ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9138/23 Справа № 198/159/23 Суддя у 1-й інстанції - Жмуд Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
- за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України
на заочне рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
25.04.2023 року Моторного (транспортного) страхового бюро України звернулось до Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування та просило стягнути з відповідача 32812, 40 грн. та судові витрати.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Заочним рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2023 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
21.09.2023 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та винесенні нового рішення про задоволених позовних вимог.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що 01.02.2014 року приблизно у 15 год. 30 хв. сталося ДПТ з вини відповідача. МТСБУ було виплачене потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 32812, 40 грн., яке позивач у відповідності до приписів ст. 1191 ЦК України та ст. 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право стягнути з винної особи (заподіювача шкоди).
Враховуючи, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи просить задовольнити апеляційну скаргу.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 32812, 40 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
Із Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду, сформовані станом на 06.02.2014 року №9343128 (а.с.№5) вбачається, що 01.02.2014 року о 16 год.10 хв. по вул. Ватутіна, 89 в м. Луганськ Луганської області, сталася ДТП транспортних засобів ЗАЗ DAEWOO Т 13110 н.з НОМЕР_1 , який не застрахований страховим полісом та ВАЗ 111830 н.з. НОМЕР_2 , з страховим полісом ОСЦВВНТЗ АТ "СГ" "ТАС" зі строком дії до 01.02.2014 року (а.с.№5). В розділі 4 даних відомостей (а.с.№5) - Дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення - відомості не вказано. Мається запис, що матеріали ДТП направлено до Жовтневого РВ. У зв'язку з ДТП, іншим учасником складено повідомлення на Моторне (транспортне) страхове бюро України (а.с.№6) та заяву проведення виплат на його користь у зв'язку з даною подією, оскільки, авто, яким він керував, було застраховане полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС №3352871 (а.с.№9).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинного на дату пригоди.
Згідно з п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п. 40.3. ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку №1544 від № 21.03.2014 року вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 50 886 грн.46 коп., а вартість матеріального збитку 42 474 грн. грн.11.коп (а.с.№12-21). Позивач відшкодував завдані збитки відповідачем внаслідок ДТП у розмірі 31250 грн.80 коп., згідно до платіжного доручення №1424 від 13.05.2015 року (а.с.№36,39) та витрати за послуги аварійного комісара 1291 грн.60 коп. (а.с.40,41).
МТСБУ має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Таким чином, загальна суму витрат МТСБУ, пов'язаних з регламентною виплатою склала суму 32 812 грн. 40коп.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до наступних висновків:
Матеріали цивільної справи містять ксерокопію Постанови про закриття кримінального провадження від 13.03.2014 року в якій зазначено: кримінальне првадження за фактом дтп закрити у зв"язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України; копію Постанови направити начальникові ЛМУ ГУМВС України в Луганській області для вирішення питання про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме порушення Правил дорожнього руху України (а.с.№4). Досліджуючи дану Постанову суд знаходить необхідним зазначити, що дана постанова не містить даних про те, що її направлено учасникам справи і що вона набрала законної сили і не була оскаржена у встановленому законом порядку, право на яке зазначено слідчим при її закритті.
Матеріали цивільної справи не місять також і доказів про наявність прийнятого рішення начальником ЛМУ ГУМВС України в Луганській області за Постановою слідчого про закриття провадження по справі від 13.03.2014 року (а.с.№4) щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме- порушення Правил дорожнього руху України. Не містять дані матеріали цивільної справи і постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо прийнятого рішення відносно ОСОБА_1 за фактом даного ДТП.
Тож суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених ним позовних вимог та прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком погодитись не може з наступних підстав.
Так, дійсно, матеріали цивільної справи не містять судового рішення, що має приюдиційне значення для встановлення вини відповідача, а тому суд першої інстанції повинен був сам її встановити.
У матеріалах цивільної справи (а.с.4) міститься копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження, з якої вбачається, що при розслідуванні справи були встановлені наступні обставини:
01.02.2014 року приблизно о 15-30 годині, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ ДЕУ Т 13110 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Ватутіна зі сторони вул. Корольова, в напрямку вул. Карпінського.
Під час керування водій ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а також не мав при собі посвідчення на право керувати транспортним засобом, оскільки був цього права позбавлений за рішенням суду, а також не маючи полісу обов'язкового страхування відповідальності володільців наземних транспортних засобів.
У процесі руху, ОСОБА_1 , діючи в порушення п.п. 2.1 (а, г), 2.3 (б), 2.9 (а), 13.1 Правил дорожнього руху України, відволікся від керування транспортним засобом, а саме своєчасно не виявив, що попереду нього на світлофорному об'єкті, на якому було увімкнено червоне світло, стоїть автомобіль ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 .
Знаходячись в русі водій автомобілю ЗАЗ ДЕУ Т 13110 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не оцінивши відстань до автомобілю, що знаходився попереду статично, передньою частиною свого автомобілю зіткнувся з задньою частиною автомобілю ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в свою чергу своєю передньою частиною зіткнувся з задньою частиною невстановленого автомобілю, який після зіткнення поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Кримінальне провадження по справі було закрите через те, що особи, що знаходились у автомобілю ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_2 не отримали необхідних для ст.286 КК України тілесних ушкоджень (починаючи з середньої важкості).
Вказана постанова ніким не оскаржена та не скасована.
Таким чином, цілком достатньо фактичних даних, на підставі яких можливо прийти до висновку, що винні дії водія ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з отриманням механічних ушкоджень автомобілем ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_2 і як наслідок, матеріальним збиткам.
З копії свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.11) вбачається, що власником автомобілю ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 .
Як вбачається з копії платіжного доручення (а.с.39), 13 травня 2015 року, МТСБУ перерахувало на рахунок ОСОБА_3 32 812 грн. 40коп. страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуємо рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Позивачем за подачу позову сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. (а.с.1), за подачу апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 3405 грн. (а.с.173).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційна скарга та позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, що складає 5675 (п'янить тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Заочне рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2023 року скасувати.
Позовні вимоги позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ21647131) виплачене страхове відшкодування, що становить 32812 (тридцять дві тисячі вісімсот дванадцять) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ21647131) компенсацію сплаченого судового збору у розмірі 5675 (п'янить тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: