Справа № 496/6355/23
Провадження № 3/496/4532/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Желяпової О.Ф.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка в режимі відеоконференцзв'язку матеріали, які надійшли від полку управління патрульної поліції в Одеській області 1 взводу 6 роти 1 батальйону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, УБД, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Працівниками полку управління патрульної поліції в Одеській області 1 взводу 6 роти 1 батальйону ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 27.08.2023 року, о 05.51 год. в Одеській області, Одеський район, траса М05 Київ-Одеса 452 км, с. Дачне, керував транспортним засобом марки «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер», результат 0,72 %.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти обставин справи, та пояснив, що 27.08.2023 року його зупинили працівники поліції, зазначили, що начебто у нього є ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували продути прилад Драгер, у зв'язку із тим, що він був впевнений в тому, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, погодився продути прилад, показники на приладі є не правдиві, з якими він не згодний, тому він наполягав на проходженні огляду в медичному закладі щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що інспектором йому було відмовлено, коментуючи тим, що цей процес займе багато часу, вони вже почали складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього та в разі не згоди він може оскаржити даний протокол до суду. У зв'язку з чим, просив закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З метою повного та всебічного розгляду справи, за клопотанням ОСОБА_1 , судом був здійснений виклик поліцейського Смукаленко В.І., який склав протокол про адміністративне правопорушення, та свідка ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 27.08.2023 року вона їхала разом з чоловіком, їх зупинили працівники поліції зазначили, що начебто у її чоловіка є ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували ОСОБА_1 продути прилад «Драгер» на визначення стану алкогольного сп'яніння, чоловік в той день був тверезий, причина зупинки їм була не зрозуміла, вони не розуміли у зв'язку із чим запропоновано пройти тест на Драгері, після чого ОСОБА_1 продув алкотерстер та показав результат алкогольного сп'яніння, з чим не погодилась, оскільки знала, що чоловік не вживав алкогольні напої та не перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому вона зазначила щоб їх повезли на медичний огляд до лікарні, їм було виписано направлення на огляд, однак потім працівники поліції поспілкувались один з одним та відмовили їх везти до медичного закладу.
До судового засідання інспектор Смукаленко В.І. не з'явився, про причини не явки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом та перебування під час такого керування у стані сп'яніння, або відмова особи від проходження огляду та керування ТЗ під час такої відмови.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735).
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також в Україні діє порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року зі змінами від 07.11.2015 р., згідно якої у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями частини 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Пунктом 8 затверджено форму такого направлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, ОСОБА_1 не підтвердив ті обставини, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та у судовому засіданні пояснив, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, так як він був не згодний з показами алкотестеру Драгер, також відмовили у його клопотанні з вказаного приводу, при цьому зазначає, що під час керування транспортним засобом він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, він не відмовлявся продути прилад «Драгер», а також наполягав на тому, щоб проїхати до медичного закладу для проведення експертизи, оскільки були сумніви щодо можливого результату на технічному засобі, на якому йому запропонували пройти огляд та законності проведення самої процедури огляду, що зроблено не було та свідчить про порушення права на захист, що також підтвердила свідок ОСОБА_2 .
Крім того, в матеріалах справи міститься направлення до КЗ ОО МЦПЗООР на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст.7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1103 від 17.12.2008 року, «...Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав».
При цьому, процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та оформлення результатів такого огляду в закладах охорони здоров'я визначено розділом III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, вимоги якої є обов'язковими саме для поліцейських.
Форма направлення для проведення медичного огляду на стан алкогольного оп'яніння в органах охорони здоров'я встановлена п. 8 розділу II Інструкції про порядок № 1452/735МВС та наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Разом з тим, інспектор поліції Рябоконь В.С., який складав направлення для проведення медичного огляду на стан алкогольного оп'яніння в органах охорони здоров'я,не виконав вимоги ст. 7 вище зазначеного Порядку направлення водіїв та не забезпечив проведення медичного огляду ОСОБА_1 в медичному закладі.
Відповідно до вказаного направлення, огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу алкотестер «Даргер», показник 0,72 %. При цьому в направленні відсутнє прізвище уповноваженої особи медичного закладу щодо проведення медичного огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
З вказаного приводу суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 та свідка, про те, що ОСОБА_1 нікуди не доставляли для проходження огляду на стан сп'яніння, та огляд на стан сп'яніння був проведений на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер».
З переглянутого в суді відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що після пропозиції на адресу ОСОБА_1 щодо тестування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, останній погодився пройти огляд за допомогою приладу Драгер, працівники поліції декілька разів надавали ОСОБА_1 повторно продувати прилад Драгер, та не запропонувавши останньому пройти тест на стан сп'яніння в медичному закладі, внаслідок його незгоди.
При цьому, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він неправильно видихає повітря в прилад Драгер, після чого ОСОБА_1 за вказівкою поліцейського повторно продув прилад.
Проте, ОСОБА_1 у відповідь наголосив, що не відмовляється від огляду та бажає пройти огляд на стан сп'яніння. В той же час, працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння в медичному закладі, та продовжував надавати прилад «Драгер» щодо отримання показників стану сп'яніння.
За вказаних обставин, суд не може взяти даний протокол, акт, направлення та відеозапис з місця зупинки автомобіля за основу доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Таким чином, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо доказів, як події, так і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 що б давало суду підставу для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Інші належні та допустимі докази, які б засвідчували обставину вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в матеріалах справи відсутні, тому суд прийшов до переконання, що поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримано вимог щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи та інспектор передчасно прийшов до висновків щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33-35, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 252, 256 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв
Повний текст постанови складено 03.11.2023 року.