Справа № 191/2376/23
Провадження № 2/191/602/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря - Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
18.05.2023 року, через засоби поштового зв'язку позивач звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за зміненою територіальною підсудністю Старобільського районного суду Луганської області, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.06.2019 року між АТ «ОТП Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2024482858. 21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №21/10/22, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах. Згідно з Реєстром боржників 31 до Договору факторингу №21/10/22 від 21.10.2022 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 296567 грн. 19 коп., з яких: 227460 грн. 09 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту; 38840 грн. 02 коп. - сума заборгованості за відсотками; 30267 грн. 08 коп. - сума заборгованості по комісії. При зміні кредитора, боржник не звільняється від обов'язку погашення кредиту. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки, і на умовах, передбачених кредитним договором. Не зважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. В зв'язку із викладеними обставинами, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2024482858 від 24.06.2019 року у сумі 296567 грн. 19 коп., з яких: 227460 грн. 09 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту; 38840 грн. 02 коп. - сума заборгованості за відсотками; 30267 грн. 08 коп. - сума заборгованості по комісії, а також судовий збір у сумі 4448 грн. 51 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн. 00 коп.
До початку проведення судового засідання представником позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. надано суду заяву про підтримання позову та
відсутність заперечення проти проведення заочного розгляду справи (а.с. 76).
Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади за останнім відомими зареєстрованим місцем проживання, в порядку, визначеному ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.
Розгляд справи здійснено в порядку заочного розгляду, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Так, судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що 24 червня 2019 року між кредитором АТ «ОТП Банк» та позичальником ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2024482858 на загальний розмір кредиту у сумі 300000 грн. 00 коп. на споживчі цілі, зі сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 0,85% від суми кредиту, з фіксованою процентною ставкою 18% річних. Кредитний договір набув чинності з моменту його підписання сторонами та всіх додатків до нього, і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по кредитному договору в повному обсязі (а.с.5-6).
21 жовтня 2022 року АТ «ОТП Банк», як первісний кредитор, уклав договір факторингу №21/10/22 з ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор), за яким останній отримав право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними між первісним кредитором і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості, в тому числі за кредитним договором №2024492858 від 24.06.2019 року відносно боржника ОСОБА_1 на суму 296567 грн. 19 коп. (а.с.56, 57).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 1,2 ст.83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08листопада 2021року у справі №754/5108/17(провадження№61-15938св20), з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі №643/11542/15-ц( провадження №61-26св18) зроблено висновок, що: «згідно з пунктом 1.37статті 1Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктом 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 30грудня 1998року №556, пунктами 5.5,5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року №254 бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації, зокрема і первинної, складеної в момент вчинення господарської операції, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.
Таким чином, розрахунки заборгованості, виконані в автоматизованому режимі, та виписки з особового рахунку клієнта є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України».
Однак, позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 надано не було, як і підтвердження сплати новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» первісному кредитору грошових коштів, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржників, та відповідно, право звернення до суду з позовом, як особи, права якої є порушеними внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 89 ЦПК передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатньо даних для задоволення позову, тому в його задоволенні слід відмовити, за недоведеністю.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. В. Твердохліб