою 0%.
Крім того, причиною виникнення від'ємного значення з ПДВ є включення до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду до рядку 16.1 Декларації за червень 2021 року значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду - травень 2021 року в сумі 812976 грн.
За наслідками перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 22.09.2021 року:
- № 803614290704, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за червень 2021 року на 771990 грн;
- № 803814290704, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2021 року на 355181 грн.
Відповідно до підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, наділені правом проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За правилами пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (підпункт 78.1.8).
Згідно із пунктом 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
В підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Як підсумок наведених норм, господарські операції з придбання товару (послуг) для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають всі істотні характеристики (складові) таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту також повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами (відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію), законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування, тобто бути достовірними.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, відповідає також сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв'язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у низці постанов, зокрема в постановах від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670, провадження №К/9901/554/18).
Крім того, аналогічну позицію висловлено в постанові Верховним Судом по справі № 400/1693/19 (адміністративне провадження № К/9901/23676/20) за позовом ДП «НАРП» по аналогічній справі про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірки правильності декларування від'ємного значення з метою отримання бюджетного відшкодування.
Під час судового засідання судом було досліджено взаємовідносини Позивача за червень 2021 року на суму 902701 грн по операціях з контрагентами-постачальниками: ТОВ "СКАІРПРОМ", ТОВ "НВП "СПЕЦСЕРВІС", ТОВ "СНГ-КОМПЛЕКТ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПК ІНДУСТРІЯ", ТОВ "ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП", ТОВ "ОЛАК", ТОВ "ЮГПРОМТЕХМОНТАЖ", ТОВ "ТД "ПІДШИПНИКЦЕНТР", ТОВ "КВАНТ ПЛЮС", ТОВ "МАРШАЛ АТ", ТОВ "АЛМАКС-ТЕРМО", ТОВ "АКСАРІЯ", ТОВ "ІМПЕРА ГРУП", ПВКП "ЮГТЕХЕЛЕКТРО", ТОВ "ВКП "ДІАБАЗ", ТОВ "УКРРЕСУРС-ЮГ", та було встановлено, що висновки, викладені в Акті перевірки щодо нереальності цих господарський операцій, зводяться до особистих припущень та сумнівів перевіряючих. Відповідачем не було проведено жодної зустрічної перевірки даних контрагентів. Крім того, судом встановлено, що у попередніх періодах з даними контрагентами Позивач мав договірні стосунки, які тривають вже тривалий час та продовжувалися у перевіряємому періоді, та за рахунок цих договірних стосунків сформований Позивачем податковий кредит у попередніх періодах, що значно впливає на формування від'ємного значення.
В судовому засіданні, судом було досліджено ланцюг постачання будь-якої запасної частини таабо матеріалів для ремонту на територію ДП «Нарп». Так, в судовому засіданні директор ДП «Нарп» пояснив, що підприємство ДП «Нарп» є стратегічним та входить АТ «Українська оборонна промисловість», має вузьку спеціалізацію по проведенню ремонтних робіт літаків.
Замовником виконання ремонтних робіт можуть виступати як Міністерство оборони України, так й іноземні замовники. Саме замовники формують технічні вимоги на виконання ремонту та доукомплектування літака необхідним (на погляд замовника) обладнанням. Опрацювавши ці технічні вимоги, ПД «Нарп» складає кошторисно-проектну документацію (Розрахунково-калькуляційні матеріали - РКМ). В розрахунково-калькуляційні матеріалів вносяться всі обов'язкові заміни й закупівлі за дефекацією. РКМ погоджуються з замовником і тільки після погодження укладається контракт із замовником та розпочинаєтеся процес закупівлі.
Закупівля (замовлення) запасних частин та матеріалів проводиться під кожен конкретний проект (ремонт). Отримані під узгоджене з замовником замовлення (проект) запасні частини, вироби таабо матеріали, проходять на підприємстві два етапи вхідного контролю якості: 1) зовнішній (з перевіркою сертифікатів якості, паспортів виробника, іншої документації) та 2) лабораторний, який встановлює фізико-технічні властивості в лабораторії ПН «Нарп». Після цих етапів контролю якості, власне ОТК на перевірені запасні частини (матеріали) виписує «зелені бірки», що підтверджує позитивне проходження перевірки якості отриманих запасних частин (матеріалів) і тільки з «зеленими бірками» запасні частини (матеріалами) можуть бути обліковані на складі та в подальшому використані в ремонті літаків.
Під час проведення робіт з ремонту, процес ремонту контролюється представником замовника (делегацією іноземного замовника або управлінням представництва). Перед початком робіт проводиться обстеження (дефектація) літака та його обладнання. На підставі ремонтної документації з виконання ремонтних робіт складається перелік обов'язкових замін, а також замін по дефектації (вузлів таабо агрегатів). Розробляється проект-калькуляція ремонту (таким чином формується ціна ремонту), проект в обов'язковому порядку погоджується з замовником. На підприємстві під кожен ремонт (замовлення, проект) формується «Справа робіт».
В «Справі робіт» зберігається вся документація, що стосується саме цього окремого замовлення (проекту): РКМ, сертифікати якості, висновки лабораторних досліджень, вносяться всі виконані роботи (та ким вони виконані) із зазначенням того обладнання, яке встановлено (та ким встановлено).
По кожному проекту ОТК підписує в присутності військової прийомки та/або делегації іноземного представника документи, які підтверджують факт та якість виконаних робіт, ці документи також приєднуються до «Справи робіт».
«Справи робіт» архівуються та зберігаються в ОТК підприємства.
В судовому засіданні було оглянуто судом оригінал «Справи робіт», де серед іншого виявлено вшиті та скріплені всі сертифікати якості та висновки лабораторних досліджень на якість використаних під час ремонту запасних частин та матеріалів.
Представник відповідача в судовому засіданні, не заперечував, що під час проведення перевірки ним не досліджувалися та не витребовувалися «справи робіт», не досліджувалися й використання придбаних запасних частин у проведенні ремонтів літаків, оскільки це не стосується питань податкового контролю.
Суд критично ставиться до висновків, виказаних в Акті перевірки, оскільки перевіряючими не досліджено та не встановлено наявність сертифікатів якості, які всі зберігаються в «Справах робіт», всі висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на особистих припущеннях перевіряючих. Слід також зауважити, що у попередніх періодах, за рахунок яких формується від'ємне значення з ПДВ, контролюючий орган у деяких господарських операціях визнає правильність віднесення сум ПДВ (саме між тими ж контрагентами, що й в цій справі), а за інші періоди судом встановлено правомірність дій позивача та скасовані податкові повідомлення-рішення, по взаємовідносинам Позивача з цими ж контрагентами.
Відповідачем не надано до суду жодного Акту (довідки) зустрічної перевірки контрагентів Позивача. Сумніви перевіряючих щодо неблагонадійності контрагентів Позивача ніяким чином не підтверджені відповідачем, ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих та висновків особистого, внутрішнього аналізу податкової звітності контрагентів, що не є належним та допустимим доказом порушення ДП «Нарп» податкового законодавства.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 19571,66 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 09794409) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2021 р. № 803614290704 і № 803814290704 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22.09.2021 р. № 803614290704 і № 803814290704.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) судовий збір у сумі 19571,66 грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одна грн 66 коп.) на користь державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 09794409).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Дата складення повного судового рішення 10.11.2023 р.
Суддя Н. В. Лісовська