ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8138/23 Справа № 242/905/23 Суддя у 1-й інстанції - Владимирська І.М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
справа № 542/905/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги Акціонерного товариства «Таскомбанк» та ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 11 липня 2023 року, яке ухвалено суддею Владимирською І.М. у місті Селидове Донецької області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,
УСТАНОВИВ:
В червні 2023 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 16 квітня 2021 року між сторонами укладено заяву-договір № 1606110-113 про надання кредиту готівкою на власні потреби із додатком № 1, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В додатку № 1 до Кредитного договору наведено детальний розпис складових загальної вартості кредиту та графік платежів.
Позичальник ОСОБА_1 погодився з тим, що зобов'язаний повертати кредит щомісячно згідно графіка платежів. Окрім того, платежі зі сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань здійснюється у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів.
Банк свої зобов'язання перед відповідачем виконав повністю. Разом з тим, відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 14 травня 2023 року у нього виникла заборгованість у розмірі 56 353,97 грн., з яких: 39 591,17 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена); 4,80 - заборгованість по процентам (в тому числі прострочена); 16 758 грн. - заборгованість по комісії (в тому числі простроченій), яку прозивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 11 липня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором № 1606110-113 про надання споживчого кредиту від 16 квітня 2021 року у розмірі 39 595 грн. 97 коп., з яких: 39 591 грн. 17 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 4 грн. 80 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 885 грн. 78 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, АТ «Таскомбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове про задоволення позову. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при ухвалені рішення в частині відмови у стягненні комісії не вірно застосовано норми Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідачем по справі також пожано апеляційну скргу в якій він просить змінити рішення суду першої істанції і зменшити суму стягнутої з нього заборгованості до 32 147,97 грн. посилаючись на те, що сума 7 448 грн. є безпідставно сплаченою ним протягом строку дії кредитного договору комісія, тому вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок заборгованості за тілом кредиту.
Відзиви на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом установлено та з матеріалів справи убачається, що 16 квітня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено заяву-договір № 1606110-113 про надання кредиту готівкою на власні потреби.
Разом із заявою-договором № 1606110-113, відповідачем також підписано додаток 1 до заяви-договору № 1606110-113 про надання кредиту на власні потреби та детальний розпис складових загальної вартості кредиту та графік платежів, підписуючи які відповідач просив надати йому послуги/продукти на умовах та в порядку, передбаченому в Заяві-договорі та в договірних документах, що підписуються для оформлення відповідних послуг, укласти з ним договір на оформлення банківських продуктів/послуг, здійснювати кредитування на загальних умовах кредитування, що погоджені з ним та зазначені у договірних документів.
Згідно Розділу 2 Заяви-договору № 1606110-113 від 16 квітня 2021 року підписанням вказаної заяви-договору акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті www.tascombank.com.ua на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов Договору, підтвердив, що ознайомлений із змістом Заяви-договору, Договору зі всіма додатками до нього та повністю з ними згодний. Умови заяви-договору та Договору є зрозумілими, обов'язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні.
ОСОБА_1 також погодився з тим, що зобов'язаний повертати кредит щомісячно згідно графіку платежів згідно Додатку № 1 до заяви-договору, що є її невід'ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості усіх супутніх послу, що передбачені у Додатку № 1 до Заяви-договору.
Згідно Додатку № 1 до Заяви-договору № 1606110-113 про надання кредиту на власні потреби - Детального розпису складових загальної вартості кредиту та графіку платежів відповідачу надано кредит відповідно до Заяви-договору у розмірі 49 000 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок, операції за яким здійснюються із використанням електронних платіжних засобів, процентна ставка за користування кредитом складає 0,01 % річних. Процентна ставка фіксована. Проценти нараховуються за договором щоденно на суму залишку заборгованості за кредитом на кінець кожного дня та сплачуються Позичальником щомісячно у строки згідно з умовами Кредитного договору. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,9 % щомісячно.
Таким чином, Банк повністю виконав свої зобов'язання за Договором, а клієнт скористався наданим кредитом, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за наданим кредитом, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором № 1606110-113 від 16 квтіня 2021 року, укладеним між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , утворилась заборгованість, яка, станом на 14 травня 2023 року, становить 56 353,97 грн., з яких: 39 591,17 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена); 4,80 - заборгованість по процентам (в тому числі прострочена); 16 758,00 грн. - заборгованість по комісії (в тому числі простроченій).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції втановив що банк повністю виконав свої зобов'язання за договором, а відповідач скористався наданим кредитом, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 , а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту в розмірі 39 591 грн. 17 коп. та заборгованості по відсотках в розмірі 4,80 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі наведеного вище суд першої інстанції дійшов обрунтовнаого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту в розмірі 39 591 грн. 17 коп. та заборгованості по відсотках в розмірі 4,80 грн.
При цьому не можуть бути підставою для зменшення суми стягнутої з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту з 39 591,17 грн. до 32 147,97 грн. доводи апеляційної скарги відповідача про те, що сума 7 448 грн. є безпідставно сплаченою ним протягом строку дії кредитного договору комісії, тому вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок заборгованості за тілом кредиту, оскільки в даному випадку з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту і складає 39 591,17 грн., в яку не включено комісії. При цьому питання щодо безпідставності сплати відповідачем на користь позивача 7 448 грн. комісії за обслуговування кредиту, відповідно до детального розпису складових загальної вартості кредиту та графіку платежів, не є предметом даного спору та ОСОБА_1 відповідних позовних вимог заявлено не було.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимого позивача про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, суд першої інстанції віходив з того, що положення п. 1.4 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 1,9 % суперечить положенням ч.1,2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування». Також, позивач не надав доказів наявності, переліку послуг зі сплати комісії за обслуговування кредиту та погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором , а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту;4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
У договорі про споживчий кредит можуть бути також зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно положень ч. 5 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення п. п. 22, 23 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Згідно п. 8.1.13. витягу з Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Таскомбанк», в частині, яка стосується укладання договору банківського рахунку та договору банківського вкладу Комісійна винагорода за супроводження Кредиту стягується з Клієнта у разі застосування до операції,що відповідає Критеріям, умов відповідного Сервісу з розстрочки платежів. Нарахування Плати за супроводження кредиту на умовах відповідного Сервісу з розстрочки платежів здійснюється щомісячно у Розрахунковий день місяця, в якому виникла заборгованість за Кредитною лінією на підставі умов відповідного Сервісу з розстрочки платежів. Щомісячна плата за супроводження кредиту на умовах відповідного Сервісу з розстрочки платежів розраховується від Суми кредиту для Сервісу з розстрочки платежів у розмірі, передбаченому Тарифами Банку.
Так, умовами кредитного договору п. 1.4 передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту 1,9 % від суми кредиту.
Проте в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
При цьому до таких послуг не може бути віднесено послуги, які споживач має право отримувати безплатно згідно з ч.ч.1,2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається із матеріалів справи, банк не заначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що положення п. 1.4 кредитного договору є нікчемними відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішуючи спір суд обґрунтовано вказав, що відсутні підстави для стягнення комісії в сумі 16 758 грн., оскільки положення п. 1.4 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 1,9 % суперечить положенням ч.1,2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування».
Відтак суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів зробив правильний висновок про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії є законним і обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, АТ «Таскомбанк» не надано.
Відтак апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги позивача які фактично зводяться до посилань про доведеність пред'явлених позовних вимог та незаконність відмови у позові в частині стягнення заборгованості по комісії з підстав його недоведеності.
Приведені позивачем в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах як позивача, так і відповідача, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Таскомбанк» та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 11 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.
Головуючий:
Судді: