Справа № 444/856/23
Провадження № 1-кп/444/174/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження № 22023140000000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 року
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець російської федерації, м. санкт-петербург, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин рф, освіта середня, пенсіонер, є особою з інвалідністю (ІІІ група), одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, не є адвокатом, депутатом,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 161, ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінальне провадження №22023140000000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 року,
ВСТАНОВИВ:
24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
-застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 7 березня 1955 року визнана СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з цим документом територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали понад 68 держав світу, серед яких і Російська Федерація (далі - РФ).
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: АР Крим, області, зокрема Донецька та Луганська, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» - інформаційною безпекою є, зокрема, захищеність України від намагань маніпулювати суспільною свідомістю, у тому числі шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.
Стаття 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» зазначає, що з урахуванням геополітичної і внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних органів має бути зосереджена, зокрема на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, збереження соціально-політичної стабільності суспільства та зміцнення позицій України у світі. Основним напрямом державної політики з питань національної безпеки України в інформаційній сфері є, крім іншого, забезпечення інформаційного суверенітету України.
20 лютого 2014 року, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя, усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, статей 2, 3 Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, а також всупереч вимогам частини 4 статті 2 Статуту ООН, Декларації Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та декларацій, затверджених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, № 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, статей 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, статей 1, 2, 68 Конституції України, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь, представниками влади РФ і службовими особами ЗС РФ розпочато збройне вторгнення регулярних військ РФ на територію України.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20 лютого 2014 року.
Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності; Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі по тексту РНБО) від 14 вересня 2020 року "Про Стратегію національної безпеки України", затвердженої Указом Президента України № 392/2020 від 14 вересня 2020 року - Для відновлення свого впливу в Україні Російська Федерація, продовжуючи гібридну війну, системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні, кібер- і воєнні засоби; посилюються угруповання збройних сил Російської Федерації та їх наступальний потенціал, регулярно проводяться масштабні військові навчання поблизу державного кордону України, що свідчить про збереження загрози військового вторгнення; зростає мілітаризація територій тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; зберігається загроза з боку Російської Федерації вільному судноплавству у Чорному та Азовському морях, Керченській протоці. Спеціальні служби іноземних держав, насамперед Російської Федерації, продовжують розвідувально-підривну діяльність проти України, намагаються підживлювати сепаратистські настрої, використовують організовані злочинні угруповання і корумпованих посадових осіб, прагнуть зміцнити інфраструктуру впливу. Деструктивна пропаганда як зовні, так і всередині України, використовуючи суспільні протиріччя, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти, підриває суспільну єдність. Державний суверенітет, територіальна цілісність, демократичний конституційний лад та інші життєво важливі національні інтереси мають бути захищені також від невоєнних загроз з боку Російської Федерації та інших держав, зокрема спроб спровокувати внутрішні конфлікти.
21 лютого 2022 року з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою, Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президентом Російської Федерації оголошено рішення розпочати військову операцію в Україні, у зв'язку з чим здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах Збройних Сил України, а також здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан.
В подальшому, указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Починаючи з 24.02.2022 року Російська Федерація щодня порушує правила ведення війни та масово чинить воєнні злочини.
Крім того, одним із основним інструментом військової агресії російської федерації є діяльність, що виражається у здійсненні інформаційного впливу з метою створення оптимального середовища для захоплення території України. Так, діють підрозділи психологічних операцій воєнної розвідки генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, разом з силами спеціальних операцій, та спецслужбами.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.03.2022 у громадянина рф ОСОБА_3 виник злочинний умисел на поширення у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» із використанням особистої електронної сторінки даної соціальної мережі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , який будучи зареєстрований у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» та маючи доступ до особистої сторінки із назвою « ОСОБА_6 », електронна адреса сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, за допомогою портативного персонального комп'ютера торгової марки ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227, здійснив поширення наступних матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році:
- 16.03.2022 року обвинувачений ОСОБА_3 поширив на своїй сторінці шляхом надання команди «російською: считает классным» публікацію невстановленої досудовим розслідуванням особи за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображений президент Російської Федерації ОСОБА_7 та міститься текст наступного змісту: «Пусть враг кричит, что ОСОБА_11 плох, И всё при нём в России скверно. Коль бесится всё стадо блох, Знать ОСОБА_11 наш, всё сделал ВЕРНО!!!», чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році;
- 30.04.2022 розміщену невстановленою особою в групі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 публікацію у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображений президент російської федерації ОСОБА_7 та наявний текст наступного змісту: «горжусь своим Президентом! ОСОБА_9 стал первым на Земле по уровню уважения. Лучший ПРЕЗИДЕНТ в мире!», чим повторно здійснив поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році;
-14.05.2022 публікацію, розміщену невстановленою особою з обліковим записом « ОСОБА_10 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_1 у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображений президент російської федерації ОСОБА_7 та наявний текст наступного змісту: «Любит ОСОБА_11 народ, Только глупый не поймет, Как он сделал много - Президент от Бога. Умный, сильный, цепкий взор, А язык, как меч, остер, Слово - с шуткой, с солью, Сердце - с мукой, с болью. Он за все переживает, но не все он успевает - Русь - огромная страна, Помощь ОСОБА_7 нужна . Так давайте же поможем! Вместе многое мы сможем: Дух России возродить, С Богом честно, свято жить», чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році;
- 18.05.2022 розміщену в даній соціальній мережі публікацію з групи «Душа - Богу, Жизнь - Отечеству, Честь - Никому» у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображена особа жіночої статі за гратами та наявний текст наступного змісту: «Это художница и музыкантша из Питера ОСОБА_23. Она меняла ценники в «перекрестке» на листовки «Русские солдаты убивают мирных украинцев». Сейчас она в СИЗО и ее ждет 10 лет отсидки. Ибо нех», чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії рф проти України, розпочату у 2014 році;
- 20.05.2022 розміщену в даній соціальній мережі публікацію в групі «Мы -ВАТНИКИ» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображена особа чоловічої статі у міліцейській формі та наявний текст наступного змісту: «Полицию в освобождённой Херсонской области возглавил ОСОБА_19. Об этом написал АДРЕСА_2 . Ожидал это назначение, высказываюсь по этому поводу, только после того, как об этом написали в украинских СМИ. У нас всех друзья и родные на ІНФОРМАЦІЯ_9 . Не хочется подвергать никого опасности. Знаю ОСОБА_18 как сильного, эффективного и жесткого руководителя. Уверен, порядок в Херсонской области он наведёт. На Украине до 2014 года ОСОБА_18 возглавлял Управление МВД в Черкасской области. Майдан в Черкассах разогнал так как не разгоняли в восточных областях Украины. Лично своих бойцов повёл в атаку на Майдан. Если бы руководство Украины было хоть на десять процентов такое как ОСОБА_18, то Майдан бы задушили в зародыше. ОСОБА_19 в розыске на Украине. За Херсон я теперь спокоен.@ ОСОБА_12 », чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році;
- 04.06.2022 розміщену в даній соціальній мережі публікацію в групі « ІНФОРМАЦІЯ_10 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображено озброєного та екіпірованого військовослужбовця збройних сил російської федерації, та наявним текстом наступного змісту: «Давайте ПОДДЕРЖИМ НАШИХ РЕБЯТ, КОТОРЫЕ СЕЙЧАС ТВОРЯТ ИСТОРИЮ, ЗАЩИЩАЯ МИРНОЕ НАСЕЛЕНИЕ ДОНБАССА ІНФОРМАЦІЯ_12 », чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, а також виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим у соціально-орієнтованій мережі «Однокласники», та маючи доступ до публічного, особистого аккаунта з назвою « ОСОБА_6 », електронна адреса сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою портативного персонального комп'ютера, умисно, з ідеологічних мотивів, ІНФОРМАЦІЯ_13 поширив на своїй сторінці шляхом надання команди «російською: считает классным» публікацію, розміщену в даній соціальній мережі невстановленою особою за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Таким