Справа № 194/1166/23
Номер провадження № 2/194/446/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Аносової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29 листопада 2021 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №1756335 в електронній формі, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3 договору позики встановлено, позика надається строком на 30 днів. Позивачем в порядку, встановленому п. 1.4. договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 8000,00 грн. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити проценти за користування позикою в розмірі 1,8 % від суми позики, але не менше ніж 50,00 грн. за перший день користування позикою, 1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики. Проте, відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Відповідно п. 1.1, 1.5 договору позики, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 27 липня 2023 року становить 24000,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - основний борг; 16000,00 грн. - заборгованість по відсоткам. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 1756335 від 29 листопада 2021 у розмірі 24000,00 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Відповідач не з'явилася у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1756335 від 29 листопада 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Веллфін» надав ОСОБА_1 грошові кошти в позику в сумі 8000,00 грн. строком на 15 днів, строк повернення до 14 грудня 2021 року. Відповідач, в свою чергу, зобов'язалася сплатити проценти за користування позикою в розмірі 1,8 % від суми позики, але не менше ніж 50,00 грн. за перший день користування позикою, 1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики
Відповідно до п. 1.2 договору позика надається виключно за допомогою Веб-сайту позикодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 14 грудня 2021 року до договору № 1756335 від 29 листопада 2021 року, підписаної за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 , строк дії договору 37 днів, але в будь якому разі договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 27 липня 2023 року, на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» 29 листопада 2021 року була проведена успішна транзакція - видача 8000,00 грн.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані ТОВ «ВЕЛЛФІН» по справі докази є належними та допустимими, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 отримала на платіжну картку позику у розмірі 8000,00 грн.
Отже, між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1756335 від 29 листопада 2021 року, оскільки відповідно до п. 1.4 договору дата перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.
В договорі позики зазначено, що грошові кошти в сумі 8000,00 грн. надаються на умовах строковості, зворотності, платності строком на 37 днів, та договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,8 процента від суми позики, але не менше ніж 50,00 грн. за перший день користування позикою; 1,8 процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п. 1.3 цього договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснювати повернення позики та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим договором - у відповідності до графіку розрахунків
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позики № 1756335 від 29 листопада 2021 року, ОСОБА_1 станом на 27 липня 2023 року має заборгованість у розмірі 24019,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - основний борг; 16019,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 1 ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
В Законі України «Про електронний цифровий підпис» зазначено, що електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, платіжна картка містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.
Проте відповідач умови договору споживчого кредиту № 1756335 від 29 листопада 2021 рокусвоєчасно і в повному обсязі не виконувала, позику не сплачувала.
Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, розглядаючи позовну заяву в межах поданих позовних вимог, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором споживчого кредиту № 1756335 від 29 листопада 2021 рокустаном на 27 липня 2023 року у розмірі 24000,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - основний борг; 16000,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
Отже відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», Код ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ «Сенс-Банк» МФО 300346, адреса: м. Київ вул. Героїв Севастополя буд. 48, заборгованість за договором споживчого кредиту № 1756335 від 29 листопада 2021 рокустаном на 27 липня 2023 року у розмірі 24000,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - основний борг; 16000,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», Код ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ «Сенс-Банк» МФО 300346, адреса: м. Київ вул. Героїв Севастополя буд. 48, судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін