ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7425/23 Справа № 227/296/23 Суддя у 1-й інстанції - Притуляк С.А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
справа № 227/296/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Кішкіної І.В.,
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Первинна Профспілкова Організація Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська»
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2023 року, яке ухвалено суддею Притуляка С.А. у м. Добропілля Донецької області та повне судове рішення складено 30 травня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 36 573,03 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку з дня звільнення 14.09.2022 по день фактичного розрахунку 08.11.2022 посилаючись на те, що відповідач вчасно не виплатив позивачеві належну йому заробітну плату в день звільнення, допустив прострочення її виплати, чим порушив положення ст.116 КЗпП України.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення його позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції при розгляді даного позову вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог, оскільки фактично суд розглянув причину та процедуру звільнення позивача із займаної посади голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» та не розглянув позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Апелянт зауважує на тому, що його було звільнено саме з 14.09.2022, з ним не було проведено розрахунку по заробітній платі в день звільнення і саме з цього часу відповідач має виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Вказує на те, що суд дійшов хибного висновку щодо недобросовісної поведінки позивача, оскільки судом не з'ясовано, чи перебував позивач у день звільнення у місті, чи було направлено позивачу копію наказу № 6 від 27.10.2022 із розрахунком їх нарахування, чи намагався відповідач провести грошовий переказ розрахункових коштів в зв'язку з відмовою позивача отримувати розрахункові кошти в касі організації, чи намагався відповідач провести розрахункові кошти через Ощадбанк України на рахунок позивача та не перевірив правильність нарахування позивачу відповідачем його винагороди за вересень 2022 року.
Також апелянт зауважує на тому, що банківський рахунок Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» був заблокований 22.09.2022 на підставі листа НПГУ № 24 від 14.09.2022, при цьому 14.09.2022, при звільненні позивача з посади, на посаду виконуючого обов'язки голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» було обрано ОСОБА_3 , який мав всі повноваження провести своєчасний розрахунок з позивачем.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на переконання відповідача, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, позивач з 04.10.2017 обіймав посаду голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією його трудової книжки та сторонами не оспорюється.
14.09.2022, за результатами засідання Ради голів Незалежної Профспілки Гірників України (НПГУ) позивача звільнено з займаної посади голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» та виключено з членів Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», а також припинено витратні операції на банківських рахунках, що підтверджується випискою з протоколу засідання № 25 від 14.09.2022 та сторонами не оспорюється.
Рішенням Ради голів Незалежної Профспілки Гірників України (НПГУ) від 14.09.2022, на підставі п.6.7.2.3 та 8.4.4 Статуту Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», з метою збереження грошових коштів та фондів первинних профспілкових організацій тимчасово, до проведення виборів нових голів Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», припинено витратні операції на банківських рахунках Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська».
Як вбачається листа ТВБВ № 10004/01 АТ «Ощадбанк» № 104.01/3-486 від 15.11.2022, Первинній Профспілковій Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» з 22.09.2022 були заблоковані поточні рахунки згідно листа Незалежної Профспілки Гірників України № 24 від 14.09.2022. Рахунки були розблоковані 07.11.2022.
20.09.2022 було складено акт про відкриття сейфу, який належить Первинній Профспілковій Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», шляхом спилювання навісів, в присутності членів ревізійної комісії, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 добровільно надати ключі, та акт щодо опису сейфу, в якому зафіксовано відсутність в сейфі печаток, штампів, електронних носіїв з підписом голови, чекової книжки та корпоративної карти Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська».
20.09.2022 комісією з перевірки діяльності Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» було складно доповідну, в якій зазначено, що станом на момент перевірки, більшість документів, підтверджуючих фінансово-господарську діяльність організації за період 2020-2022р., тобто на нарахування заробітної плати, ведення каси, виписки з банку, звіти, регламентовані законодавством України та обліковою політикою НПГУ, знайдено не було. Наявні документи знаходилися в хаосі та були розкидані по столам, не були систематизовані.
30.09.2022 в.о. голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» Голуб С.Ю. звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, з приводу відмови ОСОБА_1 віддати ключі від кабінетів Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», внаслідок чого довелося, в присутності представників поліції відкривати кабінети шляхом пошкодження замків у вхідних дверях, а також відсутності в сейфі електронних носіїв, печатки і штампи організації, корпоративна карта та чекові книжки.
Наказом голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» № 6 від 27.10.2022 «Про виплати», який було надіслано позивачеві у месенджері Viber, та в якому запропоновано позивачеві отримати грошові кошти, які підлягають сплаті при його звільненні через касу відповідача, готівковими коштами, з чим позивач не погодився. Дані обставини також не оспорюються сторонами.
28.10.2022 та 11.11.2022 позивач звертався до відповідача із заявами про надання наказу про його звільнення та надання інформації щодо нарахованої грошової компенсації при звільненні з наданням відомостей про кількість днів невикористаної відпустки та інші виплати, які увійшли до цієї компенсації, однак відповіді на ці листи не отримав.
11.11.2022 та 09.12.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням виплатити йому середній заробіток за час затримки виплати при звільненні, у відповідності до ст.116 КЗпП з 15.09.2022. по 07.11.2022.
12.12.2022 позивач отримав від відповідача відповідь на вказані звернення, в якій зазначено, що витратні операції по всіх банківських рахунках організації було тимчасово припинено, а тому запропоновано отримати розрахункові суми в касі організації, від чого позивач письмово відмовився, а також, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено 08.11.2022.
За результатами позачергової виборної конференції Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» 07.10.2022 головою даної організації обрано ОСОБА_4 і, з цієї ж дати вказана особа приступила до виконання посадових обов'язків.
Наказом Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» ОСОБА_4 від 07.10.2022 звільнено з 07.10.2022 позивача ОСОБА_1 з займаної посади голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», у зв'язку з припиненням повноважень, згідно п.2 ст.36 КЗпП на підставі рішення Ради голів НПГУ від 14.09.2022. Наказано провести розрахункові виплати ОСОБА_1 .
Згідно наявної виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис в Реєстрі про нового керівника Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», який став ОСОБА_4 , зроблено 02.11.2022.
Як зазначено в листі ТВБВ № 10004/01 АТ «Ощадбанк» № 104.01/3-77 від 12.04.2023, протягом періоду з 14.09.2022 по 02.11.2022 особою, яка мала право розпоряджатися рахунками Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», відкритими в ТВБВ № 10004/01 АТ «Ощадбанк», був ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач посилався на те, що відповідач вчасно не виплатив позивачеві належну йому заробітну плату в день звільнення, чим допустив прострочення її виплати та порушив положення ст.116 КЗпП України.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Однак встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Відповідно до частини 1 статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) положення ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15) та у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16).
Пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Законодавство України не передбачає обов'язок працівника звернутися до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що вимагає, зокрема частина 3 статті 13 ЦК України, не допускаючи дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, згідно ст. 79 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як убачається із матеріалів справи, наявні в матеріалах справи докази достовірно не підтверджують заявлених позивачем позовних вимог.
Так, аналіз ст.ст.116, 117 КЗпП дає підстави для висновку, що обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та наявності вини роботодавця у порушенні строків розрахунку.
Як установлено судом та не спростовано позивачем, останній, після ухвалення рішення 14.09.2022 на засіданні Ради голів Незалежної Профспілки Гірників України (НПГУ), за результатами якого позивача було вирішено звільнити з посади голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», відмовився передати в.о. голови або іншим особам зазначеної організації ключів від кабінетів організації та сейфу, печатки, штампи, електронні носії, чекової книжки та корпоративні карти Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська». Внаслідок чого довелося зламувати замки дверей кабінетів та сейфу.
20.09.2022 було складено акт про відкриття сейфу, який належить Первинній Профспілковій Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», шляхом спилювання навісів, в присутності членів ревізійної комісії, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 добровільно надати ключі, та акт щодо опису сейфу, в якому зафіксовано відсутність в сейфі печаток, штампів, електронних носіїв з підписом голови, чекової книжки та корпоративної карти Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська».
Також судом установлено, що Первинній Профспілковій Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» з 22.09.2022 були заблоковані поточні рахунки згідно листа Незалежної Профспілки Гірників України № 24 від 14.09.2022. Рахунки були розблоковані 07.11.2022. При цьому з 14.09.2022 по 02.11.2022 особою, яка мала право розпоряджатися рахунками Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», відкритими в ТВБВ № 10004/01 АТ «Ощадбанк», був ОСОБА_1 , відповідні електронні носії для здійснення банківських операцій також перебували у позивача, що позивачем не оспорювано.
Крім того судом установлено, та позивачем не спростовано того, що протягом вересня-жовтня 2022 року фактично на робочих місцях були відсутні секретар Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» (звільнено 24.10.2022), бухгалтер Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» ОСОБА_5 (звільнена 27.10.2022) та головний бухгалтер ОСОБА_6 (звільнена 28.10.2022). Як зазначали позивач та відповідач вказані особи були переведені на дистанційний режим роботи ОСОБА_1 , однак відповідних документів суду надано не було, і виконання вказаними особами службових обов'язків не підтверджений.
Таким чином, відсутність головного бухгалтера, бухгалтера та секретаря організації, у сукупності з діями позивача, об'єктивно ускладнювала виконання призначеним на посаду 07.10.2022 головою Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» виконання обов'язку з розрахунку при звільненні позивача.
На переконання колегії суддів суд першої інстанції, з урахуванням наведених вище обставин, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, оскільки в даному випадку, на переконання колегії суддів, вина роботодавця у порушенні строків розрахунку з позивачем відсутня.
На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
При цьому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при розгляді даного позову вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог, так як фактично суд розглянув причину та процедуру звільнення позивача із займаної посади голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», та не розглянув позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки судом першої інстанції, при розгляді даної справи по суті, розглянуті саме заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, застосовані відповідні норми матеріального права і надана відповідна оцінка заявелим пзовним вимогам позивача. Причина та процедура звільнення позивача із займаної посади голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» не була предметом розгляду судом першої інстанції.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов хибного висновку щодо недобросовісної поведінки позивача, так як судом не з'ясовано, чи перебував позивач у день звільнення у місті, чи було направлено позивачу копію наказу № 6 від 27.10.2022 із розрахунком їх нарахування, чи намагався відповідач провести грошовий переказ розрахункових коштів в зв'язку з відмовою позивача отримувати розрахункові кошти в касі організації, чи намагався відповідач провести розрахункові кошти через Ощадбанк України на рахунок позивача та не перевірив правильність нарахування позивачу відповідачем його винагороди за вересень 2022 року, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт відмови позивача передати в.о. голови або іншим особам Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» ключів від кабінетів організації та сейфу, печатки, штампи, електронні носії, чекової книжки та корпоративні карти Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», що унеможливило виконання обов'язку відповідача з розрахунку з позивачем при його звільненні. Вказані дії позивача, на переконання колегії суддів, містять ознаки недобросовісної його поведінки та, на переконання суду, саме вони стали підставою для затримки з позивачем розрахунку при звільненні.
Крім того, відповідно до листа ТВБВ № 10004/01 АТ «Ощадбанк» № 104.01/3-486 від 15.11.2022, Первинній Профспілковій Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» з 22.09.2022 були заблоковані поточні рахунки згідно листа Незалежної Профспілки Гірників України № 24 від 14.09.2022. Рахунки були розблоковані 07.11.2022. Також, відповідно до листа ТВБВ № 10004/01 АТ «Ощадбанк» № 104.01/3-77 від 12.04.2023, протягом періоду з 14.09.2022 по 02.11.2022 особою, яка мала право розпоряджатися рахунками Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», відкритими в ТВБВ № 10004/01 АТ «Ощадбанк», був ОСОБА_1 . Наведені обставини свідчать про відсутність у відповідача можливості проведення розрахунку з позивачем при його звільненні.
При цьому посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що при звільненні позивача з посади, на посаду виконуючого обов'язки голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» було обрано ОСОБА_3 , який мав всі повноваження провести своєчасний розрахунок з позивачем, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не місять доказів повноважень виконуючого обов'язки голови Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» Голуба С.Ю. на здійснення витратних операцій на банківських рахунках відповідача. При цьому, з 22.09.2022 поточні рахунки Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» були заблоковані за вказівкою вище стоячого органу - Незалежної Профспілки Гірників України.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідач, після здійснення державної реєстрації нового керівника Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська», та відповідно отримання головою Первинної Профспілкової Організації Незалежної Профспілки Гірників України шахти «Добропільська» права здійснювати банківські операції по рахунку та розблокування рахунку організації, в повному обсязі здійснив розрахунок з позивачем.
Колегія суддів зауважує, що інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2023 року.
Головуючий:
Судді: