ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6976/23 Справа № 172/1132/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Лукінова К. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Шавкун Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ»
на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2023 року ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» звернулося до Покровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача по цивільній справі № 172/1132/15-ц.
Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року у справі № 172/1132/15-ц задоволені позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором. У свою чергу 04 жовтня 2022 року АТ «УкрСиббанк» відступив права вимоги, у тому числі і за вказаним кредитним договором, ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ".
У зв'язку з тим, що вказане рішення досі не виконано, заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року в задоволенні заяви ТОВ "ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну стягувача у виконавчому листі по цивільній справі № 172/1132/15-ц відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що оскільки заявником у заяві не зазначено жодних відомостей щодо наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження саме за вказаним вище рішенням суду щодо будь-якого з боржників, а в якості підстави для звернення до суду із вказаною заявою про заміну стягувача у виконавчому листі останній посилається виключно на факт заміни первісного кредитора на підставі договору про відступлення прав вимоги, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано всі обставини справи, розглянув по суті інші вимоги заявника, які не були заявлені, чим порушив норми цивільно-процесуального кодексу України.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року у справі № 172/1132/15-ц задоволені позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до копії договору про відступлення прав вимог від 04 жовтня 2022 року, первісний кредитор АТ «УкрСиббанк» відступило права вимоги ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ", у тому числі і за вказаним вище кредитним договором, але лише відносно боржника ОСОБА_2 .
Вказане підтверджується копією відповідного договору про відступлення прав вимог, а також копією частки додатку до вказаного договору, де зазначено лише боржника ОСОБА_2 і відсутнє посилання на відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 , а тому заявник просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не зазначено жодних відомостей щодо наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження саме за вказаним рішенням суду щодо будь-якого з боржників, а в якості підстави для звернення до суду із вказаною заявою про заміну стягувача у виконавчому листі останній посилається виключно на факт заміни первісного кредитора на підставі договору про відступлення прав вимоги.
Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В оцінці вимог заяви ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача, суд першої інстанції не звернув уваги на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), відповідно до яких на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.
Частиною п'ятою статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Тобто якщо виконавче провадження не відкрито, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Відповідно до правових позицій викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
У таких висновках необхідно керуватися принципом обов'язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів звертає увагу, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання.
Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні сторони виконавчого провадження, а саме стягувача його правонаступником, відбувається порушення принципу обов'язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 ВП ВС, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 442 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, норми матеріального права, а також висновки Верховного суду, колегія суддів приходить до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача, разом з тим, судом першої інстанції своєю ухвалою відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, тобто судом першої інстанції фактично не розглянуто по суті заяву ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача, а розглянуто по суті інше питання, яке заявником перед судом не заявлялось, тобто, суд першої інстанції вийшов за межі заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ»- задовольнити.
Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
Ж.І.Максюта