ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
15.11.2023Справа № 910/17328/23
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (02160, м. Київ, пр. Соборності, 15, літ. А1, група приміщ.4; код ЄДРПОУ 31566495)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕРБЕТ КОМПАНІ» (02000, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 25; код ЄДРПОУ 43420860), 197 980,69 грн заборгованості, до складу якої входить: 80479,50 грн заборгованість за поставлений товар, 7903,45 грн - пені, 26526,78 грн - інфляційних втрат, 4965,79 грн - 3% річних, 26 526,78 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання за Договором поставки № 97/21 від 19.07.2021,
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕРБЕТ КОМПАНІ» 180 064,16 грн заборгованості, до складу якої входить: 197 980,69 грн заборгованості, до складу якої входить: 80479,50 грн заборгованість за поставлений товар, 7903,45 грн - пені, 26526,78 грн - інфляційних втрат, 4965,79 грн - 3% річних, 26 526,78 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання за Договором поставки № 97/21 від 19.07.2021.
Господарським судом міста Києва 15.11.2023 видано судовий наказ щодо стягнення з боржника 80479,50 грн заборгованість за поставлений товар згідно Договору поставки №97/21 від 19.07.2021, а щодо решти вимог (7903,45 грн - пені, 26526,78 грн - інфляційних втрат, 4965,79 грн - 3% річних, 26 526,78 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання), суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
У п. 3 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу,. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Як встановлено судом, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕРБЕТ КОМПАНІ» пені, інфляційних втрат, 3% річних та відсотків за користування чужими грошовими коштами не відповідають приписам ст.148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою природою та не мають безспірного характеру.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, проценти, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а становлять особливий додатковий компенсаційний вид відповідальності.
Крім того, за приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Отже, стягнення пені за своєю правовою природою є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, а не заборгованістю за договором.
Правову природу відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на підставі п. 9.2. договору, заявником взагалі не визначено.
Таким чином, судом встановлено, що у заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення пені, 3% річних, втрат від інфляції та відсотків за користування чужими грошовими коштами, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за Договором, відтак, не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, невідповідність вимогам статті 148 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.147, 148, 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕРБЕТ КОМПАНІ»» 7903,45 грн - пені, 26526,78 грн - інфляційних втрат, 4965,79 грн - 3% річних, 26 526,78 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання за Договором поставки № 97/21 від 19.07.2021.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 15.11.2023 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов