Справа № 675/1395/23
Провадження № 2/675/508/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2023 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Пашкевича Р. В.,
за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.09.2020 року між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг і укладення договору відбулося шляхом власноручного підписання відповідачем Анкети-заяви, у якій зазначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами обслуговування фізичних осіб, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився із вказаними документами та отримав примірники у мобільному додатку.
Відповідно до умов договору про надання банківських послуг «Monobank» від 05.09.2020 року АТ «Універсал Банк» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 59920 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карта. Відповідач ОСОБА_1 не виконує свої договірні зобов'язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 86034,90 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 86034,90 грн. На підставі викладеного позивач АТ «Універсал Банк» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.09.2020 року та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.09.2023 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.09.2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, в якій зазначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
В п. 6 Анкети-заяви зазначено, що відповідач просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з договором; також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях; підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням простого електронного підпису або удосконаленого електронного цифрового підпису.
Згідно розрахунку заборгованості за договором від 05.09.2020 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , наданого позивачем, станом на 14.06.2023 року розмір заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 86034,90 грн.
Так, ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон №1734-VIII).
За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
В силу п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в обґрунтування позову банк посилався на отримання відповідачем кредиту в розмірі 59920 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка з відповідним номером, проте позивач не надав суду беззаперечних доказів надання кредиту відповідачу ОСОБА_1 та видачу йому відповідної кредитної картки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію Анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг від 05.09.2020 року; копію Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank; копію Тарифів за Чорною карткою monobank; копію Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank; копію Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, розрахунок заборгованості станом на 14.06.2023 року.
Однак, копія Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 05.09.2020 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами і розміру, підстав та порядку нарахування неустойки і відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Надана позивачем копія Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», копія Тарифів, копія Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank, копія Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Натомість, вказані документи не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи зрозумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Крім того, суд зазначає, що долучені Банком копії Умов і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» набрали чинності лише 27.11.2021, тоді як Анкету-заяву ОСОБА_1 підписав 05.09.2020 року.
Крім того, у Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів. Ця інформація зберігає чинність до 01.01.2023.
Таким чином, зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутності в Анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, підстави та порядок нарахування процентів і неустойки, надані Банком копія Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», копія Тарифів, копія Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, копія Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки названі документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Також, за приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц).
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч.ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний Банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 30.12.1998 року №566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Згідно з п. 5.4 цього Положення, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
При цьому, п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 18.06.2003року №254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Також, відповідно до пункту 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як особові рахунки та виписки з них. Відповідно до п. 62 Положення, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Доводи поданого позову зводяться до того, що наданого розрахунку Банку достатньо для висновку щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та порушення останнім обов'язку щодо їх повернення. Разом з тим суд зауважує, що відповідний розрахунок заборгованості сам по собі не є належним доказом з огляду на вимоги ч. 1 ст. 77 ЦПК України, оскільки відповідний розрахунок не містить посилань на картковий чи інший банківський рахунок, яким користувався відповідач.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є саме первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості, складений Банком, сам по собі не є достатнім доказом її наявності у розмірі зазначеному у розрахунку та не підтверджує здійснення відповідачем фінансових операцій.
Такий висновок також узгоджується з постановами Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15, від 17.12.2021 року у справі №278/2177/15-ц.
Доказів видачі кредиту, погодження строку його повернення суду не представлено. Факт отримання кредитних коштів не доведено належними та допустимим доказами.
Позивач на підтвердження достовірності розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не долучив до позовної заяви банківські виписки з особового рахунку відповідача, які б давали можливість проаналізувати рух грошових коштів, а також, не надав докази неможливості її подання до суду з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З врахуванням наведених обставин розрахунок заборгованості, вчинений позивачем, наявний в матеріалах справи, не є достатнім доказом на підтвердження заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком та є одностороннім документом і не підтверджує об'єктивне існування заборгованості відповідача та видачі йому кредиту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність та недоведеність заявлених позовних вимог АТ «Універсал Банк», які до задоволення не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»: місце знаходження - м. Київ, вул.Автозаводська, буд. 54/19; код ЄДРПОУ - 21133352.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 14 листопада 2023 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич