Справа №: 297/3977/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л. Л., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої,
за ст. 204-1 ч. 1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 12 вересня 2023 року о 16:00 годин в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» під час проходження прикордонного контролю на виїзд з України слідувала громадянка Італії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка пред'явила на паспортний контроль закордонний паспорт громадянки Італії, серії НОМЕР_1 . За результатами фільтраційно-перевірочних заходів було встановлено, що ОСОБА_1 являється громадянкою України та має в користуванні паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 12.08.2021, орган що видав 7421.
Своїми діями громадянка України ОСОБА_1 вчинила спробу незаконного перетину державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України без відповідних документів, тим самим порушила вимоги частини 1 статті 2, та 3 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», чим вчинила правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явилася.
При цьому, в матеріалах справи міститься заяви про розгляд справи без її присутності, свою вину визнає.
Перевіривши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 12.09.2023 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , копію паспорта громадянина Італії для виїзду за кордон, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Так, згідно статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.
Відповідно до ст. 3 даного Закону перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що ОСОБА_1 є громадянкою Італії, та їй 07.07.2020 року було видано закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , з терміном дії до 06.07.2030 року.
Крім того, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 12.08.2021, орган що видав 7421.
Тобто, вона має подвійне громадянство.
Слід зазначити, що тлумачення громадянства із запереченнями його множинності суперечить принципам Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997 (ратифікованою Україною Законом від 20.09.2006), а набула чинності ця Конвенція для нашої країни 1 квітня 2007 року, згідно якої громадянство означає правовий зв'язок між особою та державою без зазначення етнічного походження особи. «Множинне громадянство» означає одночасну належність особи до громадянства двох або більше держав.
Україна зобов'язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, в ст. 17 Конвенції, відповідно до якої, визначаючи права та обов'язки, пов'язані із множинним громадянством: громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Кожна держава визначає у своєму законодавстві хто є її громадянами. Це законодавство визнається іншими державами тільки за умови його відповідності чинним міжнародним конвенціям, міжнародному звичаєвому праву та принципам права, які є загальновизнаними стосовно громадянства.
Законом України «Про громадянство», зокрема ст. 2 передбачається, що законодавство України про громадянство ґрунтується зокрема на принцип і єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
При цьому, в Україні на даний час відсутня будь-яка відповідальність (ні кримінальна, ні адміністративна) за набуття громадянства іншої держави та за неповідомлення про це відповідні органи державної влади.
Отже, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то не позбавляється при цьому українського громадянства і в правовідносинах з Україною надалі залишається лише як громадянин України.
Тобто, фактично в Україні діє єдине громадянство, але немає відповідних положень, які напряму забороняли би множинне громадянство.
Чинне законодавство України, частиною якого є міжнародно-правові акти, згоді на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, прямо передбачає можливість існування випадків множинного громадянства.
У зв'язку з наведеним, проаналізував наведені норми, у розумінні ст. 17 Європейської Конвенції «Про громадянство», вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки вона не порушувала вимоги статті 2, та 3 Закону України«Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», та мала право використовувати дійсний закордонний паспорт громадянина Італії для перетину кордону.
На підставі наведеного справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП слід закрити, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, 283, п. 1 ст. 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через цей суд до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Лайош ГАЛ