ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9118/23 Справа № 204/10762/23 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Ніколиної А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2023 року заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що 02.11.2019 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики грошових коштів, відповідного до якого, останній отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1093000, 00 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1 . На виконання зазначеного договору ОСОБА_3 написав розписку про отримання грошових коштів на суму 1093000, 00 грн. Датою повернення грошових коштів зазначено 02.11.2022, проте, грошові кошти до теперішнього часу не повернуті, у зв'язку з чим, заявник вимушений звернутись до суду із зазначеною заявою.
Враховуючи зазначене, заявник просив суд заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку тощо) щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задоволено частково.
Накладено заборону на відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101), власником якої є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Заборонено іншим особам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101), власником якої є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
В іншій частині заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2023 року ОСОБА_2 до пред'явлення позову подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку тощо) щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що 02.11.2019 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики грошових коштів, відповідного до якого, останній отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1093000, 00 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1 . Датою повернення грошових коштів зазначено 02.11.2022, проте, грошові кошти до теперішнього часу не повернуті, у зв'язку з чим, заявник вимушений звернутись до суду із зазначеною заявою.
Апеляційний суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так встановлено, що Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - скасовано та у скасованій частині ухвалено нове судове рішення.
Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено.
Витребувано від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101).
В іншій оскаржуваній частині рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 серпня 2022 року - залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3759 грн. 10 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 8836 грн. 60 коп.
Та обставина, що будь-які дії з відчуження (обтяження) приміщення прямо зачіпають права та інтереси ОСОБА_1 встановлена судовим рішенням у справі № 200/7407/19.
В цьому рішенні зокрема, встановлено факт набуття ОСОБА_3 спірної квартири з незаконних підстав.
Враховуючи зазначене, оскаржувана ухвала суду відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підлягає до скасування з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2023 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: