МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 р. № 400/9043/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
про:визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідач-2), в якій позивач просить суд: визнати протиправною відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, викладену у рішенні Головного правління ПФУ у Миколаївській області від 23.06.2023 року №064150012750;зобов'язати Головне управління ПФУ у Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України з дня звернення, а саме з 15.06.2023 року, зарахувавши до страхового стажу наступні періоди роботи : з 21.02.1991 року по 14.04.1993 рік ;з 15.04.1993 року по 25.07.1993 рік; з 28.07.1993 року 07. 09.1993; з 23.09.1993 по 30.12.1993 ; з 05.01.1994 року по 22.03.2002 року ; період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за дитиною 06.07.2005 року період роботи з березня 2012 року по лютий 2013.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Позивачка звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах .
Відповідачем була розглянута заява позивачки та додані до неї документи, за наслідками якої 23.06.2023 року управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було винесено відмову в призначені пенсії у зв'язку з тим, що за результатами розгляду документів до страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи протягом березня 2012 - лютого 2013 рр., оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків; періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 до 14.04.1993, з 15.04.1993 до 25.07.1993, з 28.07.1993 до 07.09.1993, з 23.09.193 до 30.12.1993, з 05.01.1994 до 22.03.2002, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992); періоди догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутні документи, що підтверджують факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відсутні дані про про отримання допомоги та сплати страхових внесків
Позивачка стверджує, що досягла 57 років, що є достатнім для входу на пенсію на пільгових умовах, що не заперечується відповідачем. Загальний страховий стаж становить 29 років згідно записів трудової книжки з якого відповідач 1 визнає 17 років 1 місяць, пільговий стаж відповідачем 1 не визначено. Як свідчить запис трудової книжки позивачки №15-17 вона працювала з 05.01.1994 року по 22.03.2002 року - Уссурійський локомотиворемонтний завод - працювала слюсарем-електриком по ремонту електрообладнання електромашинного цеху- 8 років 2 місяці 18 днів (Російська Федерація тому необхідно зарахувати весь пільговий стаж, а рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 23.06.2023 року є протиправними.
Відповідач надав відзив на позовну заяву заперечував проти пред'явлених позовних вимог, посилаюсь, що Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.Статтею 11 Угоди від 13.03.1992 передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території державучасників Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 01.12.1991, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.Відповідно до ч. 1 ст. 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення” передбачено вихід України з Угоди від 13.03.1992. Правовідносини у галузі пенсійного забезпечення між Україною та 10 країнами Співдружності Незалежних Держав, у тому числі з російською федерацією, здійснювались на підставі Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.02 грудня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення».23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01 грудня 2022 року №2783-ІХ.Згідно положень статті 13 названої Конвенції документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого- небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.Отже з 23 грудня 2022 року дія Конвенції про правову допомогу у правовідносинах з російською федерацією не застосовується. Пенсії громадянам, які проживали І працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1058- IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону.
При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР до 31 грудня 1991 року.
Відповідно до п. “ж” ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Відповідно до п. 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.
За результатами розгляду документів до страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи протягом березня 2012 - лютого 2013 рр., оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків; періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 до 14.04.1993, з 15.04.1993 до 25.07.1993, з 28.07.1993 до 07.09.1993, з 23.09.193 до 30.12.1993, з 05.01.1994 до 22.03.2002, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992); періоди догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутні документи, що підтверджують факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відсутні дані про про отримання допомоги та сплати страхових внесків. Документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями Позивачем не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по Списку № 2 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, відсутня атестація робочих місць за умовами праці.
Таким чином, підтверджений належними документами, страховий стаж становить 17 років 01 місяць 11 днів, пільговий стаж за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону відсутній, оскільки не підтверджений в порядку визначеному законодавством.
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини друга статті 114 Закону, здійснено структурним підрозділом Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та 23.06.2023 винесено законне рішення, яке не підлягає скасуванню.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з заявою до ГУ ПФУ у Житомирській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до якої було надано необхідні документи.
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини друга статті 114 Закону, передано структурному підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та відповідно останнім було 23.06.2023 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії оскільки стаж позивачки не підтверджений в порядку визначеному законодавством.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача -1, звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
В той же час, чинними є норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дають право особі вийти на пенсію за Списком 2 на інших умовах.Відповідно до рішення Конституційного суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України єнеконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення44 від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення44 від 2 березня 2015 року №213-VІІІ.
Застосуванню підлягають стаття 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення44 від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення44 від 2 березня 2015 року№ 213-УІІІдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Існують дві норми пенсійного законодавства, які визначають необхідні умови для призначення пенсії позивачу за Списком 2.
Отже, законодавцем визначено три умови, які дають право виходу на пенсію жінкам, які були зайняті на роботах, передбачених Списком 2: досягнення відповідного віку ;наявність необхідного страхового стажу; наявність пільгового стажу.
Відтак, позивачка досягла 57 років, що є достатнім для входу на пенсію на пільгових умовах, що не заперечується відповідачем.
Загальний страховий стаж становить 29 років згідно записів трудової книжки з якого відповідач 1 визнає 17 років 1 місяць, пільговий стаж відповідачем 1 не визначено.
Як свідчить запис трудової книжки позивачки № 15-17 вона працювала з 05.01.1994 року по 22.03.2002 року - Уссурійський локомотиворемонтний завод - працювала слюсарем -електриком по ремонту електрообладнання електромашинного цеху- 8 років 2 місяці 18 днів (Російська Федерація).
Згідно з Списком №2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України 26.01.1991 року №10, розділ XV пункт «а» позиція 2160000а-1753д «Електротехнічне виробництво і ремонт електротехнічного устаткування», право на пільгову пенсію мають робітники, зайняті на ремонті і обслуговування устаткування та електроустановок, а також на прийманні, бракування, контролі та налагодженні у виробництвах свинцевих і лужних акумуляторів, свинцювання кабелів, емалювання дроту, варінні смол та лаків, просочуванні гальванічних елементів та інше. Зазначена позиція міститься у цьому ж розділі Списку 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують списки, що чинні на період роботи.
Судом встановлено, що позивачка працювала з 05.01.1994 року по 22.03.2002 року - Уссурійський локомотиворемонтний завод - працювала слюсарем - електриком по ремонту електрообладнання електромашинного цеху- 8 років 2 місяці 18 днів (Російська Федерація). Позивачка працюючи на Уссурійському локомотиворемеонтному заводі на посаді слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування елетромашинного цеху набула право на призначення пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку, оскільк стаж роботи за вказаною посадою становить 8 років 2 місяці.
Згідно з вимогами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.За приписами ч.І ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.Відповідно до вимог п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який набрав чинності 01.01.2004.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Також, ч.4 ст.24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що до набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004 року.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону № 1058-IV.
Як визначено статтею 1 Закону №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV).За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.16 ст.106 Закону №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.Крім того, частиною 1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.Також, відповідно до абз. 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, при виникненні у територіального органу Пенсійного фонду України сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постановах від 22.05.2018 у справі № 439/1148/17, від 03.10.2018 у справі №235/2873/17, від 27.02.2018 у справі №681/813/17, від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 10.07.2018 у справі №709/1360/17.
Єдиною підставою для неврахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на території Російської федерації слугувала обставина не підтвердження факту сплати страхових внесків за дані періоди роботи.
Однак, позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (далі - Інструкція №58).Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п.1.1 Інструкції №58).
Правильність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.
Суд приходить до висновку та матеріалами справи підтверджено, що в трудовій книжці позивача містяться записи про її роботу на території РФ, зокрема з 21.02.1991 року по 14.04.1993 рік - дитяча поліклініка (отделенческая больница ст. Уссурийска ДВ ордена Октябрьской революции (мов. оригіналу) - 2 роки 1 місяць 24 дні (Російська Федерація);з 15.04.1993 року по 25.07.1993 рік - Уссурійський картонний комбінат (Російська Федерація)- 3 місяці 11 днів;з 28.07.1993 року 07. 09.1993 - магазин №1 ОРС-2 ДВЖД (мов. оригіналу)- 1 місяць 10 днів(Російська Федерація);з 23.09.1993 по 30.12.1993 - Уссурійський картонний комбінат (Російська Федерація)- 3 місяці 7 днів; з 05.01.1994 року по 22.03.2002 року - Уссурійський локомотиворемонтний завод - працювала слюсарем -електриком по ремонту електрообладнання електромашинного цеху- 8 років 2 місяці 18 днів (Російська Федерація).
Суд приходить до висновку що відмова у зарахуванні стажу роботи позивача на території РФ у зв'язку із не підтвердженням компетентними органами даної країни сплати внесків до відповідних фондів, є неправомірною і не може бути підставою для відмови в зарахуванні наявного в трудовій книжці стажу роботи позивача, що звужує його законне право на зарахування вказаного періоду до стажу роботи .
Відповідно до ч.5ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі за текстом - Порядок №22-1).
Згідно з п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення.
Суд приходить до висновку, що до загального страхового стажу позивачки підлягають зарахуванню періоди роботи на території Російської Федерації у період з 21.02.1991 року по 14.04.1993 рік - дитяча поліклініка (отделенческая больница ст. Уссурийска ДВ ордена Октябрьской революции (мов. оригіналу) - 2 роки 1 місяць 24 дні (Російська Федерація);з 15.04.1993 року по 25.07.1993 рік - Уссурійський картонний комбінат (Російська Федерація)- 3 місяці 11 днів; з 28.07.1993 року 07. 09.1993 - магазин №1 ОРС-2 ДВЖД (мов. оригіналу)- 1 місяць 10 днів (Російська Федерація);з 23.09.1993 по 30.12.1993 - Уссурійський картонний комбінат (Російська Федерація)- 3 місяці 7 днів ; з 05.01.1994 року по 22.03.2002 року - Уссурійський локомотиворемонтний завод - працювала слюсарем -електриком по ремонту електрообладнання електромашинного цеху- 8 років 2 місяці 18 днів (Російська Федерація). Також, підлягають зарахуванню до страхового стажу період догляду за дитиною 13.09.1997 року народження та період догляду за дитиною 06.07.2005 року та період роботи з березня 2012 року по лютий 2013 року.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Миколаївській області від 23.06.2023 року №064150012750 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
3.Зобов'язати Головне управління ПФУ у Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України з дня звернення, а саме з 15.06.2023 року, зарахувавши до страхового стажу наступні періоди роботи : з 21.02.1991 року по 14.04.1993 рік ; з 15.04.1993 року по 25.07.1993 рік; з 28.07.1993 року 07. 09.1993; з 23.09.1993 по 30.12.1993; з 05.01.1994 року по 22.03.2002 року; період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 та період догляду за дитиною 06.07.2005 року період роботи з березня 2012 року по лютий 2013.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 і.п.н НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник