Справа №336/8486/23
Пр. 3/336/4625/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
08.08.2023 о 21-28 годині в м. Запоріжжя Шевченківський район вул. Куротна біля будинку 47, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортирним засобом «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу "Alcotest Drager" 6820. Результат позитивний 2,47% проміле, тест №1713, ОСОБА_1 з результатом не згодний від проходження медичного огляду у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки, від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.
Судові засідання у справі, призначені на 22.08.2023 на 16-40 годину, 12.09.2023 на 08-20 годину, 11.10.2023 на 09-00 годину, 01.11.2023 на 08-15 годину не відбулися у зв'язку з неявкою особи яка притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином (засобами мобільного зв'язку), про причини неявки суд не сповіщав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення особи. Крім того, за змістом протоколу від 08.08.2023, поліцейським, який складав протокол, зазначено, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, про що повідомлено ОСОБА_1 й зафіксовано на відеозаписі з бодікамери поліцейського.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
Враховуючи наведене, вжиття всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За результатами розгляду справи суддею встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №511072 від 08.08.2023, із зазначенням особистих даних ОСОБА_1 , який засвідчений підписом інспектора поліції. Зі змісту протоколу ОСОБА_1 від підпису відмовився, в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що пояснення надасть у суді, документи не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Також, в акті зазначено, що за допомогою тестування приладом "Alсotest Drager" 6820 у ОСОБА_1 виявлена позитивна проба із результатом 2,47% (до протоколу додано відповідну роздруківку із результатами тестування №1713 від 08.08.2023, засвідчену підписом поліцейського, ОСОБА_1 від підпису відмовився). З результатами огляду ОСОБА_1 не згоден, огляд проводився за допомогою відеофіксації з реєстратора та бодікамер. Суддя враховує, шо п. 6 розділ І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку);
- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 08.08.2023 о 22-35 годині, відповідно до якого у ОСОБА_1 констатовано наявність таких ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. За змістом направлення від проведення медичного огляду ОСОБА_1 відмовився;
- рапортами поліцейських від 08.08.2023, в яких відображено факт порушення, та його фактичні обставини.
Згідно з довідкою старшого інспектора відділу АП УПП в Запорізькій області Пазиніч М., ОСОБА_1 повторності за порушення, передбачене ст.130 КУпАП, не має. ОСОБА_1 видано посвідчення водія НОМЕР_2 від 26.06.2015.
Разом з цим, дата, час та місце події, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , наведені у рапортах, відображені й на відеозаписі, відповідають фактичним обставинам згідно зі змістом протокола про адміністративне правопорушення.
Так, на відеозаписі, долученому до справи, зафіксовано, що 08.08.2023 о 21-28 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ" 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку. ОСОБА_1 на запитання поліцейського надав документи для встановлення особи, повідомив особисті дані. Після чого інспектором поліції повідомлено ОСОБА_1 причину зупинки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зазначено про наявні в нього ознаки алкогольного сп'яніння.
На відеозаписі також відображено проходження тестування ОСОБА_1 на місці події, результати тестування, порядок складення протокола. ОСОБА_1 з результатами тестування на місці зупинки не погодився, мотивуючи відмову тим, що не вийшло отримати результат від алкотестеру з першого разу. Разом з цим, на відеозаписі відображено як поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 правила продування алкотестеру, проте, останній, нехтуючи ними, продув алкотестер декілька разів всупереч правил (недостатньо по часу), після чого пройшов тестування на іншому приладі. Поліцейським неодноразово запропоновано ОСОБА_1 у зв'язку з його незгодою з результатами тестування на місці зупинки, пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. На відеозаписі зафіксовано також, що водію роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, попереджено про повторність. При цьому, на відеозаписі відображено, складання протоколу поліцейським, його оголошення ОСОБА_1 .
Суд враховує, що ознаки сп'яніння, виявлені нарядом поліцейських у ОСОБА_1 , відповідають п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗУ 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в МЮУ 11.11.2015 за №1413/27858, що вбачається й з відеозапису.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що у даній справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які доводять вину ОСОБА_1 , безпосередньо досліджені судом та відповідають критерію достатності для встановлення вини особи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушення, а також відомості про особу ОСОБА_1 , який у стані сп'яніння керував автомобілем. Крім того, суд бере до уваги, що протягом року водій до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень не притягувався, тому, із врахуванням доведеності його вини, приходить до висновку про наявність підстав для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, встановленому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. Альтернативних санкцій вказаною нормою не передбачено.
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі.
Керуючись ст. 23, 27, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету -21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік