Дата документу 15.11.2023
Справа № 334/10366/23
Провадження № 2-н/334/1631/23
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
15 листопада 2023 року суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ,
встановив:
представник заявника адвокат Заєзжай А.Ю. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржниці ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість за поставлений природний газ у сумі 1 602,22 гривні.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступних висновків.
Як передбачено пунктами 1, 2-1 частини першої статті 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу, а також якщо заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
В заяві зазначені відомості про наявність у заявника ТОВ «Запоріжгаз Збут» електронного кабінету.
При цьому, представник заявника є адвокатом, що підтверджується копією довіреності від 27.12.2022. Але, в заяві про видачу судового наказу не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у представника заявника адвоката Заєзжая А.Ю.
В заяві та доданих до неї документах відсутні відомості про РНОКПП представника заявника, що унеможливлює перевірку відомостей про наявність або відсутність у представника заявника електронного кабінету.
Також, згідно з пунктом 8 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Боржницею в заяві про видачу судового наказу зазначена ОСОБА_1 . Предметом заяви є стягнення заборгованості за поставлений природний газ, який надавався за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя боржниця ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, заява про видачу судового наказу та додані до неї документи не містять відомостей про те, що боржниця проживає в житлі за адресою, за якою надається послуга або є його власницею. Також, з них не вбачається, що боржниця уклала договір з заявником шляхом підписання заяви-приєднання до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що передбачено пунктом 1.3 Типового договору.
Таким чином, представником заявника не доведено, що боржниця ОСОБА_1 є споживачем послуги, яка надається заявником за адресою: АДРЕСА_1 , а отже з заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги до боржниці.
Вказаний висновок в повній мірі узгоджується з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Враховуючи те, що заяву про видачу судового наказу подано представником заявника адвокатом Заєзжаєм А.Ю., який відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його; невідповідність заяви вимогам пункту 2 частини другої статті 163 ЦПК України; із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до положень частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 163 - 166, 260, 268 ЦПК України, суддя
постановив:
відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2-1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя М.В. Фетісов