Справа № 589/229/23
Провадження № 2/589/676/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року
Суддя Шостинського міськрайонного суду Сумської області Євдокімова О.П., розглянув у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7488,92 грн. за період з 01.11.2020 року по 31.10.2021 року та судові витрати по справі в розмірі 2481,00 грн. Свої позовні вимоги вони мотивують тим, що позивач забезпечує тепловою енергією власників квартир, розташованих в будинку АДРЕСА_1 . Власниками, по 1/2 частки, квартири 148 вищезгаданого будинку є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які користувались наданими послугами, однак добровільно не сплачують кошти за послуги. Тому за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 7488,92 грн.
Відповідач у відповідності до ст. 278 ЦПК України відзив на позов, у наданий судом строк до суду не надав. Заперечень проти розгляду справи в прощенному провадженні без виклику сторін не надав.
Тому, відповідно до ст. 279 ч. 5 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши докази по справі встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини. Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі. Визначальним для застосування інституту процесуального правонаступництва в цивільному процесі є виключно наявність у особи саме на момент відкриття провадження цивільної процесуальної дієздатності.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки визначає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Відповідно до актового запису про смерть ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки пред'явлення позову до померлої особи, цивільна правоздатність якої на час розгляду справі припинена, а позовні вимоги, які заявляє позивач, стосуються стягнення заборгованості, яка утворилась за спожиті житлово-комунальні послуги, фактично надані відповідачеві, який помер, відомостей про спадкоємців відповідача та про факт отримання спадщини ким-небудь зі спадкоємців в матеріалах справах немає, тому суд приходить до висновку, що за таких обставин провадження у справі за вказаним цивільним позовом в частині вимог до ОСОБА_1 слід закрити відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України
При цьому позивачу слід роз'яснити його право звернутись із позовом до суду безпосередньо до спадкоємців відповідача.
Відповідно до ст. 64, 68 ЖК України наймач та члени його сім'ї зобов'язані оплачувати надані їм послуги у встановлені строки.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Судом дослідженні матеріали справи, а саме: оборотну відомість (а.с.6-7), відповідно до якої заборгованість відповідача за період з 01.10.2018 року по 15.04.2022 року складає 24499,90 грн.; відповідно до витягу з Державного реєстру на нерухоме майно (а.с.9) власниками квартири АДРЕСА_2 , вищезгаданого будинку є ОСОБА_2 має у власності 1/2 частку квартири.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 20, 32 Закону України Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин і до 30.04.2019р.) та ст. 162 ЖК України передбачено, що власник квартири зобов'язаний сплачувати комунальні послуги в повному обсязі у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України від 09.11.2017р. № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», що введений в дію з 01.05.2019р., також визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. При цьому за положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1 даного Закону, індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила) встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
З дослідженої судом обігової відомості вбачається, що сума заборгованості за надану теплову енергію в зазначеній квартирі за період з 01.11.2020 року по 31.10.2021 року складає 7488 грн. з обох власників, тобто 3744 ,46 грн з одного.
Таким чином судом встановлено, що позов підлягає задоволенню, оскільки заборгованість за надані послуги, згідно часток у праві власності в розмірі 1/2 на квартиру АДРЕСА_3 в становить 3744,46 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 1240,50 гривні (а.с.1).
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 278, 279 ЦПК, ст.ст.64, 67, 68 ЖК України,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2018 року по 15.04.2022 року в розмірі 3744,46 грн.та судовий збір у розмірі 1240,50 - залишити без розгляду.
Позов ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2018 року по 15.04.2022 року в розмірі 3744,46 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» сплачену суму судового збору в розмірі 1240,50 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.П.Євдокімова