Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/437/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко В. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кабанова В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., за участі ОСОБА_1 та його представника - адвоката Бірюкова А.О., розглянув у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік та стягнено судовий збір в розмірі 536,80 грн. на користь держави.
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 13.05.2023 о 21.35 год. в м.Бобринець по вул.Паркова, 47 керував транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом огляду із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810» тест №3408, який склав 1,59% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився на місці зупинки, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзіОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції від 25.09.2023, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діяхскладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, в оскаржуваній постанові судом не надано оцінки та не відображено певні докази окремо та в сукупності, також постанова не містить мотивів відхилення його доводів. Так при складанні протоколу йому не було роз'яснено права та обов'язки, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості заявити клопотання про залучення адвоката, також про здійснення медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я у зв'язку з незгодою з результатами огляду на місці зупинки, крім того свідками був підписаний незаповнений протокол, що тягне за собою неприпустимість протоколу як доказу. Посилаючись на зазначені обставини, ряд рішень ЄСПЛ просить задовольнити апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 та його адвокат в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. У відповідності до матеріалів адміністративного провадження зазначені особи 01.11.2023 року були повідомлені про час та місце розгляду адміністративного провадження, про що свідчить sms повідомлення. Суд вважає за можливе провести розгляд апеляційного скарги без участі сторін.
Дослідивши матеріалі справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно оскаржуваної постанови в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бірюков А.О. просив провадження по справі закрити через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на те, що поліцейським не були роз'яснені ОСОБА_1 права та обов'язки. Крім того, під час складання протоколу ОСОБА_1 було висловлено бажання заявити клопотання, яке залишилось без будь-якого реагування. ОСОБА_1 мав на меті заявити декілька клопотань, зокрема про залучення захисника та про здійснення медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Вказані порушення права на захист тягнуть за собою недопустимість протоколу як доказу. Також зазначив, що свідками було підписано незаповнений протокол, а акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить даних про згоду особи з результатами огляду чи запис про відмову від підпису. При цьому, ОСОБА_1 неодноразово заявляв про своє бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Вважає, що ОСОБА_1 мав бути доставлений поліцейськими до закладу охорони здоров'я з відповідним направлення для проходження огляду, чого здійснено не було.
Згідно підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами доведено, що ОСОБА_1 13.05.2023 о 21.35 год. в м.Бобринець по вул.Паркова, 47 керував транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Даний висновок суду об'єктивно підтверджується дослідженими та перевіреними під час судового розгляду справи наступними доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №189195 від 13.05.2023 про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- результатом тестування №3408 на алкоголь засобом вимірювальної техніки газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» зав. №ARCE-0235, з підписом ОСОБА_1 з яким він погодився, про що свідчить відеозапис з місця події та актом відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно з якими результат склав 1,59 %;
- відеозаписами події на файлах «130», «130 (2)», «130 (3)», на яких зафіксовано факт керування 13.05.2023 о 21 год. 23 хв. в м.Бобринець водієм транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , його зупинку, повідомлення про здійснення безперервної відеофіксації, причину зупинки - керування з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, повідомлено водію про наявність у нього характерного запаху алкоголю з порожнини рота та запропоновано прийти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився, ухилення ОСОБА_1 від огляду, зокрема шляхом невиконання вказівок поліцейського щодо тривалості продуття газоаналізатора «Drager», в ході чого висував поліцейському умови, за яких він продує газоаналізатор (надання можливості фіксування ним власними технічними засобами події, відпустив шнурок безпеки прикріплений до газоаналізатора) при цьому повідомляв, що від проходження огляду на місці зупинки та в медзакладі не відмовляється. Роз'яснення ОСОБА_1 порядок застосування спеціального технічного засобу, який значну кількість разів не виконував неодноразові пропозиції поліцейського продути алкотестер «Drager», одночасно повідомляючи що не відмовляється від його продуття (фал «130»); проведення поліцейським огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, результат якого склав 1,59% проміле алкоголю в крові, з яким водій спочатку не погодився, однак після підписання результату тестування на алкоголь, роз'яснення ОСОБА_1 на його запитання, що результат тестування перевищує допустиму норму алкоголю в крові, яка складає 0,2 проміле, ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду погодився (фал «130 (2)» час 21:47), пропозицію поліцейського проїхати до медичного закладу на огляд ОСОБА_1 проігнорував відійшовши від поліцейського до свого автомобіля. Від підписання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився через відсутність свідків на момент висунення поліцейським пропозиції підписати акт, а тому вважає, що підписання ним акту без присутності свідків буде незаконним;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 . ОСОБА_3 відповідно яких 13.05.2023 були свідками того, що ОСОБА_1 у їх присутності продув газоаналізатор «Драгер» на місці зупинки результат якого склав 1,59%. Також додали, що ОСОБА_1 поводив себе неадекватно та намагався уникнути відповідальності (а.с.1-7).
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність у апеляційного суду відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які були встановлені в суді.
Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, а також об'єктивність поліцейських та свідків у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена, а зворотного правопорушником чи його захисником не доведено.
Виходячи із вище наведених та досліджених судом доказів, апеляційний суд дійшов висновку про те, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було дотримано процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, що також узгоджується і з вимогами ст.266 КУпАП.
Отже наведеними та дослідженими судом зазначеними вище доказами повністю спростовуються вимоги правопорушника про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, вказаних в апеляційній скарзі.
Крім того, за наслідками розгляду справи суд першої інстанції в оскаржуваній постанові повністю спростував доводи адвоката правопорушника, зазначені також і в апеляційній скарзі, вказавши наступне.
Так, суд критично оцінив позицію сторони захисту щодо невизнання вини ОСОБА_1 яку обґрунтовує незгодою з результатом огляду відразу після продуття газоаналізатора «Drager» та недотримання на його думку через це поліцейським процедури огляду через не проведення медичного огляду водія в закладі охорони здоров'я, адже ОСОБА_1 з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння погодився, що зафіксовано відеозаписом, а проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я за наявності згоди з результатом огляду на місці зупинки, чинним законодавством не вимагається. Відмова підписати акт через відсутність свідків на момент надання акту для ознайомлення ОСОБА_1 суд оцінив критично, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським із застосуванням відеозапису, тому за вимогами ч.2 ст.266 КУпАП залучення свідків не було обов'язковим.
Зі змісту ст.266 КУпАП вбачається, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, в закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі незгоди на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
ОСОБА_1 заявляючи про згоду пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, одночасно стверджував, що не відмовляється від проходження огляду на місці зупинки, а тому підстави для проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, передбачені ч.3 ст.266 КУпАП, не настали.
ОСОБА_1 пройшовши огляд на місці зупинки, спочатку не погодився з його результатом, однак після оформлення результату проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння з ним погодився. Зміна ОСОБА_1 власної позиції на згоду з результатом огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, до завершення порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, законом не заборонено. ОСОБА_1 є вільним у розпорядженні своїми правами на власний розсуд. За таких обставин посилання захисника на згоду ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, висловлену до завершення поліцейським огляду на місці зупинки значення не має, оскільки встановлені законом підстави медичного огляду не настали. За таких обставин висновок поліцейського про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та порушення ним підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху є правомірним.
Посилання захисника на те, що свідками було підписано незаповнений протокол про адміністративне правопорушення, судом відхиляються, оскільки в даному випадку залучення вказаних свідків не було обов'язковим, оскільки поліцейським застосовано технічні засоби відеозапису, які ним долучені до справи, що повністю відповідає вимогам ч.2 ст.266 КУпАП та положенням пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.
Посилання захисника на те, що працівники поліції не роз'яснили прав та обов'язків, передбачені КУпАП, само по собі не змінює факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом огляду із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810» тест №3408, який склав 1,59% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився на місці зупинки та доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання захисника на те, що працівники поліції залишили без реагування клопотання, які мав на меті заявити ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 будь-яких клопотань не заявляв, в тому числі щодо надання йому правової допомоги, а тому право на захист порушено не було. Повідомлення ОСОБА_1 про намір заявити клопотання без оголошення його суті саме по собі значення не має, оскільки його суть не відома, що виключає можливість його розгляду по суті поліцейським.
Таким чином враховуючи наведене, суд першої інстанції розцінив позицію ОСОБА_1 як спробу захисту та спосіб уникнення від адміністративної відповідальності.
Отже перевіривши матеріали справи апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений відповідно до ст.256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст.245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст.280 КУпАП.
Суд, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого проступку, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи зазначене доводи адвоката правопорушника про скасування постанови суду за викладених в апеляційній скарзі обставин, є не обґрунтованими, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2023 року стосовно нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Кабанова В.В.