ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9098/23 Справа № 203/3539/22 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С.В Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
Головуючого судді Никифоряка Л.П.
Суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Дніпро цивільну справу що виникла із спадкових правовідносин за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2023року (головуючий у першій інстанції Єдаменко С.В.), -
ВСТАНОВИВ:
16 вересня 2022року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому виклав вимоги визнати за ним право власності на частку у праві власності на 54/100 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями (сарай, гараж, вбиральня) по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник обґрунтовував позов тим, що він, як внук, є спадкоємцем за правом представлення частки спадщини, яка належала б його батькові ОСОБА_1 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Існування таких вимог ОСОБА_1 пов'язував із небажанням іншої спадкоємиці ОСОБА_5 , його доньки ОСОБА_2 , оформляти свої спадкові права протягом тривалого часу. Та позивач стверджував, що він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну йому частку майна, через відсутність у нього правоустановчих документів на спірне майно і відмову нотаріуса у видачі Свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що не надано документів необхідних для вчинення нотаріальної дії.
Інша вимога ОСОБА_1 зводилась до стягнення з відповідача ОСОБА_2 понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00грн, судового збоку та витрат пов'язаних з витребуванням доказів.
В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 вже вимагав визнати за ним право власності на частку 54/100 частин житлового будинку А(А1;А2;а3); Б(Б1;Б2;Б3;б4) з відповідними господарськими та побутовими будівлями В (В1)-сарай під В1-погріб; Д(Д1)-Гараж; Е(Е1)-Гараж; З(З1)-вбиральня; №1-огорожа; №2-хвіртка; №3-хвіртка, №4-ворота; №5-огорожа; №6-огорожа; №7-огорожа; №8-огорожа; №9-зливна яма; №10-зливна яма; №11-зливна яма; №12-водоколонка; І-Мостіння; ІІ-Мостіння по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /том І а.с.183-186/.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2023року задоволено заяву представника позивача про відмову від позову в частині позовних вимог і судом прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку 54/100 частин кімнати загальною площею 20,7кв.м. приміщення (кімнати) позначеної на плані літерою Б2 в житловому будинку позначеному літерою Б, по АДРЕСА_1 /том ІІІ а.с.76-77/.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2023року в позові ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив, що права позивача відповідачкою не порушуються і не оспорюються, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
В апеляційній скарзі позивач вимагав скасувати рішення та задовольнити позов. В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що поза увагою суду залишилась та обставина, що позивач вже звертався до нотаріуса, однак в отриманні свідоцтва йому було відмовлено по причині відсутності правоустановчих документів, оригінали яких знаходяться у відповідачки.
Та в ході розгляду не підтверджено обставин з приводу того, що у відповідачки як другої спадкоємиці існували правові перешкоди для того, щоб вона звернулася до нотаріуса і оформила технічну документацію, оскільки згідно вимог закону для цього непотрібно присутності всіх спадкоємців. Також на думку заявника, не була перешкодою для задоволення позовних вимог позивача та обставина що предмет спору-спадкове майно знаходиться у спільному користуванні декількох осіб, оскільки мала місце спільна сумісна власність без виділення часток в натурі і позивач не претендував на поділ майна в натурі.
Про порушення прав позивача, згідно апеляційної скарги, свідчить також та обставина, що відповідач та третя особа не повідомили відповідному компетентному органу щодо прав позивача на частку нерухомого майна і відповідно земельної ділянки на якій воно знаходиться, права якого при вирішенні питання органом місцевого самоврядування про передачу землі в користування не враховувались.
У відзивах на апеляційну скаргу представник відповідача та третьої особи адвокат Єрмолаєв Юрій Анатолійович заперечував проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими позивач обґрунтовував свої апеляційні вимоги щодо неможливості оформлення свого спадкового права і отримання свідоцтва є наслідком його бездіяльності та відсутні будь-які перешкоди для цього з боку відповідача. Та позивач заявив вимоги про визнання за ним права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, яке не належало спадкодавцю і не входило до спадщини.
Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, також пояснення третьої особи та її представника, за відсутності позивача, від якого надійшло клопотання про розгляд справи без нього, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково за таких підстав.
В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.
За інформацією Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» від 31 серпня 2022року ОСОБА_5 належало право власності на 54/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 08 серпня 1991року /том ІІ а.с.134/, виданого Кіровським районним відділом комунального господарства, на підставі рішення виконавчого комітету Кіровської районної Ради № 1090 від 19 липня 1991року /том І а.с.26, 29, 84/.
ОСОБА_1 , як син ОСОБА_1 , за правом представництва, та як внук спадкодавця ОСОБА_5 є спадкоємцем померлого, який прийняв у спадщину - частину спадкового майна на яке 05 лютого 2016року видано Свідоцтво про право на спадщину за законом /копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про смерть, свідоцтво про право на спадщину за законом том І а.с.13, 14, 93/.
Іншим спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_2 , яка також прийняла у спадщину частину спадкового майна на яке 05 лютого 2016року видано Свідоцтво про право на спадщину за законом /копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про смерть, свідоцтво про право на спадщину за законом том І а.с.92-93, 114/.
Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 05 липня 2022року та Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 липня 2022року № 609/02-14 за змістом яких заявнику відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що не надані документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії /том І а.с.15-17/.
Також мали місце звернення позивача до відповідача, котрій 03 серпня 2022року було адресовано письмового листа з пропозицією до ОСОБА_2 протягом десяти днів надати до П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори оригінали документів на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 /том І а.с.18-19/; згідно відповіді відповідачки від 12 серпня 2022року вона надала документи нотаріусу, який роз'яснив необхідність отримання технічного паспорту, який би відповідав вимогам чинного законодавства /том І а.с.21-22/.
