МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 р. № 400/4904/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. за розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14,м. Миколаїв,54001, Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5,м. Київ,01021,
простягнення недоплаченої суддівської винагороди за травень 2021 року в розмірі 7120,94 грн,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області з вимогами стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на його користь 7120,94 гривень недоплаченої суддівської винагороди за травень 2021 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня - 2270 грн. Однак відповідачем за травень 2021 року нараховано суддівську винагороду із застосуванням розміру прожиткового мінімуму 2102 грн., що є меншим ніж гарантовано законодавством та є порушенням права на оплату праці.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументувало тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021» передбачена сума прожиткового мінімуму на 2023 рік для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні. Немає ніяких підстав для застосування до позивача розміру прожиткового мінімуму в 2270 гривень.
09.08.2021 рішенням МОАС у задоволенні позову відмовлено.
23.12.2023 постановою ПААС зазначене рішення було змінено.
22.06.2023 постановою Верховного Суду рішення МОАС від 09.08.2021 та ПААС від 23.12.2023 скасовані, а справу направлено на новий розгляд.
11.07.2023 справу прийнято до провадження та з метою виконання вказівок Верховного Суду залучено в якості другого відповідача Державну судову адміністрацію України, а також витребувані додаткові докази від обох відповідачів.
На виконання ухвали суду, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надані пояснення, що суди фінансуються згідно кошторисом і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку встановленому Бюджетним кодексом України. Державним бюджетом на 2021 рік, а також кошторисом було передбачено для виплати суддівської винагороди позивачу прожитковий мінімум в 2102 гривні.
Відповідач Державна судова адміністрація України відзиву на позов не надала, ухвалу суду про витребування доказів не виконала.
В судові засідання 11.09.2023, 16.10.2023 та 13.11.2023 представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідачі жодного разу не з'явились в судове засідання, суд розглянув справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в справу матеріалів.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Указом Президента України «Про призначення суддів» №302/2013 від 23.05.13 ОСОБА_1 призначено суддею Свердловського міського суду Луганської області.
Указом Президента України «Про переведення суддів» № 81/2015 від 14.02.15 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Указом Президента України «Про призначення суддів» №760/2019 від 17.10.2019 призначено на посаду судді Ленінського районного суду м. Миколаєва безстроково.
В травні 2021 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена суддівська винагорода обраховану з розміру посадового окладу в 69366 гривень.
Зазначений посадовий оклад, в свою чергу був обрахований виходячи з розміру прожиткового мінімуму 2102 гривень (2102*30*1,1=69366).
Відповідно до ст.130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, результат розрахунку суддівської винагороди, у будь-якому випадку, залежить від цифрового значення основної операнди у формулі, яка міститься у Законі України про Державний бюджет на відповідній рік.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, а також прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Відповідно до п.п.3, 4 ст.85 Конституції України, прийняття законів, зокрема Державного бюджету України є виключним повноваженням Верховної Ради України.
За таких обставин, визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який в свою чергу буде другим множником у формулі розрахунку суддівської винагороди, є виключним повноваженням Верховної Ради України.
Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ст.130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Стаття 135 Закону про судоустрій, відсилає до закону про державний бюджет. Державний бюджет приймається виключено законом Верховною Радою.
Тобто, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» чітко та однозначно визначено, що розмір винагороди судді визначається Верховною Радою шляхом прийняття законів про судоустрій та про державні бюджети на кожний рік.
В Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», чітко визначила, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Зазначена норма є прямою, чіткою, зрозумілою, такою, яка не містить плутанини чи будь-якої двозначності, більш того, законодавець її відтворював тричі поспіль у 2021, 2022 та 2023 роках. Зазначене вказує на те, що диференціація прожиткового мінімуму для окремих випадків, зокрема для визнання базового посадового окладу судді була не випадковістю, помилкою чи неузгодженістю законодавця, а його усвідомленим вибором.
Закони України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» в частині визначення прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді у 2021, 2022 та 2023 роках, Конституційним Судом України неконституційним не визнавалися.
При цьому, ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум», також надає право законодавцю передбачати різні прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення.
Тобто, повноваження на встановлення різних розмирів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, різним групам населення, передбачені ст.4 цього Закону.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Питання визначення розміру суддівської винагороди, є питанням виключно законодавця.
Оскільки, зазначена норма не визнана неконституційною, суд повинен її застосовувати, та не може обирати самостійно з Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, будь які інші цифрі, більш сприятливі для позивача.
Виконуючи вказівку Верховного Суду викладену у постанові від 22.06.2023, судом встановлено, хто саме прийняв рішення про те, що суддівська винагорода ОСОБА_1 за травень 2021 року повинна обраховуватися з розміру прожиткового мінімуму в 2102 гривень, а не 2270 гривень.
Органом, який прийняв рішення про визначення розміру суддівської винагороди позивача за травень 2021 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму в 2102 гривень, а не з розміру 2270 гривень, була Верховна Рада України, оскільки саме вона прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», окремо зазначивши ці два розміри прожиткового мінімуму.
Ані ДСА України, ані ТУ ДСА України в Миколаївській області не мали права ігнорувати прями приписи Закону, та перебирати у Законах України про Державний бюджет всі передбачені ним розміри прожиткового мінімуму, та обирати якійсь з них для обрахунку суддівської винагороди. Оскільки, законодавець чітко визначився про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні, то враховуючи відсильну норму ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», саме цей розмір відповідачі і повинні були застосовувати, під час визначення суддівської винагороди позивача за травень 2021 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Жодної протиправності у цьому випадку в діях відповідачів суд не вбачає.
В іншому випадку, виходило б, що органи державної влади мають дискрецію на виконання прямих та чітких вимог Закону, тобто право на власний розсуд не виконувати вимоги законів, самостійно вирішуючи питання про їх неконституційній та неможливість застосування. Вочевидь, що така логіка є абсурдною, та суд з нею не погоджується.
Оскільки, питання про розмір посадового окладу позивача за травень 2021 року, було вирішено законодавцем шляхом прийняття відповідного Закону, то у такому випадку, спір про відповідність такого Закону Конституції України може бути вирішено виключно Конституційним Судом України. До того часу, поки Конституційним Судом України Закон про державний бюджет в частині визначення розміру посадового окладу позивача, не визнаний неконституційним, у відповідачів не було можливості його не застосовувати.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, правомірне застосовувало для визначення посадового окладу позивача за травень 2021 року розмір прожиткового мінімуму в 2102 гривень, оскільки саме такий розмір передбачений Законом для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Суд також не може проігнорувати пряму та чітку норму Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та самостійно обрати для визначення посадового окладу позивача за травень 2021 року, інший розмір прожиткового мінімуму, який законодавець не передбачав для визначення базового розмірі посадового окладу судді. У такому випадку розмір суддівської винагороди буде встановлюватися не Законом, а судовими рішеннями, ухваленими власне самими суддями, що суперечить ст.130 Конституції України.
В задоволення позову відмовити повністю.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14,м. Миколаїв,54001 26299835) Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5,м. Київ,01021 26255795) відмовити повністю.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 15.11.2023