Справа № 308/17954/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , слюсаря, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер платника податків суду не відомий, про притягнення його до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 040876 від 16.08.2023 року вбачається, що 16.08.2023 року о 03 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 неналежним чином виконував обов'язки батьків, щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого син безпідставно вештався по м. Ужгороду, в нічний час. Чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав пояснив, що 16.08.2023 року вони з дружиною пішли спати о 23 год. їхній син ОСОБА_2 був в той час дома, грався в телефоні. Вночі він тихенько відкрив двері і пішов гуляти, де він зустрівся з друзями. Ранком прийшовши додому на запитання батьків «чому він так вчинив?» він відповів, що не пам'ятає. ОСОБА_1 також пояснив, що можливо така поведінка його сина можливо спровокована тим, що в жовтні 2022 року він отримав важку травму голову, а саме закрита черепно-мозкова травму після його побиття, після чого пробув певний час в комі без свідомості.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, суд враховує, що ч. 2 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Разом із тим у фабулі протоколу серії ВАД № 040876 від 16.08.2023 року, не вказано про повторність правопорушення, що є обов'язковою ознакою ч.2 ст.184 КУпАП, не вказано також коли мало місце перше правопорушення, яке дозволяє кваліфікувати дії ОСОБА_1 , як повторне правопорушення.
Натомість, як до матеріалів справи долучено копію постанови від 29.11.2022 року у справі №308/15729/22 згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Тобто елементами об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, є вчинення саме повторно протягом року одного з діянь, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 040876 від 16.08.2023 року в ньому працівником поліції, не дивлячись на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, не зазначено про те, що порушення ним вчинено повторно протягом року після вчинення раніше одного з діянь, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, а також того коли та яке саме діяння ним було вчинено раніше.
Разом з тим, при складенні протоколу посадовою особою порушені вимоги ст.256 КУпАП, оскільки не конкретизовані об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення в діях ОСОБА_1 , зокрема не вказано, в яких саме винних діях чи бездіяльності полягало ухилення останнього від виконання батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина, в чому саме полягає його вина та протиправність його поведінки, чи була завдана шкода її інтересам і яка саме.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить даних, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП (вчинення повторного правопорушення), що прямо зазначено в диспозиції даної статті.
За змістом статей 7, 251, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі доказів, зібраних особами, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
З огляду на наведене суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення обмежений лише тими обставинами правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 040876 від 16.08.2023 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху (ст.254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Те, що правопорушення вчинено повторно має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу, в даному випадку органами Національної поліції.
Таким чином, оцінюючи як доказ відповідно ст.252 КУпАП, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 040876 від 16.08.2023 року складений без дотримання вимог закону, що тягне за собою визнання цього доказу недопустимим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оцінивши в сукупності всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ч.2 ст.184, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , слюсаря, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер платника податків суду не відомий, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Дергачова