ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/9270/23
Номер провадження 2/495/4359/2023
08 листопада 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
за участі секретаря судових засідань Саханова О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бессараба Павло Анатолійовича до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м. Одеса про звільнення майна з-під арешту -
ВСТАНОВИВ:
05.09.2023 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бессараба Павло Анатолійовича звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м. Одеса в якому просить суд:
- cкасувати постанову про арешт майна винесену Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження № 67328818 від 10.11.2021 року;
- зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який накладений Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження № 67328818 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2021 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61476692 від 10.11.2021 року;
- скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно з об'єкту обтяження - квартири АДРЕСА_1 , від 10.11.2021 року зроблений Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61476692 від 10.11.2021 року.
Короткий виклад обґрунтування позовних вимог.
На підставі договору купівлі - продажу від 01.10.2019 року, зареєстрованого в реєстрі під № 1611 та витягу про реєстрацію права власності № 183047251 від 01.10.2019 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 придбав у ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Правочин вчинено 01.10.2019 року за особистим волевиявленням та згодою продавця і покупця та посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю., що підтверджується договором купівлі-продажу від 01.10.2019 року бланк серії ННХ 747381.
На момент підписання вищевказаного Договору, Продавець мала всі права, як власник нерухомого майна, на продаж квартири, яка їй належала на праві приватної власності.
Продавець свідчила та гарантувала, що на момент укладання Договору квартира нікому не була продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під іпотекою, забороною не перебувала, судового спору щодо неї, а також право третіх осіб як у межах, так і за межами України, не має, борги за житлово-комунальні послуги та користування електроенергією відсутні, Продавцем від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору купівлі-продажу, внаслідок продажу не було порушено прав та законних інтересів інших осіб, обтяжень, заборон, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає, Договір не укладається під впливом тяжких обставин для Продавця або під впливом обману та інше.
Перед посвідченням вказаного Договору купівлі-продажу, нотаріус здійснила низку реєстраційних та нотаріальних дій, а саме здійснила пошук записів щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (шість) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотеки та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Порядок пошуку та введення суб'єкта пошуку встановлені наступним: згідно зі ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
За всіма реєстрами зазначена квартира не мала будь-яких заборон чи/або обмежень на відчуження.
Таким чином, нотаріусом при посвідченні вищезазначеного договору були виконані усі вимоги, що ставляться перед нотаріусом для оформлення договору купівлі-продажу. Пересвідчившись у відсутності перешкод для реєстрації прав власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нотаріусом здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна на ОСОБА_1 ..
Після підписання вищевказаного Договору купівлі-продажу та державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 став власником квартири під АДРЕСА_1 .
Відтак, ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов'язання щодо сплати вартості квартири за відплатним договором та відповідно став її власником як добросовісний набувач понісши вагомі витрати на її придбання.
У липні 2023 року ОСОБА_1 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 340229320 стало відомо, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61476692 від 10.11.2021 року в рамках виконавчого провадження № 67328818 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову, про арешт майна боржника від 10.11.2021 року. Згідно зазначеної інформаційної довідки, боржником у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_3 .
Не розуміючи з яких підстав Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було накладено арешт на нерухоме майно, що належить іншій особі ніж та, що зазначена в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 340229320, представником ОСОБА_1 - адвокатом Бессараба П.А. було направлено заяву про зняття арешту з нерухомого майна, яке є особистою приватною власністю від 10.08.2023 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
17.08.2023 року на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвокатом Бессараба П.А. було направлено та отримано останнім лист-відповідь від Мін'юст Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області за підписом в.о. начальника Управління Віталієм Бабенко.
Згідно вказаного листа-відповіді зазначено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження № 67328818 з примусового виконання напису № 412, виданого 20.02.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить гр. ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» у загальному розмірі 37 986 343,67 гривень.
При цьому, одночасно повідомлено, що відповідно до вимог ст. 59 Закону України «про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. З огляду на викладене, з питань звільнення майна з-під арешту, запропоновано звернутися з позовом до відповідного суду.
Разом з цим, звертає увагу суду, що гр. ОСОБА_3 станом на день накладення заборони, арешту на вказану квартиру у 2021 році будь-якого відношення до квартири АДРЕСА_1 не мала.
Окрім цього, також, звертає увагу на те, що гр. ОСОБА_3 , як стало відомо, знята з реєстрації постійного місця проживання ще 12.06.2019 року, що підтверджується домовою книгою для реєстрації громадян, проживаючих у будинку АДРЕСА_2 .
Станом, як на день накладення заборони, арешту на нерухоме майно та на сьогоднішній день у квартирі АДРЕСА_1 , що належить на праві особистої приватної власності гр. ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ніхто не зареєстрований, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та реєстрації № 278 від 22.06.2023 року.
Таким чином квартира АДРЕСА_1 була придбана гр. ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у гр. ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка була її особистою приватною власністю в якій остання мешкала та сплачувала комунальні платежі, що підтверджується довідкою ЖБК «ВОСТОК-4» від 28.09.2019 року.
Відтак, позивач ОСОБА_1 в установленому законом порядку придбав квартиру, ніяких заборон на час складання договору купівлі-продажу не було, ніяких відносин з гр. ОСОБА_3 він не мав і не має, а тому підстав для накладення арешту на нерухоме майно іншої особи не має.
Відтак дії, які наразі вчинено Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса) по відношенню до відповідача ОСОБА_1 є не що іншим як незаконне втручання у його право приватної власності.
Отже, відповідно до вищенаведеного гр. ОСОБА_3 станом на як на день накладення заборони, арешту на нерухоме майно у 2021 році будь-якого відношення до квартири АДРЕСА_1 не мала і не має на теперішній час, тому арешт накладений Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на вказану квартиру на підставі постанови, про арешт майна боржника - ОСОБА_3 , тобто, особи яка не має жодного відношення до вказаної вище квартири в рамках виконавчого провадження № 67328818 від 10.11.2021 року є помилковим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Таким чином на даний час на майно безпідставно накладено арешт, та без наявності належної на то правової підстави, чим порушені майнові права позивача щодо належного вільного користування належним йому майном та подальшого розпорядження власністю.
Процесуальні дії.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2023 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом було здійснено запити щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № інформаційної довідки 352814549 від 02.11.2023 року та № інформаційної довідки 352814638 від 02.11.2023 року.
В судове засідання призначене 08.11.2023 року о 13:30 сторони не з'явились.
08.11.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бессараба Павло Анатолійовича до канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони. На задоволені позовних вимог сторона наполягає.
Представник Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м. Одеса в судові засідання призначені 02.10.2023 року о 11:40 год., 01.11.2023 року о 11:00 год., 08.11.2023 року о 13:30 год. не з'явився, про розгляд справи повідомлявся.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі - продажу від 01.10.2019 року, зареєстрованого в реєстрі під № 1611 та витягу про реєстрацію права власності № 183047251 від 01.10.2019 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 придбав у ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 квартиру АДРЕСА_1 .
З вищезазначеного договору вбачається, що правочин було вчинено 01.10.2019 року за особистим волевиявленням та згодою продавця і покупця та посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю., що підтверджується договором купівлі-продажу від 01.10.2019 року бланк серії ННХ 747381.
На момент підписання вищевказаного Договору, продавець ОСОБА_2 , мала всі права, як власник нерухомого майна, на продаж квартири, яка їй належала на праві приватної власності.
Продавець свідчила та гарантувала, що на момент укладання Договору квартира нікому не була продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під іпотекою, забороною не перебувала, судового спору щодо неї, а також право третіх осіб як у межах, так і за межами України, не має, борги за житлово-комунальні послуги та користування електроенергією відсутні, Продавцем від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору купівлі-продажу, внаслідок продажу не було порушено прав та законних інтересів інших осіб, обтяжень, заборон, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає, Договір не укладається під впливом тяжких обставин для Продавця або під впливом обману та інше.
Перед посвідченням вказаного Договору купівлі-продажу, нотаріус здійснила низку реєстраційних та нотаріальних дій, а саме здійснила пошук записів щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (шість) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотеки та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Порядок пошуку та введення суб'єкта пошуку встановлені наступним: згідно зі ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Частиною 2 ст.55 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту.
Також у пп. 2.1, 2,4 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження нерухомого майна, нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна, а також відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.4 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотеки та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5, пошук записів про обтяження речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотеки здійснюється за такими ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи (особи, щодо майна якої встановлено обтяження/боржника), зокрема, для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) прізвище, ім'я та по батькові, податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття РНОКПП (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України).
За всіма реєстрами зазначена квартира не мала будь-яких заборон чи/або обмежень на відчуження.
Таким чином, нотаріусом при посвідченні вищезазначеного договору були виконані усі вимоги, що ставляться перед нотаріусом для оформлення договору купівлі-продажу. Пересвідчившись у відсутності перешкод для реєстрації прав власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нотаріусом здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна на ОСОБА_1 ..
Після підписання вищевказаного Договору купівлі-продажу та державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 став власником квартири під АДРЕСА_1 .
Відтак, ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов'язання щодо сплати вартості квартири за відплатним договором та відповідно став її власником як добросовісний набувач понесши вагомі витрати на її придбання.
У липні 2023 року ОСОБА_1 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 340229320 стало відомо, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61476692 від 10.11.2021 року в рамках виконавчого провадження № 67328818 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову, про арешт майна боржника від 10.11.2021 року. Згідно зазначеної інформаційної довідки, боржником у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_3 .
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було накладено арешт на нерухоме майно, що належить іншій особі ніж та, що зазначена в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 340229320, представником ОСОБА_1 - адвокатом Бессараба П.А. було направлено заяву про зняття арешту з нерухомого майна, яке є особистою приватною власністю від 10.08.2023 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
17.08.2023 року на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвокатом Бессараба П.А. було направлено та отримано останнім лист-відповідь від Мін'юст Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області за підписом в.о. начальника Управління Віталієм Бабенко.
Згідно вказаного листа-відповіді зазначено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження № 67328818 з примусового виконання напису № 412, виданого 20.02.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить гр. ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» у загальному розмірі 37 986 343,67 гривень.
При цьому, одночасно повідомлено, що відповідно до вимог ст. 59 Закону України «про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. З огляду на викладене, з питань звільнення майна з-під арешту, запропоновано звернутися з позовом до відповідного суду.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що гр. ОСОБА_3 станом на день накладення заборони, арешту на вказану квартиру у 2021 році будь-якого відношення до квартири АДРЕСА_1 не мала.
Крім того, гр. ОСОБА_3 , знята з реєстрації постійного місця проживання ще 12.06.2019 року, що підтверджується домовою книгою для реєстрації громадян, проживаючих у будинку АДРЕСА_2 .
Крім того станом, як на день накладення заборони, арешту на нерухоме майно та на сьогоднішній день у квартирі АДРЕСА_1 , що належить на праві особистої приватної власності гр. ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ніхто не зареєстрований, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та реєстрації № 278 від 22.06.2023 року.
З огляду на вищезазначене суд приходить до обгрунтованого висновку, що квартира АДРЕСА_1 була придбана гр. ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у гр. ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка була її особистою приватною власністю в якій остання мешкала та сплачувала комунальні платежі, що підтверджується довідкою ЖБК «ВОСТОК-4» від 28.09.2019 року.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № інформаційної довідки 352814549 від 02.11.2023 року з якої вбачається, що обтяження станом на день укладання правочину купівлі продажу нерухомого майна від 01.10.2019 року між гр. ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та гр. ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 були відсутніми.
Крім того, суд зазначає що, арешт на квартиру АДРЕСА_1 було знято 26.06.2019 року державним виконавцем Журавльовим Є.І., відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса).
Відтак, позивач ОСОБА_1 в установленому законом порядку придбав квартиру, ніяких заборон на час складання договору купівлі-продажу не було, ніяких відносин з гр. ОСОБА_3 він не мав і не має, а тому підстав для накладення арешту на нерухоме майно іншої особи не має.
Крім того, суд зазначає що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № інформаційної довідки 340229320 від 24.07.2023 року з якої вбачається, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 з невідомо яких причин та безпідставно був повторно накладений 10.11.2021 року державним виконавцем Щегловою Євгенією Віталіївною відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса). В відомостях щодо суб'єкту обтяження зазначено ОСОБА_3 .
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на 10.11.2021 і по день розгляду вказаної справи ОСОБА_3 не є власником квартири АДРЕСА_1 та жодного відношення до квартири вона не має.
Відтак дії, які наразі вчинено Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Одеса) по відношенню до відповідача ОСОБА_1 є не що іншим як незаконне втручання у його право приватної власності.
Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно випробовується.
Перша та найбільш важлива вимога ст.1 Першого протоколу до конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності в розумінні конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання держоргану в право на мирне володіння майном повинне забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст.1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти («East West Alliance Limited v. Ukraine» №19336/04, §166-168, ЄСПЛ, від 23.01.2014).
Європейський суд з прав людини неодноразово констатував у схожих фактичних обставинах порушення ст.1 Першого протоколу конвенції (рішення у справі «Gladysheva v. Russia», від 6.12.2011; «Pchelintseva and others v. Russia» від 17.11.2016).
Отже, відповідно до вищенаведеного гр. ОСОБА_3 станом на як на день накладення заборони, арешту на нерухоме майно у 2021 році будь-якого відношення до квартири АДРЕСА_1 не мала і не має на теперішній час, тому арешт накладений Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на вказану квартиру на підставі постанови, про арешт майна боржника - ОСОБА_3 , тобто, особи яка не має жодного відношення до вказаної вище квартири в рамках виконавчого провадження № 67328818 від 10.11.2021 року є помилковим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Висновки.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бессараба Павло Анатолійовича до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м. Одеса про звільнення майна з-під арешту підлягають задоволенню, оскільки на майно позивача в рамках виконавчого провадження № 67328818 розпочатого Відділом примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси постановою від 10.11.2021 року було безпідставно накладено арешт, та без наявності належної на то правової підстави, чим порушені майнові права позивача щодо належного вільного користування належним йому майном та подальшого розпорядження власністю.
Суд, керуючись: ст..ст. 19, 41, 47, 48 Конституції України, ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 76-81,175, 176, 177, 184 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бессараба Павло Анатолійовича до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м. Одеса про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Скасувати постанову про арешт майна винесену Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження № 67328818 від 10.11.2021 року;
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який накладений Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження № 67328818 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2021 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61476692 від 10.11.2021 року;
Скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно з об'єкту обтяження - квартири АДРЕСА_1 , від 10.11.2021 року зроблений Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61476692 від 10.11.2021 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О.Боярський