Справа № 496/3119/23
Провадження № 1-кп/496/486/23
УХВАЛА
повний текст
13 листопада 2023 року Біляївський районний суд Одеської області у складі колегії:
судді доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого - ОСОБА_10 в режимі відеоконференції,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , за ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 152 КК України, ОСОБА_10 , за ч. 2 ст. 296 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшло клопотання прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч.3 ст. 152 КК України, яке обґрунтовано закінченням строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 27.11.2023 року.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч.3 ст. 152 України, посилаючись на наявність достатньої кількості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, тому може переховуватись від суду, обвинувачений немає міцних соціальних зв'язків, постійної роботи та не має постійного місця проживання. Обвинувачений може здійснити вплив на потерпілого, оскільки під час скоєння кримінального злочину, ОСОБА_6 застосовував відносно потерпілої ОСОБА_11 фізичну силу. Крім того, потерпіли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у своїх показах вказали на те, що під час окупації, на них вчинявся з боку обвинуваченого фізичний вплив. Таким чином ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу не зменшились, не відпали, що виключає застосування більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти клопотання прокурора, просила відмовити у його задоволені, оскільки ризики, визначені прокурором не обґрунтовані, вони існували при обранні запобіжного заходу, однак наразі ризики змінились. Так, ОСОБА_6 має постійне місце проживання, свідки та потерпілі надали свої пояснення, тому ризик переховування від суду та можливості впливу на свідків чи потерпілих, вважає спростованим. ОСОБА_6 визнає вину в скоєнні ним злочину за ч. 2 ст. 296 КК України, тому переховуватись від суду не має наміру. За таких обставин, просить призначити запобіжний захід вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_6 , заперечував проти продовження тримання під вартою, підтримав свого захисника та просив застосувати домашній арешт.
Суд дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора, заслухавши заперечення захисника, обвинуваченого, прийшов до наступного висновку.
Стаття 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Беручи до уваги позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за інкриміновані дії підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Доцільність продовження строку перебування під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, визначає вірогідність переховування від суду і цей ризик не змінився.
Практика Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених до справи матеріалах.
Також враховуючи, що санкція статті за якою обвинувачується ОСОБА_6 передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, що на думку суду є важливим аргументом, він може переховуватись від правосуддя, тому враховуючи сукупність зазначених ризиків та аргументів, які на даний час не відпали вважає клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що інші характеризуючи данні ніж зібрані досудовим слідством, що можуть мати значення, стороною захисту не надані, а також те, що особа обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, а також ризики, які на даний час не перестали існувати, суд приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу неможливе.
Усі заперечення щодо обґрунтованості обвинувального акту, в рамках розгляду клопотання про продовження тримання під вартою не розглядаються.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 23, 177, 178, 184, 331, 371, 372, 376, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 13 листопада 2023 року по 11 січня 2024 року, включно.
Утримання обвинуваченого проводити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання та для вручення обвинуваченому.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 15 листопада 2023 року о 10:00 годині.
Суддя доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3