чином ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у поширенні матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Крім того, ОСОБА_3 , маючи умисел на повторне поширення у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» із використанням особистої електронної сторінки даної соціальної мережі з назвою « ОСОБА_6 », електронна адреса сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою портативного персонального комп'ютера торгової марки ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227, умисно, з ідеологічних мотивів, повторно 30.04.2022, 14.05.2022, 18.05.2022, 20.05.2022, 04.06.2022 поширив на своїй сторінці шляхом надання команди «російською: считает классным» матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, а також виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії рф проти України, розпочату у 2014 році.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році. тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , який будучи зареєстрований у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» та маючи доступ до особистої сторінки із назвою « ОСОБА_6 », електронна адреса сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, за допомогою портативного персонального комп'ютера торгової марки ASUS серійний номер G6N0CX00M899227, ІНФОРМАЦІЯ_14 поширив на своїй сторінці шляхом надання команди «російською: считает классным» публікацію в групі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 у вигляді текстового матеріалу наступного змісту: «Как стыдно мне за Украину, Страну пиндосовских рабов, Страну, где каждая скотина Служить бандеровцам готов. Страну с протянутой рукою, Что вопрошает - кто продаст? Страну, где новые герои - Бандит, нацисти педераст!», чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься висловлювання, спрямовані на розпалювання національної ненависті.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи зареєстрований у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» та маючи доступ до особистої сторінки із назвою « ОСОБА_6 », електронна адреса сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, за допомогою портативного персонального комп'ютера торгової марки ASUS серійний номер G6N0CX00M899227, 23.03.2022 року поширив на своїй сторінці матеріали, у яких міститься висловлювання, спрямовані на розпалювання національної ненависті, чим вчинив умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ненависті.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних дій, спрямованих на розпалювання національної ненависті, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» та маючи доступ до особистої сторінки із назвою « ОСОБА_6 », електронна адреса сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, за допомогою портативного персонального комп'ютера торгової марки ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227, поширив на своїй сторінці шляхом надання команди «російською: считает классным» публікацію у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображено в'їзд у місто Маріуполь Донецької області, який перефарбований в біло-синьо-червоний колір (прапор рф) та наявним текстом наступного змісту: «Вьезд в Мариуполь, до и после. Мариуполь - русский город», чим здійснив розповсюдження матеріалів, у яких містяться публічні заклики до вчинення зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» та маючи доступ до особистої сторінки із назвою « ОСОБА_6 », електронна адреса сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись у місці свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, за допомогою портативного персонального комп'ютера торгової марки ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227, 12.06.2022 року поширив на своїй сторінці публікацію у якій містяться публічні заклики до вчинення зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, чим здійснив розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, зазначивши, що в нього не було умислу на поширення інформації. Так, обвинувачений пояснив, що проживає в Україні з 1995 року, народився, вчився, служив в армії він в рф, де в нього залишились друзі, з яким він спілкувався за допомогою соціальної мережі «Однокласники» і з цією метою він і зареєструвався в мережі «Однокласники». Обвинувачений зазначив, що в нього не було жодного наміру розповсюджувати інформацію, він це робив несвідомо. Також обвинувачений зазначив, що він є громадянином рф, брав участь у виборах президента рф в консульстві у м. Львові, і ОСОБА_7 є його президентом, так як він є громадянином рф. Пояснив, що він спілкується з своєю матір'ю, яка проживає в рф, спілкувався з друзями з рф, для нього війна стала шокуючою обставиною, так як в нього жінка українка, а тому він не розуміє, як рф і Україна можуть воювати. Скільки точно часу він користувався мережею «Однокласники» не пам'ятає, в період з 2014 року по 2022 рік він цією мережею користувався, в цій мережі він створив свій профіль « ОСОБА_13 », куди вніс свої дані, але які саме, він точно не пригадує, скоріш за все це стосувалося школи, в якій він навчався, де він проживає, його сімейний стан, дату свого народження, місце проживання він зазначив м. Львів. З 1995 року в нього є посвідка на постійне місце проживання в Україні, в 2017 році він їздив до соєї матері в рф. В мережі «Однокласники» він лише переглядав публікації, мабуть він і натискав «так», але що це все автоматично розповсюджується він не знав. В мережі «Однокласники» в нього було приблизно 10 друзів, з яким він переписувався. Під час цього він використовував ноутбук торгової марки ASUS, лише він користувався цим ноутбуком і користувався ним з місця свого проживання в смт. Куликів. Обвинувачений ствердив, що він дійсно переглядав публікації, які вказані в обвинувальному акті. В яких групах він був зареєстрований не пам'ятає. В групі «Мы -ВАТНИКИ» його цікавила інформація з іншої сторони, тобто з сторони рф, він переглядав інформацію тільки для себе. Можливо він і натискав «так» чи «клас», але це було несвідомо і не з метою розповсюдження. Коли в нього виникло бажання на перегляд цієї інформації в мережі «Однокласники» він сказати не може, інших груп він не переглядав, лише ті, які були в нього в мережі «Однокласники» та деякі ігри. Він переглядав інформацію і групи для того, щоб можна було зробити свої висновки з іншого боку, та зрозуміти що відбувається. В той момент такі його дії напевно виражали його ставлення до подій, що відбуваються. На його думку, війна почалась, мабуть в 2014 році. Після 2014 року в нього було негативне відношення та реакція щодо України, оскільки заборонили російську мову, і йому часто робили зауваження, коли він перебував в громадських місцях, що він спілкується російською мовою. Обвинувачений зазначив, що має значення історія, коли всі були слов'янами. Групи, в яких він був зареєстрований, цікавили його лише з метою отримання інформації про події, що відбуваються. Обвинувачений ствердив, що він приїхав у незалежну Україну, і тут розпочалися події, коли почали керувати американці. Обвинувачений пояснив, що він виріс в Радянському Союзі, для нього ОСОБА_14 - це нацист і злочинець, про що свідчить Нюрнберзький процес, а в Україні Степана Бандеру вважають героєм. Обвинувачений зазначив, що це все історичні факти, він любить читати та вивчати історію, і не любить коли переписують історію та історичні факти. Він ставив «клас» на проросійських публікаціях напевно тому, що він росіянин. Обвинувачений зазначив, що дійсно переглядав публікацію з текстом: «Давайте ПОДДЕРЖИМ НАШИХ РЕБЯТ, КОТОРЫЕ СЕЙЧАС ТВОРЯТ ИСТОРИЮ, ЗАЩИЩАЯ МИРНОЕ НАСЕЛЕНИЕ ДОНБАССА И УКРАИНЫ ОТ НАЦИСТОВ. ХРАНИ ВАС БОГ, ПАЦАНЫ!», оскільки люди воювали за свою землю, на якій вони живуть, там, де вони народились, де працювали. Однак, тепер він розуміє, що це була пропаганда. Після того, як пройшов певний час та після проведення в нього вдома обшуку, він зрозумів та усвідомив свої дії. Жодних коментарів під публікаціями він не писав, коли ставив «клас», то не розумів, що поширює публікацію. Обвинувачений ствердив, що підтримує цілісність України в кордонах, які визначені станом на 1991 рік, та що він проти агресії і осуджує дії керівництва рф, ні з ким крім своєї матері, яка знаходить в рф, він не спілкується. Обвинувачений пояснив, що змінив своє ставлення та свою позицію щодо подій, які відбуваються, оскільки йому стало страшно за своїх дітей, також змінився і його внутрішній стан та в нього появився страх щодо майбутнього. Після проведеного в нього вдома обшуку, він не реєструвався в соціальних мережах та не цікавився жодною інформацією, зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому і якщо б можна було повернути час, то він би це все видалив. Обвинувачений ствердив, що його цікавить лише його сім'я, і місце його проживання, на його думку, не має миру, через те, що є люди, які заробляють на цих всіх обставинах і в Америці і в рф. На його думку, днр та лнр не повинно бути, колись з цього приводу в нього була інша позиція, але зараз вона змінилась. Після проведення обшуку він переосмислив свої дії і негативно ставиться до таких дій та засуджує їх.
Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 161, ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, його вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- допитом свідка ОСОБА_15 від 01.08.2023 року, яка пояснила, що є дружиною обвинуваченого. Про обставини обвинувачення їй стало відомо при проведенні обшуку у них вдома. Зазначила, що одружена з обвинуваченим 35 років, він є хорошими сім'янином, в них є двоє повнолітніх дітей, які є патріотично налаштованими, допомагають Збройним силам України, обвинувачений є доброзичливою і хорошою людиною і вся її галицька родина це може підтвердити. Свідок також пояснила, що обвинувачений є особою з інвалідністю, лікувався в м. Києві від онкологічного захворювання, йому було надано ІІ групу інвалідності та під час проходження МСЕК йому запропонували ІІІ групу і в нього на даний час є ІІІ група інвалідності, стан здоров'я обвинуваченого не є хорошим, в нього є гіпертонія, проблеми з хребтом. Операційне втручання її чоловікові проводилося в 2018 році та в 2019 році. Так, обвинувачений є громадянином рф, він там народився і там проживає його матір, проживають його друзі, однокласники. Для неї стало шокуючою обставиною проведення обшуку і лише після цього вона дізналася, що її чоловіка обвинувачують у розповсюдженні російської пропаганди, однак, її чоловік не розумів, що поширює публікації, оскільки він не є добре обізнаним з технікою. Після проведення обшуку обвинувачений все переосмислив, щиро жаліє та шкодує, що так сталося. Свідок ствердила, що обвинувачений ні з ким з рф, крім своєї матері, не спілкується. Свідок пояснила, що вона з обвинуваченим одружувалась в м. ленінград, обвинувачений там проживав, вона народилася в селі Боянець, Жовківського району Львівської області. Проживали вони в м. ленінграді кілька років, в них народилися діти, але діти почали там дуже хворіти і вони всією сім'ї приїхали сюди, де і проживають на даний час. Свідок пояснила, що вона зареєстрована в соціальних мережах: фейсбук, телеграм, вайбер, в неї є телефон і планшет, ноутбуком чорного кольору торгової марки ASUS вона не користувалась, користувався її чоловік;
- протоколом огляду від 29.06.2022 року та доданим до нього оптичним диском, відповідно до якого проведено огляд публічного аккаунта в соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» під назвою « ОСОБА_6 » (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_3 власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході огляду сторінки встановлено наявність на ній розміщених після використання функції «клас» публікацій, серед яких:
- 16.03.2022 року розміщена публікація у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображений президент російської федерації ОСОБА_7 та міститься текст наступного змісту: «Пусть враг кричит, что ОСОБА_11 плох, И всё при нём в России скверно. Коль бесится всё стадо блох, Знать ОСОБА_11 наш, всё сделал ВЕРНО!!!»;
- 30.04.2022 року розміщена публікація у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображений президент російської федерації ОСОБА_7 та наявний текст наступного змісту: «горжусь своим Президентом! ОСОБА_9 стал первым на Земле по уровню уважения. Лучший ПРЕЗИДЕНТ в мире!»;
- 14.05.2022 року публікація у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображений президент російської федерації ОСОБА_7 та наявний текст наступного змісту: «Любит ОСОБА_11 народ, ОСОБА_16 глупый не поймет, ОСОБА_17 он сделал много - Президент от Бога. Умный, сильный, цепкий взор, А язык, как меч, остер, Слово - с шуткой, с солью, Сердце - с мукой, с болью. Он за все переживает, но не все он успевает - Русь - огромная страна, Помощь ОСОБА_7 нужна. Так давайте же поможем! Вместе многое мы сможем: Дух России возродить, С Богом честно, свято жить»;
- 18.05.2022 року публікація у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображена особа жіночої статі за гратами та наявний текст наступного змісту: «Это художница и музыкантша из Питера ОСОБА_23. Она меняла ценники в «перекрестке» на листовки «Русские солдаты убивают мирных украинцев». Сейчас она в СИЗО и ее ждет 10 лет отсидки. Ибо нех»;
- 20.05.2022 року публікація у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображена особа чоловічої статі у міліцейській формі та наявний текст наступного змісту: «Полицию в освобождённой Херсонской области возглавил ОСОБА_19. Об этом написал Антон Геращенко. Ожидал это назначение, высказываюсь по этому поводу, только после того, как об этом написали в украинских СМИ. У нас всех друзья и родные на Украине. Не хочется подвергать никого опасности. Знаю ОСОБА_18 как сильного, эффективного и жесткого руководителя. Уверен, порядок в Херсонской области он наведёт. На Украине до 2014 года ОСОБА_18 возглавлял Управление МВД в Черкасской области. Майдан в Черкассах разогнал так как не разгоняли в восточных областях Украины. Лично своих бойцов повёл в атаку на Майдан. Если бы руководство Украины было хоть на десять процентов такое как ОСОБА_18 , то Майдан бы задушили в зародыше. ОСОБА_19 в розыске на Украине. За Херсон я теперь спокоен.@ ОСОБА_12 »;
- ІНФОРМАЦІЯ_16 публікація у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображено озброєного та екіпірованого військовослужбовця збройних сил російської федерації, та наявним текстом наступного змісту: «Давайте ПОДДЕРЖИМ НАШИХ РЕБЯТ, КОТОРЫЕ СЕЙЧАС ТВОРЯТ ИСТОРИЮ, ЗАЩИЩАЯ МИРНОЕ НАСЕЛЕНИЕ ДОНБАССА И УКРАИНЫ ОТ НАЦИСТОВ. ХРАНИ ВАС БОГ, ПАЦАНЫ!»;
- 23.03.2022 року публікація у вигляді текстового матеріалу наступного змісту: «Как стыдно мне за Украину, Страну пиндосовских рабов, Страну, где каждая скотина Служить бандеровцам готов. Страну с протянутой рукою, Что вопрошает - кто продаст? Страну, где новые герои - Бандит, нацисти педераст!»;
- 12.06.2022 року публікація у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображено в'їзд у місто Маріуполь Донецької області, який перефарбований в біло-синьо-червоний колір (прапор рф) та наявним текстом наступного змісту: «Вьезд в Мариуполь, до и после. Мариуполь - русский город»;
- протоколом обшуку від 12.07.2022 року, відповідно до якого обшук було проведено за місцем проживання ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , та під час якого виявлено та вилучено портативний комп'ютер чорного кольору ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227, який використовувався останнім для авторизації та користування соціальною мережею «Однокласники», та мобільний пристрій чорного кольору SAMSUNG A10s, серійний номер НОМЕР_2 ;
- постановою про визнання речовими доказами від 12 липня 2022 року, згідно з якою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22022140000000045, вилучені 12.07.2022 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 : портативний комп'ютер торгової марки ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227 чорного кольору, з зарядним пристроєм та маніпулятором до нього; мобільний телефон торгової марки Samsung моделі А10 S із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- висновком експерта за результатами проведення семантико-текстуального дослідження судово-лінгвістичної експертизи мовлення від 26.10.2022 № 2144-Е, відповідно до якого у публікаціях, розміщених на особистій сторінці ОСОБА_3 містяться: у публікації за 16.03.2022 - глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році; за 30.04.2022 - глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році; за 14.05.2022 - глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році; за 18.05.2022 - виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України, розпочату у 2014 році; за 20.05.2022 - глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році; за 04.06.2022 - глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, а також виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України, розпочатої у 2014 році; за 23.03.2022 - висловлювання, спрямовані на розпалювання національної ненависті; за 12.06.2022 - публічні заклики до вчинення зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- протоколом огляду від 22.07.2022 року вилучених під час проведення обшуку: портативного комп'ютера чорного кольору ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227, та мобільного пристрою чорного кольору SAMSUNG A10s, серійний номер НОМЕР_2 . Під час огляду портативного комп'ютера ASUS встановлено, що для авторизації у веб-браузері «Google Chrome» використовувалась електронна пошта ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_17 У збережених веб-браузером паролях входу наявний логін та пароль до соціальної мережі «Однокласники». Логіном використаний номер мобільного телефону НОМЕР_4 . Крім цього, після переходу на інтернет-сторінку цієї соціальної мережі виконується вхід на сторінку ОСОБА_3 . На цій сторінці розміщена інформація про власника аккаунту, а саме: дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - м. Львів, Україна. Під час огляду сторінки ОСОБА_3 підтверджено наявність публікацій, які оглянуто 29.06.2022, а також участь останнього у шести проросійських групах, серед яких: «МЬІ-ВАТНИКИ», «Душа - Богу, Жизнь - Отечеству, Честь - Никому», «АНТИМАЙДАН (Юго-Восток)», «АНТИМАЙДАН - никто кроме нас! С нами Бог!», «Путь НОВОРОССИИ! Присоединяйся если НЕРАВНОДУШЕН!», «РУССКАЯ ВЕСНА (НОВОРОССИЯ)». Оглядом мобільного телефону SAMSUNG A10s встановлено наявність у ньому мобільного номеру НОМЕР_4 , який використано ОСОБА_3 для авторизації на своїй сторінці у мережі «Однокласники». Крім цього, оглядом встановленого на мобільному телефоні мобільного додатку «Telegram» встановлено участь ОСОБА_3 у проросійських групах « ОСОБА_20 » та « ОСОБА_21 », у яких поширюється російська пропаганда, публікації, які містять виправдовування дій країни-агресора, а також глорифікація осіб, які її здійснюють.
- протоколом огляду від 01.09.2022 року портативного комп'ютера чорного кольору ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227. У ході проведеного з участю спеціаліста додаткового огляду портативного комп'ютера ASUS з використанням спеціалізованого програмного забезпечення отримано історію відвідин інтернет-сторінок та інформацію, яка залишається у пам'яті комп'ютера після використання інтернет-браузерів. За результатами пошуку інтернет-посилань публікації встановлено наявність інформації про відвідування користувачем ноутбуку інтернет-посилань, за якими розміщувались публікації за 20.05.2022 року, 04.06.2022 року. Крім цього, підтверджено відвідування користувачем ноутбуку соціальної мережі «Однокласники» в години та дні розміщення публікацій за 30.04.2022 року, 14.05.2022 року, 18.05.2022 року, 04.06.2022 року, 12.06.2022 року. У історії відвідин інтернет-сторінок наявна інформація про відвідування проросійських соціальних груп у мережі «Однокласники», зокрема, за період з 23.04.2022 року по 10.07.2022 року групу «АНТИМАЙДАН - никто кроме нас! С нами Бог!» відвідано 199 разів, за період з 22.04.2022 року по 10.07.2022 року групу «МЬІ-ВАТНИКИ» - 102 рази, за період з 23.04.2022 року по 11.07.2022 року групу «Душа - Богу, Жизнь - Отечеству, Честь - Никому» - 97 разів, за період з 24.04.2022 року по 09.07.2022 року групу «РУССКАЯ ВЕСНА (НОВОРОССИЯ)» - 21 раз, за період з 23.04.2022 року по 11.07.2022 року групу «АНТИМАЙДАН (Юго-Восток)» - 31 раз. Крім цього, оглядом встановлено наявність збережених даних авторизації для цієї соціальної мережі, а саме номер телефону, який перебував у користуванні ОСОБА_3 та пароль « ОСОБА_22 ». Водночас, оглядом встановлено наявність збережених у пам'яті портативного комп'ютера ASUS зображень публікацій за 18.05.2022 року, 20.05.2022 року, 04.06.2022 року, 12.06.2022 року.
Аналізуючи та оцінюючи усі докази в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що кожен доказ є належним, допустимим та достовірним і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв'язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об'єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред'явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .
Досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено події злочинів, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, ці докази зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Сторона захисту заперечує кваліфікуючу ознаку «повторність» та вважає, що дії ОСОБА_3 слід було кваліфікувати не за ч. 3 ст. 436-2, а за ч.2 ст. 436-2 КК України з огляду на наступне. Так, первинно ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 436-2 КК України; 03.03.2023 р. ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на ч.3 ст. 436-2, ч.1 ст. 110, ч.1 ст. 161 КК України. При цьому, зміна підозри з ч.2 ст. 436-2 КК України на ч. 3 ст. 436-2 КК України відбулась за рахунок кваліфікуючої ознаки - «повторність», оскільки органом досудового розслідування крім епізоду поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснили збройну агресію російської федерації проти України за 16.03.2022 р. було встановлено епізоди за 28.04.2022 р., 30.04.2022 р., 14.05.2022 р., 18.05.2022 р., 20.05.2022 р. та 04.06.2022 р. Так, відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 32 КК України, повторність, передбачена частиною першою цієї статті відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.
Захисник зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3 повторно не вчиняв таке правопорушення, як поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, так як повторність відсутня, оскільки ОСОБА_3 вчинив ці дії в одній соціальній мережі «Однокласники» та використовуючи публікації з одного і того самого джерела - стрічки новин зазначеної соціальної мережі, з одного і того ж комп'ютера, тобто вчинив однотипні дії, які слід кваліфікувати як продовжуваний злочин, який охоплюється єдиним умислом. Таким чином, це питання має вирішуватися відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» та з урахуванням положення ст. 62 Конституції України про те, що «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
З огляду на вказане вище, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
Згідно з ч. 2 ст. 32 КК України, не є повторністю продовжуваний злочин - злочин, що складається із двох чи більше вчинених у різний час тотожних злочинних діянь, які є реалізацією єдиного злочинного наміру винної особи. Продовжуваний злочин починається вчиненням першого і закінчується вчиненням останнього із тотожних злочинних діянь, які складають цей злочин. Наявність ознак продовжуваного злочину означає, що діяння розглядається як один злочин, а не як повторність злочинів.
Таким чином, при повторному вчиненні тотожних злочинів кожен з них має свою суб'єктивну сторону і самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину. В той час, як при продовжуваному злочині особа має єдиний злочинний намір, що охоплює заздалегідь поставлену загальну мету і єдиний умисел, об'єднує вчинені нею всі тотожні діяння. Таким чином, продовжуваний злочин виключає повторність.
Суд вважає доведеним стороною обвинувачення те, що обвинувачений ОСОБА_3 , маючи умисел на повторне поширення у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» із використанням особистої електронної сторінки даної соціальної мережі з назвою « ОСОБА_6 », за допомогою портативного персонального комп'ютера торгової марки ASUS, умисно, з ідеологічних мотивів, повторно 30.04.2022 року, 14.05.2022 року, 18.05.2022 року, 20.05.2022 року, 04.06.2022 року поширив на своїй сторінці шляхом надання команди «російською: считает классным» матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, а також виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчиняв самостійні злочинні діяння, кожне з яких охоплене окремим умислом, здійснював такі діяння в різні проміжки часу, використовуючи різного змісту публікації з різних груп, а саме «АНТИМАЙДАН - никто кроми нас», «Душа - Богу, Жизнь - Отечеству, Честь - Никому», «Мы -ВАТНИКИ», «Русская весна (новоросия)», а також використовуючи публікацію розміщену невстановленою особою. Дані обставини встановлені під час судового розгляду, підтверджуються дослідженими судом доказами, зокрема, допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , висновком експерта за результатами проведення семантико-текстуального дослідження судово-лінгвістичної експертизи мовлення від 26.10.2022 № 2144-Е, протоколом огляду від 22.07.2022 року вилучених під час проведення обшуку портативного комп'ютера чорного кольору ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227, та мобільного пристрою чорного кольору SAMSUNG A10s, серійний номер НОМЕР_2 , протоколом огляду від 01.09.2022 року портативного комп'ютера чорного кольору ASUS, серійний номер НОМЕР_5 .
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України. Також суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України. Крім того, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 умисних дій, спрямованих на розпалювання національної ненависті, а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України. Також, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він вчинив: поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а тому кваліфікація таких дій за ч. 2 ст. 436-2 КК України є правильною; повторне поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а тому кваліфікація таких дій за ч. 3 ст. 436-2 КК України є правильною; умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ненависті, а тому кваліфікація таких дій за ч. 1 ст. 161 КК України є правильною; розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а тому кваліфікація таких дій за ч. 1 ст. 110 КК України є правильною.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги п.1, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно з якими суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають додержуватись загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
У справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Сторона захисту просила врахувати щире каяття як обставину, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Так, щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину суто з позицій психологічної внутрішньої переорієнтації суб'єкта, справжнє засудження свого діяння, визнання його антисуспільного характеру, про що мають свідчити і об'єктивні дані про зміни в ціннісних пріоритетах та способі життя.
Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 року в справі № 944/5954/22 наведено тлумачення прояву щирого каяття обвинуваченого.
Так, у вищевказаній постанові витлумачено, що при встановленні обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
У постанові Верховного Суду від 20.04.2021 в справі №457/529/20 зазначено, що щире каяття це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї кримінально караної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження така пом'якшуюча обставина як щире каяття, оскільки поведінка особи обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду, не свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій та їх осуд. Тому, суд, не враховує таку пом'якшуючу покарання обставину, як щире каяття.
Крім того, захисник обвинуваченого, посилаючись на ч. 2 ст. 66 КК України. Відповідно до якої при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, просив визнати обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 стан здоров'я (інвалідність) та пенсійний вік.
Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалюється обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.
Суд не знаходить підстав для визнання обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 таких як стан його здоров'я (інвалідність) та пенсійний вік, оскільки такі обставин суд враховує при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
З огляду на наведене вище, обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно з досудовою доповіддю складеною відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства, та ризики вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні.
Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.
Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об'єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини вчинення злочинів, а саме, що вчиненні особою злочини мають підвищену суспільну та національну небезпеку, предметом яких є мир, безпека людства та міжнародного правопорядку, характер матеріалів, які поширювалися обвинуваченим, особу обвинуваченого, його поведінки під час та після вчиненого, який раніше не судимий, його стан здоров'я, який є особою з інвалідністю (ІІІ група), на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, його вік, сімейний стан, відсутність обставин, які б пом'якшували покарання та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, висновок органу пробації, викладений у досудовій доповіді, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей та частини статті, за якими кваліфіковано його дії, що буде справедливим, достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Ураховуючи наведене, застосовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді конфіскації майна, передбаченого санкціями частини 2, 3 статті 436-2 КК України, ч. 1 ст. 110 КК України, суд зауважує, що статтями 51 та 52 КК України встановлено можливість застосування до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, одного із додаткових покарань у виді конфіскації майна.
Відповідно до положень статті 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Корисливим тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частині 5 статті 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
Оскільки під час досудового розслідування, ні під час розгляду кримінального провадження у суді, наявність в обвинуваченого ОСОБА_3 корисливого мотиву при вчиненні зазначених кримінальних правопорушень не встановлено, відтак, з огляду на викладене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді конфіскації майна.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого санкцією частини 1 статті 161 КК України, суд враховує, що обвинувачений на час вчинення цього кримінального правопорушення не працював (зокрема в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування) та не займався певною діяльністю, отримує пенсію по інвалідності, фактичні дані, як б вказували на те, що ці обставини на даний час змінилися, відсутні, відтак суд не знаходить обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2023 року. Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту на нічний час доби на період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. також застосовано під час судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 374 КПК України, у вироку суду зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, а тому суд дійшов до переконання, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту на нічний час доби на період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. належить залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
Цивільний позов в справі не заявлено.
Питання про документи та речові докази належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати необхідно вирішити в порядку ст. 124 КПК України.
Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Керуючись статтями 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.110, ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.110 КК України 3 (три) роки позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.1 ст.161 КК України 2 (два) роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
- за ч.2 ст.436-2 КК України 1 (один) рік позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.3 ст.436-2 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_3 остаточно покарання у виді 5 (п'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - у виді домашнього арешту на нічний час доби на період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2022 року на портативний комп'ютер торгової марки ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227 чорного кольору, з зарядним пристроєм та маніпулятором до нього; мобільний телефон торгової марки Samsung моделі А10 S із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:
- портативний комп'ютер торгової марки ASUS, серійний номер G6N0CX00M899227 чорного кольору, з зарядним пристроєм та маніпулятором до нього, із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 та НОМЕР_4 - конфіскувати в дохід держави.
- мобільний телефон торгової марки Samsung моделі А10 S - повернути законному володільцю.
Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 40 019, 24 грн.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1