Код суду 233 Справа № 233/5941/23
Вирок
Іменем України
14 листопада 2023 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052380000325 від 20 вересня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, студента 3-го курсу Індустріального технікуму, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався строком на 30 та 90 діб, а останній раз Указом Президента України від 17.08.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 15 листопада 2023 року).
Так, в період дії воєнного стану, введеного на території України, 15 вересня 2023 року, близько 15 годин 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись на території покинутого дитячого садку розташованого за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 16, де спілкувався зі своїми знайомими, серед яких був неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у якого на шиї на ланцюзі побачив POD - систему марки «VooPoo Drag Nano 2 Nebula edition» зі змінними картриджами, та у нього виник злочинний умисел на відкрите викрадення зазначеного майна.
15 вересня 2023 року, близько 15 годин 05 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів в період дії воєнного стану, скориставшись тим, що неповнолітній ОСОБА_5 молодший та фізично слабкіший за нього, зняв з шиї останнього ланцюг на якому знаходилась POD - система марки «VooPoo Drag Nano 2 Nebula edition» вартістю 1700 грн. та вирішив залишити її собі, тим самим відкрито заволодів майном останнього. Після цього неповнолітній ОСОБА_5 , став просити ОСОБА_4 повернути належну йому POD - систему марки «VooPoo Drag Nano 2 Nebula edition» зі змінним картриджем, однак останній відмовив, тим самим вчинив дії спрямовані на утримання викраденого майна. Після чого ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток неповнолітньому ОСОБА_5 на загальну суму 566,67 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення. Підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, додав, що 15 вересня 2023 року приблизно о 15 год. 00 хв. він з ОСОБА_6 сиділи біля магазину «Риф». Кирил покликав ОСОБА_7 та його компанію до них. В той час він побачив у ОСОБА_7 на ланцюжку на шії підсистему для куріння. Він, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 піднялися на покинутий садок та він запитав у ОСОБА_7 чи продає останній цю систему для куріння, на що почув відповідь, що не продає. Тоді підійшов до ОСОБА_7 , розстібнув ланцюжок, забрав систему для куріння, віддав ланцюжок і сказав, що тоді він її забирає просто так. ОСОБА_7 згоди віддати йому цю річ не надавав. Через деякий час ОСОБА_7 телефонував ОСОБА_6 , щоб сказати йому, щоб той хто забрав систему для куріння повернув її власникові, тобто ОСОБА_7 . Пізніше бачив ОСОБА_7 , але не було бажання повернути цю річ, пропонував сплатити частину коштів від вартості. До цього часу ОСОБА_7 знав, бачив декілька разів. Систему для куріння повернув коли приїхали працівники поліції та за його участю проводили слідчі дії. Додав, що зустрів мати ОСОБА_7 , попросив вибачення за його поведінку. Зазначив, що розкаюється у вчиненому, зробив належні висновки з цієї ситуації, запевняв, що більше такого не повториться.
Потерпілий ОСОБА_5 та законний представник ОСОБА_8 просили судовий розгляд проводити за їх відсутністю, зазначили, що ОСОБА_9 перед ними вибачився, з урахуванням його молодого віку просили призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, враховуючи декілька обставин які пом'якшують покарання, особу обвинуваченого просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком. Покласти на обвинуваченого обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Оскільки обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор, потерпілий та його законний представник також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочинів, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 186 КК України, вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_10 судом не встановлено.
Згідно з роз'ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Враховуючи данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, навчається на 3-му курсі Індустріального технікуму, висловив жаль з приводу вчиненого, вибачився перед потерпілими, бажає виправити ситуацію, має постійне місце проживання, а також його критичне ставлення до скоєного, думку потерпілого та законного представника потерпілого, суд вважає наявними підстави для застосування ст. 69 КК України, та призначення ОСОБА_4 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України з можливістю застосування до нього ст. 75, 76 КК України. На думку суду, при призначенні такого покарання обвинуваченому останній матиме змогу виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.
Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», не лише покарати за вчинення кримінального правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, а також запобігти вчиненню ним так і іншими особами правопорушень.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судово-товарознавчу експертизу фахівцями Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № Д-19/105-23/3675-ТВ від 25.09.2023, що складають 956 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 349, 363-368, 370, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 продовжити до набрання вироком законної сили заборонивши йому залишати житло в період часу з 20.00 год. до 07.00 год.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов'язані із проведенням по справі судової товарознавчої експертизи у сумі 956,00 грн.
Речові докази:
- POD - систему марки «VooPoo Drag Nano 2 Nebula edition» передану під розписку потерпілому ОСОБА_5 повернути потерпілому ОСОБА_5 за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1