ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6830/23 Справа № 225/135/23 Суддя у 1-й інстанції - Мигалевич В.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
Справа №225/135/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Торецьквугілля» Міністерства вугільної промисловості України,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 травня 2023 року, яке ухвалене суддею Мигалевичем В.В. у місті Торецьку Донецької області та повне судове рішення складено 11 травня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Торецьквугілля» Міністерства вугільної промисловості України (надалі - ДП «Торецьквугілля») про стягнення заборгованості по розрахунковим виплатам та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позовна заява мотивована тим, що з 21.01.2020 ОСОБА_1 правцював на посаді забійника на відбійних молотках підземним 6 розряду, з повним робочим днем на підземній роботі, у ВП «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля».
02.11.2022 звільнений з посади, у зв'язку з невідповідністю стану здоров'я виконуваній роботі, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України (наказ № 225-В від 02.11.2022).
Повного розрахунку при звільненні позивача проведено не було, а відтак у ОСОБА_1 з'явилось право для звернення до суду з позовом до ВП «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» про стягнення заборгованості по розрахунковим виплатам та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.11.2022 по час повного розрахунку.
Відповідно до даних карткового рахунку ОСОБА_1 від 22.12,22, відповідач 23.11.2022 виплатив йому заборгованість по заробітній платі в розмірі 4500,94 грн, 28.11.2022 виплатив заборгованість по зарплаті в розмірі 4297,29 грн, 12.12.2022 виплатив заборгованість по зарплаті в розмірі 4812,97 грн, 15.12.2022 виплатив заборгованість по зарплаті в розмірі 14855,15 грн, 15.12.2022 виплатив заборгованість по зарплаті в розмірі 10505 грн, 23.12.2022 виплатив заборгованість по зарплаті 7641,49 грн. Тобто, розрахунок по заробітній платі та іншим компенсаційним виплатам відповідач виконав з затримкою 30 робочих днів, але розрахунок з позивачем був виконаний не в повному обсязі.
З січня 2021 року ОСОБА_1 перебував на лікарняних по отриманим професійним захворюванням. Позивачем були своєчасно надані відповідачу оригінали лікарняних листів, а відповідачем були прийняті дані лікарняні листи, однак, до теперішнього часу вони не оплачені позивачу повністю, з посиланням на відсутність коштів на підприємстві. Відповідач факт прийняття лікарняних листів від позивача не заперечує, як і те що нарахування для їх виплати виконані підприємством з мінімальної заробітної плати, що підтверджує, що за відповідачем залишилась заборгованість по розрахунковим виплатам позивача.
На 10.01.2023, період затримки розрахунку з 03.11.2022, становить вже 48 робочих днів. Відповідно до доданого до позову розрахунку, середній заробіток за час затримки складає 23447,52 грн.
На підставі викладеного, позивач просив суд: стягнути з ДП «Торецьквугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті усіх лікарняних, розрахованих виходячи із середнього заробітку позивача (оплаті тимчасової непрацездатності); стягнути з ДП «Торецьквугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2022 року по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 12 квітня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 11 травня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції, повно та всебічно з?ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до неправильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що лікарняні були виплачені позивачеві не у повному обсязі саме з вини відповідача, а тому недоплачена сума підлягає стягненню у судовому порядку. Позивач вважає, що він надав суду належний розрахунок заборгованості по лікарняним листам за 2021 рік та 2022 рік, але суд безпідставно відмовив у задоволенні позову.
Наполягає на тому, що Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, у томі числі й виплатити лікарняні у повному обсязі. В разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу, настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
При цьому, вважає, що, у будь-якому випадку, безумовно підлягає стягненню середній заробіток за період розрахунку при звільненні за 30 календарних днів, адже, навіть суми щодо яких відсутній спір, були виплачені йому із затримкою.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач з 14.01.2020 перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» в якості забійника на відбійних молотках підземним 6 розряду, з повним робочим днем на підземній роботі.
02.11.2022 ОСОБА_1 звільнений в зв'язку з невідповідністю стану здоров'я виконуваній роботі, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України (наказ № 225-В від 02.11.2022).