11 лютого 2023 року на замовлення ОСОБА_1 виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу по АДРЕСА_1 /том І а.с.169-182/; також матеріали справи містять Технічний паспорт від 04 грудня 2015року на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 здійснений на замовлення ОСОБА_3 /том І а.с.39-44/; згідно технічного паспорту від 09 серпня 2023року, технічну інвентаризацію здійснено на замовлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за наслідками якої по АДРЕСА_1 розташовано домоволодіння до якого входять два окремих житлових будинки А-1 та Б-1, сарай В, гараж Д та Е, вбиральня З, споруди №1-12, І та ІІ /том ІІІ а.с.211-233/.
Земельна ділянка 0,0390га, кадастровий номер 1210100000:06:030:0048 на якій фактично розміщено самочинно збудований жилий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 згідно Рішення про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та Договору оренди землі від 21 лютого 2019року передала в спільну оренду, строкове платне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /том І а.с.214-220, том ІІ а.с.32 84-85, 86-89/.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції зробив висновок про те, що в ході розгляду справи не підтверджено обставин про перешкоджання з боку відповідачки в оформленні позивачем своїх спадкових справ.
В апеляційному порядку сторони не заперечували встановлених судом обставин з приводу того, що сторони звернулися із відповідними заявами про прийняття спадщини до нотаріуса та отримали у власність в порядку спадкування частину спадкового майна ОСОБА_5 , і отримали відповідні свідоцтва з цього приводу, та ці обставини не можуть бути предметом перевірки в суді апеляційної інстанції.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнає, що висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Так, при розгляді справи суд першої інстанції з'ясував, що підставою позову було порушення прав спадкоємця пов'язаних із оформленням своїх спадкових прав у зв'язку з відмовою в добровільному порядку здійснити таке оформлення з боку відповідачки. Наявність такого права позивач пов'язував із тим, що право на 1/2 частку в праві власності на житловий будинок належало спадкодавцеві, та входить до складу спадщини.
Згідно з вимогами частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах та в частині другій цієї статті йдеться про те, що суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно Свідоцтва про право власності від 08 серпня 1991року ОСОБА_5 належало право власності на 54/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Отже до складу спадщини ввійшли 54/100 часток у праві спільної сумісної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцю, і не являється перешкодою для спадкування і оформлення своїх спадкових справи та обставина що частка у праві спільної власності не виділена в натурі.
Водночас, позивач висловив вимогу про неможливість оформлення своїх спадкових прав, що на думку заявника стало можливим через зволікання з боку іншого спадкоємця.
За обставинами справи, в судовому засіданні підтверджено факт звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори, якому відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що не надані документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Тож в ході судового розгляду встановлено, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_5 , який прийняв спадщину та вжив всіх передбачених законом заходів направлених на оформлення спадкових прав, останній звертався до іншого спадкоємця, однак протягом тривалого часу питання оформлення спадкових прав не знайшло свого вирішення, та єдиною перешкодою для того, щоб він реалізував і оформив свої спадкові права стала відсутність у нього правоустановчих документів необхідних для видачі свідоцтва.
ОСОБА_1 висунув вимоги про захист свого права власності ґрунтуючись на тому, що на час звернення до суду не існує інших перешкод для реалізації його спадкових справ. Водночас позивач правомірно вважав, що існували правові підстави для його звернення в суд в позовному провадження, та він вірно обрав спосіб судового захисту свого порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання за ним права власності в порядку спадкування.
Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливого суспільного ладу.
Захист цього права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Особи, які зазнають порушення права мирного володіння майном, відповідно до статті 13 Конвенції повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Погоджуючись з доводами заявника апеляційної скарги щодо наявності в позивача підтвердженого права власності на спірне спадкове майно апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України- ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Тож, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину - частку у праві власності на 54/100 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , є саме її власником з часу відкриття спадщини, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Та вирішальним для результатів розгляду даної справи суд апеляційної інстанції вважає те, що не має практичної доступної для позивача можливості виправити встановлені в даній справі порушення в інший спосіб ніж шляхом визнання за ним права власності на 1/2 частку в спадковому майні - 54/100 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1 . Підставою для часткового задоволення позовних вимог стало те, що позивач в уточненому позові висловив вимогу про визнання за ним права власності не тільки на частку у праві власності на 54/100 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , а висловив вимогу в уточненому позові в тому числі з приводу майна, яке фактично не належало спадкодавцю і не входило до складу спадщини.
Визначальним у даній справі є те, що між сторонами виник спір не про те яким майном повинен користуватися в натурі кожен із співвласників у праві спільної власності, а саме з приводу права власності на частку у праві власності на нерухоме майно яке входило до предмету спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Суд першої інстанції відмову в захисті прав позивача пов'язував із тим, що не існує перешкод для реалізації ним своїх спадкових прав. Однак такі висновки не ґрунтуються на встановлених у справі обставинах, оскільки спадкоємець, який підтвердив своє право на спадкування підтвердив те що він вжив всіх заходів направлених на отримання спадщини.
Та реалізація права спадкоємця на спадщину не може бути покладена в залежність від бажання іншого спадкоємця вчиняти дії направлені на оформлення спадкових прав і підлягати обмеженням з боку дій такого спадкоємця.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу частково, скасувати рішення суду першої інстанції та визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у праві власності на 54/100 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2023року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у праві власності на 54/100 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 14 листопада 2023 року.
Судді: