Провадження № 2-а/679/36/2023
Справа № 679/1176/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із позовом до ГУНП в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначається, що постановою працівника поліції серії ЕАТ № 7700215 від 09.09.2023 на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до цієї постанови 09.09.2023 о 14:16 год. позивач, рухаючись по вул. Богдана Хмельницького с. Бугрин Рівненського району Рівненської області, керував автомобілем, не пристебнувшись ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) ПДР України.
Позивач вважає цю постанову необґрунтованою та незаконною з наступних підстав.
Так, після зупинки його транспортного засобу позивач заперечував факт порушення, проте його заперечення не були взяті до уваги, при цьому жодних доказів вчинення ним правопорушення йому надано не було.
Крім того, позивачу не були роз?яснені його права, крім права на оскарження постанови, внаслідок чого було порушене його право на захист.
Таким чином, позивач просив визнати протиправною та скасувати винесену стосовно нього постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача серії ЕАТ № 7700215 від 09.09.2023.
25.09.2023 суддею було відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також за клопотанням позивача витребувано у Відділення поліції № 5 (смт Гоща) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області відеозапис оформлення матеріалів адміністративної постанови серії ЕАТ № 7700215 від 09.09.2023(а.с. 8).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (виликом) сторін від останніх не надійшло.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАТ № 7700215 від 09.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 09.09.2023 о 14:16 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen LT28» із реєстраційним номером НОМЕР_1 з обладнаними засобами пасивної безпеки, рухався біля будинку № 45 по вул. Б. Хмельницького с. Бугрин, не будучи пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого поліцейським Відділення поліції № 5 (смт Гоща) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області сержантом поліції Ковальковським Віталієм Анатолійовичем була винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн (а.с. 6).
Як зазначається у п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними.
Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення інкримінованого йому порушення правил дорожнього руху, стверджуючи, крім іншого, що під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності йому не були роз'яснені поліцейським права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (крім права на оскарження постанови), що призвело до порушення права позивача на захист.
У той же час представник відповідача, отримавши матеріали адміністративного позову та ознайомившись із їх змістом, не з'явився до суду та не надав пояснень з приводу дій працівника поліції та рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача, правомірність і законність яких останній ставить під сумнів, а також не надав будь-яких доказів чи бодай відзиву на позовну заяву, а тому суд вважає, що відповідач своєю пасивною поведінкою щодо реалізації наданих йому процесуальних прав фактично висловив мовчазну згоду з вимогами позивача.
Так, за ухвалою суду про витребування доказів Відділенням поліції № 5 (смт Гоща) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області був наданий відеозапис оформлення матеріалів адміністративної постанови серії ЕАТ № 7700215 від 09.09.2023 (а.с. 17), проте із дослідженого відеозапису вбачається, що на ньому не зафіксовано вчинення позивачем правопорушення, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме керування транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки. Більше того, протягом усього відеозапису транспортний засіб перебуває у нерухомому стані, а відеозапис фіксує лише спілкування позивача з працівниками поліції вже після зупинки його транспортного засобу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 2 ст. 3 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).
У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України у повній мірі не підтверджені.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, крім іншого, заявляти клопотання та при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, після оголошення того, яка справа підлягає розгляду та хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Однак із позовної заяви судом встановлено, що працівником поліції було грубо порушено процедуру розгляду справи, оскільки останнім не були виконані вимоги ч. 2 ст. 279 КУпАП та не були у повній мірі роз'яснені права позивачу як особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності.
Будь-яких доказів щодо спростування допущення працівником поліції, який розглядав відповідну справу про адміністративне правопорушення, зазначених у позовній заяві порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем надано не було. Водночас із витребуваного судом відеозапису вбачається, що права ОСОБА_1 під час притягнення його до адміністративної відповідальності (зокрема права користуватися юридичною допомогою) не роз'яснювалися, за виключенням права на оскарження постанови.
У той же час постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.
Процедура розгляду справи на місці вчинення правопорушення має відповідати загальним положенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначеного ст. 279 КУпАП, під час якого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у повному обсязі наділена правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема має право користуватися юридичною допомогою, і такі права мають бути належним чином роз'яснені особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення. Позбавлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, права користуватися юридичною допомогою є грубим порушенням права на захист такої особи, яке закріплене положеннями ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що є окремою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваної постанови, а також була грубо порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого на позивача було накладене адміністративне стягнення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача - закриттю, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Стосовно позовних вимог в частині визнання постанови протиправною суд вважає, що у їх задоволенні слід відмовити, оскільки на права позивача впливає тільки постанова як рішення суб'єкта владних повноважень, яке у зв'язку із його протиправністю суд і скасовує, у той час як правомірність постанови є обставиною, що підлягає встановленню судом під час розгляду адміністративної справи, і її протиправність є підставою для скасування такої постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, понесені та доведені позивачем судові витрати, які складаються зі сплати ним під час подання позову судового збору в розмірі 536,80 грн (а.с. 1), суд вважає за необхідне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області, яке є відповідачем у справі і посадовою особою якої була винесена оскаржувана позивачем постанова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72-77, 79, 139, 211, 241-246, 286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову поліцейського Відділення поліції № 5 (смт Гоща) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області сержанта поліції Ковальковського Віталія Анатолійовича серії ЕАТ № 7700215 від 09.09.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.
У задоволенні позовних вимог в частині визнання постанови про накладення адміністративного стягненняпротиправною - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн (п'ятисот тридцяти шести гривень вісімдесяти копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом десяти днів із дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ; місце проживання АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області (ідентифікаційний код 40108761; місцезнаходження: м. Рівне, вул. Хвильового, буд. 2).
Суддя І.Г. Безкровний