ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8513/23 Справа № 243/2719/23 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
справа № 243/2719/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання Шумило І.В.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2023 року, яке ухвалено суддею Хаустовою Т.А. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, та повне судове рішення складено 28 липня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_2 був пенсіонером та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, однак з 2015 року не отримував належних виплат пенсії.
19 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. в межах спадкової справи №34/2021 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію ОСОБА_2 в сумі 229 488,53 грн відповідно до довідки відповідача від 14 червня 2022 року за № 0500-1518-8/41172.
04 лютого 2022 року позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату належної їй суми пенсії, вказаної у свідоцтві про право на спадщину за законом.
20 березня 2023 року відповідачем надано відповідь, в якій вказується порядок звернення щодо виплати недоотриманої пенсії в зв'язку зі смертю пенсіонера.
Позивач вважає відповідь відповідача стосовно розгляду питання неправомірною.
Відповідачем порушено право власності позивача, що дає їй право на судовий захист шляхом примусового розгляду зазначеного питання та стягнення з відповідача належних їй сум.
Окрім того, для захисту своїх прав, позивач змушена була звернутися за юридичною допомогою, за яку сплатила 13 000 грн.
В зв'язку з наведеним вище позивач просила суд зобов'язати відповідача розглянути її звернення та стягнути з відповідача на свою користь суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 229 488,53 грн, а також стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 229 488,53 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 294,89 грн.
В решті в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2023 року та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що сума пенсії, що належала померлій і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, увійшла до складу спадщини, а ОСОБА_1 , прийнявши спадщину, має право на виплату саме тієї суми, яка зазначена, в свідоцтві про право на спадщину за законом.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Пунктом 1 постанови КМУ від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» визначено, що суми пенсій, які не виплачені за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного КМУ.
Постановою № 1165 передбачено виплату пенсійних коштів за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішення рішень суду, що набрали законної сили, за окремою бюджетною програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Апелянт посилається на те, що недоотримана пенсія померлого ОСОБА_2 обліковується в ГУ ПФУ в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з наступних підстав.
Рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути звернення позивача, тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04 вересня 2021 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з: недотриманої пенсії в сумі 229 488,53 грн, яка належала померлому, що підтверджується довідкою №0500-1518-8/41172, виданою 14 червня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20 березня 2023 року, звернення позивача від 04 лютого 2023 року, що надійшло до ГУ ПФУ в Донецькій області засобами поштового зв'язку, зареєстровано та розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 визначено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу ПФУ особисто або через вебпортал або засобами порталу Дія електронних послуг ПФУ або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів ПФУ, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436. Згідно з постановою правління ПФУ від 25 листопада 2021 року №33-1 «Про затвердження змін до Порядку подання та оформлення документів (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2021 року за № 1589/37211, пункт 1.3 Порядку 22-1, яким надавалась можливість подання заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера представником, який діє на підставі виданої йому довіреності посвідченої нотаріально, виключено із вказаного Порядку 22-1. Для надання заяви про виплату недоотриманої пенсії позивачу рекомендовано звернутися до будь-якого територіального органу ПФУ або надати відповідну заяву засобами вебпорталу разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що оскільки позивач набула право власності на недоотриману пенсію померлого батька в розмірі 229 488,53 грн, то відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повинно виплатити усю суму грошових коштів без обмеження цих виплат трирічним терміном.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно за ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Відповідно до частин 3,4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як убачається із матеріалів справи, 19 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з: недотриманої пенсії в сумі 229 488,53 грн, яка належала померлому, що підтверджується довідкою №0500-1518-8/41172, виданою 14 червня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20 березня 2023 року, звернення позивача від 04 лютого 2023 року, що надійшло до ГУ ПФУ в Донецькій області засобами поштового зв'язку, зареєстровано та розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 визначено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу ПФУ особисто або через вебпортал або засобами порталу Дія електронних послуг ПФУ або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів ПФУ, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436. Згідно з постановою правління ПФУ від 25 листопада 2021 року №33-1 «Про затвердження змін до Порядку подання та оформлення документів (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2021 року за № 1589/37211, пункт 1.3 Порядку 22-1, яким надавалась можливість подання заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера представником, який діє на підставі виданої йому довіреності посвідченої нотаріально, виключено із вказаного Порядку 22-1. Для надання заяви про виплату недоотриманої пенсії позивачу рекомендовано звернутися до будь-якого територіального органу ПФУ або надати відповідну заяву засобами вебпорталу разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач перешкоджає реалізації права позивача, як власника майна в порядку спадкування, на отримання недоотриманої пенсії після померлого ОСОБА_2 та наявності правових підстав для стягнення з відповідача недоотриманої пенсії в розмірі 229 488,53 грн.
Доводи апеляційної скарги про про те, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, в тому числі і спадкоємцями за законом колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
Доводи апеляційної скарги про про те, що недоотримана пенсія померлого ОСОБА_2 обліковується в ГУ ПФУ в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
У силу абзацу другого пункту 1 Порядку Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев'ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
Отже, Порядок 1165 визначає додаткові умови виплати недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, що не передбачені Конституцією України та Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.
У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.
Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Колегією суддів враховується те, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.
Колегія суддів вважає, що у разі застосування Порядку 1165 виплата не отриманої пенсії, належної спадкодавцю ОСОБА_2 , відбудеться лише з 01 січня 2023 року щомісячними платежами у розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і лише у разі достатності відповідних бюджетних призначень.
Отже, зазначеною постановою звужуються права на отримання недоодержаних за життя пенсійних виплат спадкодавця ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеної особи, у порівнянні з встановленим законом порядком отримання недоотриманої пенсії інших осіб. В силу статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Колегія суддів зауважує, що аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 14 листопада 2023 року.
Головуючий:
Судді: