Справа №511/1917/23
Провадження по справі №2/498/287/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року сел. Велика Михайлівка Одеської області
Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України в залі суду сел. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
06 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 05 березня 2013 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Своровському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 206. В шлюбі у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. З відповідачем ОСОБА_2 вона проживала однією сім'єю та підтримувала шлюбні відносини до березня 2023 року, після чого їх подружні стосунки були фактично припинено. Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними припинені через несумісність характерів. Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам, які мають істотне значення. Угода про місце проживання досягнута, син ОСОБА_4 проживатиме разом з нею. Спору про поділ майна на сьогоднішній день немає. Строку для примирення не потребує, шлюб розривають вперше. Тому вона просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 05 березня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 206.
Позивач в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду від неї надійшла заява в якій вона просить суд розглядати справу у її відсутність, позов про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду від нього надійшла заява в якій він просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі, не заперечує проти розірвання шлюбу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 05 березня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 206, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим повторно 31 травня 2023 року Врадіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса).
Від спільного життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини, і однією сім'єю не проживають, відновлювати подружні відносини не мають наміру, у наданні строку для примирення з метою збереження родини не мають потреби, оскільки вважають, що їхня сім'я розпалася остаточно.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
При таких обставинах, суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка й жінки й роблять їхнє спільне життя надалі неможливим, тому що, збереження родини суперечило б інтересам сторін, адже сторони категорично налаштовані на розірвання шлюбу, на примирення не згодні, а оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді сторін, то ніхто не вправі примусити чоловіка та жінку до шлюбу.
Таким чином, з огляду на вказані обставини, подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст. 111 Сімейного кодексу України, є недоцільним та неефективним і суперечить моральним засадам суспільства.
На підставі ч.1,2 ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Спір стосовно поділу майна подружжя відсутній.
Крім того, суд враховує те, що відповідач надав до суду заяву, в якій визнав позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частина 3 ст. 115 Сімейного кодексу України регламентує, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, з урахуванням положень ч.1 ст. 142 ЦПК України та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, поверненню з державного бюджету підлягає 536,80 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 березня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 206 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 536,80 грн.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України 536,80 гривні судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією № 0.0.3067756531.2 від 27.06.2023 року.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати Великомихайлівському районному відділу ДРАЦС Південого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.С. Чернецька