Відповідно до довідки ВП «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» №7/20 від 10.01.2023, у листопаді 2022 року ОСОБА_1 нараховано 31735,44 грн., компенсацію за невикористану відпустку звільненим - 10 днів - 8247,10 грн., обстеження в інституті професійних захворювань - 9 днів - 10441,71 грн., вихідна допомога (середньомісячний заробіток) -13046,63 грн. Повний розрахунок по заробітній платі був проведений 15.12.2022 в сумі 25360,15 грн.
У грудні 2022 року нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності з ФСС ВПТ - 5551,78 грн., до виплати 4469,18 грн.
Згідно з довідкою ВП «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» №7/21 від 10.01.2023, на момент звільнення, 02.11.2022, середньоденна заробітна плата на підставі порядку № 100, затвердженого Постановою КМУ від 08.12.1995 року, ОСОБА_1 становить 606,82 грн. (тарифна ставка підземного забійника).
Обов'язкові утримання із цієї суми: податок з доходів фізичних осіб 18% в сумі-109,23 грн. військовий збір 1,55% в сумі - 9,10 грн.
До виплати середньоденна заробітна плата складає - 488,49 грн.
Відповідно до довідки ВП «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» №7/141 від 13.03.2023, наданої на Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 27.02.2023, за період 2021-2022 років ОСОБА_1 надавав для оплати наступні листки непрацездатності:
1) у січні 2021 року:
- листок непрацездатності АДТ№ 929307 з 10.12.2020 року по 28.12.2020 року - 19 календарних днів:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 5 календарних днів в сумі 821,30 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 661,15 грн. (платіжне доруч. № 1353 від 22.03.2021).
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 14 календарних днів в сумі 2299,64 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 1851,21 грн.(платіжне доруч. № 2125 від 31.03.2021).
У вересні 2021 року, після сплати єдиного соціального внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком АДТ №929307 з 10.12.2020 по 28.12.2020 до середньоденного заробітку у т.ч.:
За рахунок підприємства нараховано 5 календарних днів в сумі 1982,95 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 1596,28 грн. (платіжне доручення №930 від 22.10.2021). За рахунок ФСС ВПТ нараховано 14 календарних днів в сумі 5552,26 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 4469,57 грн.(платіжне доруч. №2681 від 26.11.2021);
- листок непрацездатності АДТ№929442 з 29.12.2020 року по 04.01.2021 року - 7 календарних днів:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 7 календарних днів в сумі 1149,82 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 925,61 грн.(платіжне доручення №2125 від 31.03.2021).
У вересні 2021 року, після сплати єдиного соціального внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком АДТ №929442 з 29.12.2020 по 04.01.2021 до середньоденного заробітку у т.ч.
За рахунок ФСС ВПТ нараховано 7 календарних днів у сумі 2776.13 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 2234,78 грн.(платіжне доручення №2681 від 26.11.2021);
2) у жовтні 2021 року:
- листок непрацездатності №745587-2001211357-1 з 12.10.2021 року по 15.10.2021 року - 4 календарних дні:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 4 календарних дня в сумі 788,44 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 634,69 грн. (платіжне доручення №1075 від 22.11.2021)
У квітні 2022 року, після сплати єдиного соціального внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком №745587-2001211357-1 з 12.10.2021 у по 15.10.2021 до середньоденного заробітку у т.ч.
За рахунок підприємства нараховано 4 календарних днів в сумі 4424.68 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 3561,87 грн. (платіжне доручення №302 від 04.05.2022)
- листок непрацездатності №745587-2001304272-1 16.10.2021 з 20.10.2021 - 5 календарних днів:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 1 календарний день в сумі 197,11 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 158,67 грн. (платіжне доручення № 1075 від 22.11.2021).
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 4 календарних дні в сумі 788,44 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 634,70 грн.(платіжне доручення №2789 від 28.12.2021).
У квітні 2022 року, після сплати єдиного внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком №745587-2001304272-1 з 16.10.2021 року по 20.10.2021 року до середньоденного заробітку у т.ч.
За рахунок підприємства нараховано 1 календарний день в сумі 1106,17 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 890,46 грн(платіжне доручення №302 від04.05.2022).
За рахунок ФСС ВПТ нараховано 4 календарних дня в сумі 4424,68 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 3561,87 грн.( авізо без № від 21.07.2022р.)
3) у листопаді 2021 року:
- листок непрацездатності №745587-2001534335-1 з 21.10.2021 року по 26.10.2021 року - 6 календарних днів:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 6 календарних днів в сумі 1182,66 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 952,04 грн.(платіжне доручення №2872 від 10.01.2022).
У травні 2022 року, після сплати єдиного соціального внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком .№745587- 2001534335-1 з 21.10.2021 року по 26.10.2021 року до середньоденного заробітку у т.ч.
За рахунок ФСС ВПТ нараховано 6 календарних днів в сумі 6637,02 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 5342,80 грн.(авізо без № від 13.09.2022)
- листок непрацездатності №745587-2001924603-1 з 27.10.2021 року по 27.10.2021 року-1 календарний день:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 1 календарний день в сумі 197,11 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 158,67 грн.(платіжне доручення №2872 від 10.01.2022)
У травні 2022 року, після сплати єдиного соціального внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком №745587- 2001924603-1 з 27.10.2021 року по 27.10.2021 року до середньоденного заробітку у т.ч.
За рахунок ФСС ВПТ нараховано 1 календарний день в сумі 1106,17 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 890,47 грн. (авізо без № відІЗ.09.2022р.)
4) у грудні 2021 року:
- листок непрацездатності №1615701-2003019562-1 з 18.11.2021 року по 22.11.2021 року - 5 календарних днів:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 5 календарних днів у сумі 985,55 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 793,37 грн (платіжне доручення №98 від 26.01.2022).
У жовтні 2022 року, після сплати єдиного соціального внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком №1615701-2003019562-1 з 18.11.2021 року по 22.11.2021 року до середньоденного заробітку, у т.ч.
За рахунок підприємства нараховано 5 календарних днів в сумі 5856,15 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 4500,94 грн. (авізо без № від14.11.2022р.)
- листок непрацездатності №1615701-2003146534-1 з 23.11.2021 року по 25.11.2021 - 3 календарних дня:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 3 календарних дня в сумі 591,33 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 476,02 грн.(платіжне доручення № 2960 від 03.02.2022)
У жовтні 2022 року, після сплати єдиного соціального внеску, донарахована допомога з тимчасової непрацездатності за листком №1615701-2003146534-1 з 23.11.2021 по 25.11.2021 до середньоденного заробітку у т.ч.
За рахунок ФСС ВПТ нараховано 3 календарних дня в сумі 3513,69 грн, сплачено за винятком усіх страхових внесків 2828,52 грн.(авізо без № від 23.12.2022)
5) у березні 2022 року:
- листок непрацездатності №3996650-2007637307-1 з 25.02.2022 по 03.03.2022 -7 календарних днів:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 5 календарних днів в сумі 1067,65 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 859,46 грн. (платіжне доручення №258 від 04.04.2022).
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 2 календарних дня в сумі 427,06 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 343,78 грн.(авізо без № від22.06.2022).
6) у червні 2022 року:
- листок непрацездатності №4144271-2007959613-1 з 04.04.2022 року по 1 1.04.2022 -8 календарних днів:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 5 календарних днів в сумі 1067,65 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 859,47 грн. (платіжне доручення №391 від 12.07.2022).
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової., непрацездатності 3 календарних дня в сумі 640,59 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 515,67 грн.(авізо без № від 28.09.2022р.)
- листок непрацездатності №4435960-2008534981-1 з 04.06.2022 по 08.06.2022 -5 календарних днів:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 5 календарних днів в сумі 1067,65 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 859,45 грн. (платіжне доручення №391 від 12.07.2022).
- листок непрацездатності №4435960-2008569743-1 з 09.06.2022 по 13.06.2022 - 5 календарних днів:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 5 календарних дня в сумі 1067,65 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 859,46 грн.(авізо без № від 28.09.2022)
- листок непрацездатності №4435960-2008629225-1 з 14.06.2022 по 18.06.2022 - 5 календарних днів:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 5 календарних днів в сумі 1067,65 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 859,46 грн.(авізо без № від 28.09.2022).
7) у серпні 2022 року:
- листок непрацездатності №4579726-2008809193-1 з 30.06.2022 по 29.07.2022 - 30 календарних днів:
За рахунок підприємства нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності за 5 календарних днів в сумі 1067,65 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 795,41 грн. (платіжне доручення №473 від 06.09.2022).
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 25 календарних днів в сумі 5338,25 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 4297,29 грн.(авізо без № від 28.11.2022)
8) у вересні 2022 року:
- листок непрацездатності №4579726-2009136664-1 з 30.07.2022 по 26.08.2022 - 28 календарних днів:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 28 календарних днів в сумі 5978,84 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 4812,97 грн.(авізо без № від12.12.2022р.)
8) у жовтні 2022 року:
- листок непрацездатності №4579726-2009493877-1 з 27.08.2022 по 23.09.2022 - 28 календарних днів:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 28 календарних днів в сумі 5978,84 грн., сплачено за винятком усіх страхових внесків 4812,97 грн.(авізо без № від 12.12.2022р.)
9) у грудні 2022 року:
- листок непрацездатності №4579726-2010003762-1 з 24.09.2022 по 19.10.2022 - 26 календарних днів:
За рахунок ФСС ВПТ нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності 26 календарних днів в сумі 5551,78 грн. сплачено за винятком усіх страхових внесків 4469,18 грн.(авізо без № від 18.01.2023).
Відповідно до Форми ОК-7 Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу ( ОСОБА_1 ) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, Державним підприємством «Торецьквугілля» (код ЄДРПОУ 33839013) з липня 2021 року до листопада 2022 включно не було сплачено жодні страхові внески, хоча за зазначений період, за винятком травня 2022 року, вересня 2022 року, жовтня 2022 року, а також листопада 2022 року, ОСОБА_1 було нараховано суму фактичного заробітку/доходу, отриманого від ДП «Торецьквугілля».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по оплаті усіх лікарняних, розрахованих із середнього заробітку позивача (оплаті тимчасової непрацездатності), суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неповною сплатою єдиного соціального внеску та відсутністю страхового стажу у застрахованої особи, Відокремлений підрозділ «Шахта «Торецька» Державного підприємства «Торецьквугілля» здійснив розрахунок допомоги за листками непрацездатності ОСОБА_1 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час настання страхового випадку, яка з 01.01.2021 становила 6000 грн., з 01.12.2021 становила 6500 грн., а з 01.10.2022 становила 6700 грн. Суд врахував, що обов'язок нарахування застрахованій особі відповідного розміру матеріального забезпечення покладений законом саме на роботодавця, як страхувальника, однак, позивачем у позові не заявлено позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення перерахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності по лікарняним листкам із розрахунку 100 % середньої заробітної плати позивача, та зобов'язання відповідача зробити розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності по лікарняним листкам, із розрахунку 100 % його середньої заробітної плати та надати до уповноваженого органу управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку відповідні заяви-розрахунки
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок при звільненні було проведено лише 15.12.2022. однак затримка розрахунку при звільненні з працівником сталася не з вини роботодавця, а внаслідок форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили), а саме військової агресії РФ проти України, що є підставною для звільняння від відповідальності за порушення зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Відповідно до ст. 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Статтею 22 Закону встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінетів Міністрів України від 26 червня 2015 року №440 затверджено Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця.
Згідно з цим Порядком оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.
Дні тимчасової непрацездатності не оплачуються з підстав, передбачених статтею 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах, визначених частиною першою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Застраховані особи, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, менше шести місяців, мають право на оплату днів тимчасової непрацездатності в розмірі, який визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не перевищує в розрахунку на місяць розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Як встановлено судом, відповідно до Форми ОК-7 Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу ( ОСОБА_1 ) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, Державним підприємством «Торецьквугілля» (код ЄДРПОУ 33839013) з липня 2021 року до листопада 2022 року включно не було сплачено жодні страхові внески, у зв?язку з чим Відокремлений підрозділ «Шахта «Торецька» Державного підприємства «Торецьквугілля» здійснив розрахунок допомоги за листками непрацездатності ОСОБА_1 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час настання страхового випадку, яка з 01.01.2021 становила 6000 грн., з 01.12.2021 становила 6500 грн., а з 01.10.2022 становила 6700 грн., й позовні вимоги в частині стягнення з ДП «Торецьквугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованості по оплаті усіх лікарняних, розрахованих позивачем із середнього заробітку, до вирішення питання щодо сплати страхових внесків, є передчасними.
При цьому, позивачем не оскаржено дії ДП «Торецьквугілля» щодо несплати страхових внесків з липня 2021 року до листопада 2022 року та не заявлено позовних вимог щодо сплати таких внесків та проведення перерахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності по лікарняним листкам із розрахунку 100 % середньої заробітної плати позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ДП «Торецьквугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованості по оплаті усіх лікарняних.
Разом з тим, судом було встановлено та не оспорюється сторонами, що при звільненні ОСОБА_1 у листопаді 2022 року роботодавцем було нараховано 31735,44 грн., компенсацію за невикористану відпустку звільненим - 10 днів - 8247,10 грн., обстеження в інституті професійних захворювань - 9 днів - 10441,71 грн., вихідна допомога (середньомісячний заробіток) - 13046,63 грн., однак повний розрахунок по заробітній платі в сумі 25360,15 грн було проведено лише 15 грудня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №905/857/10 зазначила, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні статті 617 ЦК України, від якої роботодавець може бути звільнений внаслідок випадку або непереборної сили.
Отже, на відповідача не може бути покладено обов'язок щодо виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визначеному ст.117 КЗпП України, якщо останній довів, що така затримка відбулася не з його вини, а за обставинами непереборної сили і форс-мажорних обставин.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 року у справі №359/3250/20, від 22.09.2021 року у справі №359/3843/20 та від 28.09.2021 року у справі №3.
24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України « Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, який триває по теперішній час.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок введення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності. Сертифікат про форс-мажорні обставини ( обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами ( обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору ( контракту, угоди тощо ), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, атаки тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Вказане свідчить про те, що єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання ( неналежне виконання) зобов'язань,- це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону України « Про торгово-промислові палати в Україні».
Водночас, обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили ( форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема, висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо ( статті 82 ЦПК України).
Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням встановлених обставин справи та наявних доказів. Роботодавцю необхідно довести настання обставин непереборної сили, які б свідчили про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу, які належать йому при звільненні, у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України.
Відповідно до положень статті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини)- це обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язань однією із сторін, незалежно від її волевиявлення і контролю. Такі обставини є непереборними навіть за умови застосування усіх можливих та адекватних заходів, спрямованих на їх запобігання.
Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Підстави звільнення від доказування встановлені статтею 82 ЦПК України, а саме: обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1); обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч.3).
Так, листом від 28.02.2022 року №2021/02.0-7.1 Торгово - промислова палата України засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України, як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Міністерство економіки України наддало роз?яснення про те, що форс-мажорні обставини засвідчені Торгово-промисловою палатою від 24.02.2022 року поширюються також на зобов'язання роботодавця з трудових відносин.
У відзиві на позовну заяву, представником відповідача ДП «Торецьквугілля» зазначено про те, що у зв'язку із запровадженням воєнного стану на всій території України з 24.02.2022, встановленого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та проведенням на території м. Торецька бойових дій на шахтах ДП «Торецьквугілля» повністю зупинено видобуток вугілля (через перебої постачання електроенергії гірничі виробки затоплено, підприємство працює в режимі водовідливу). Відсутність видобутку унеможливлює отримання прибутку від реалізації вугілля, що призвело до відсутності обігових коштів у підприємства.
Клегія суддів зауважує, що загальновідомим є той факт, що з початку повномасштабної агресії РФ проти України територія майже всієї неокупованої частини Донецької області є територією активних бойових дій, практично всі населенні пункти, зокрема й місто Торецьк, яке знаходиться на лінії розмежування, на території якого розташоване ДП «Торецьквугілля», піддаються постійним артобстрілам, авіанальотам та бомбардуванням з боку агресора. У зв'язку із загрозою для життя та здоров'я мирного населення, з серпня 2022 року на території Донецької області, в тому числі й в м. Торецьку, проводиться обов'язкова евакуація.
Такі обставини виключають можливість здійснення виробничого процесу на підприємстві відповідача, а тому суд першої інстанції дійшов обгрутованого висновку щодо наявності форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності за несвочасну виплату працівникові всіх належних сум.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.
Головуючий:
Судді: