ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.11.2023Справа № 910/14278/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (просп. Берестейський, буд. 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 20080515)
про стягнення 23 389,16 грн,
без виклику представників учасників справи,
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі за позовом - ПрАТ «СГ «ТАС», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (далі за текстом - ПрАТ «СК «Еталон», Відповідач) про стягнення в порядку суброгації страхового відшкодування, виплаченого за договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA-256052 (далі за текстом - Договір) в розмірі 22 205,28 грн та нарахованої Позивачем пені - 1 183,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору здійснено виплату суму страхового відшкодування в розмірі 22 205, 28 грн за спричинену внаслідок ДТП шкоду автомобілю Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 винними діями страхувальника Відповідача.
Відтак, Позивач зазначає, що в силу положень статті 993 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та статті 27 Закону України «Про страхування» набув право вимоги до Відповідача (винної в ДТП особі) в межах здійсненої виплати.
Також Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання Відповідачем на підставі пункту до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд вказує, що ухвала суду від 12.09.2023 направлялася на адресу Відповідача поштовим повідомленням № 0105494866214 та згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення № 0105494866214 отримана представником Відповідача за довіреністю 19.09.2023.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали суду від 12.09.2023 запропоновано Відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог статті 165 ГПК України, однак станом на дату ухвалення даного рішення в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
10.01.2023 між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір, відповідно до умов якого застраховано автомобіль Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно полісу № АТ/3552488 строк дії Договору з 10.01.2023 по 09.01.2024.
28.02.2023 у м. Луцьк сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем згідно полісу № АР/002719180 (франшиза - 0, 00 грн; ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000 грн).
За наслідками зазначеної ДТП пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль, а сторонами оформлено повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (далі за текстом - Європротокол), з пункту 14 якого вбачається, що вказана ДТП сталася з вини
ОСОБА_3. Європротокол від 28.02.2023 наявний в матеріалах справи.
28.02.2023 Страхувальник повідомив Позивача про настання ДТП та звернувся до нього із заявою від 28.02.2023 № 344 про настання події, а 03.03.2023 звернувся до Позивача із заявою № 355 від 03.03.2023 на виплату суми страхового відшкодування.
Згідно ремонтної калькуляції № 03816_16 від 02.03.2023 відновлювальна вартість пошкодженого автомобіля становить 22 205, 28 грн. з урахування фізичного зносу пошкодженого автомобіля (коефіцієнт 0.7).
На підставі страхового акту № 04756/16/923 від 09.03.2023 Позивачем здійснено виплату суми страхового відшкодування з урахування фізичного зносу пошкодженого автомобіля на користь ОСОБА_1 в розмірі 22 205, 28 грн. згідно платіжної інструкції № 323892 від 10.03.2023.
Відтак, Позивач зазначає, що на підставі статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки - Відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із заявою про виплату суми страхового відшкодування від 12.04.2023 № 01766/9223, яку Відповідачем згідно рекомендованого повідомлення про вручення № 0504558823966 отримано 18.04.2023.
Відтак суд зазначає, що оскільки Відповідачем у строк, визначений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не здійснено виплату коштів та не повідомив про відмову у такій виплаті, Позивачем на підставі пункту 36.5 статті 36 вказаного закону за період з 19.07.2023-30.08.2023 здійснено нарахування пені.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем заявленої до стягнення суми або ж інших доказів задля спростування заявлених позовних вимог.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до пункту 33.2 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
З наявного в матеріалах справи Європротоколу вбачається, що останнє є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А (Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 ) та транспортний засіб В (Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 ), зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає Європротокол від 28.02.2023 як належний доказ настання у вказану дату ДТП за участю вказаних вище транспортних засобів та яка сталася з вини водія Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3 , про що зазначено в пункті 14 даного Європротоколу.
Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України Про обов'язкове страхування страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до Позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (Відповідача) за полісом № АР/002719180 в розмірі 22 205, 28 грн у зв'язку з тим, що Позивачем виплачено страхувальнику вказану суму страхового відшкодування.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положення пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів про здійснення Відповідачем виплати Позивачу суми страхового відшкодування у строк до 90 днів з дати отримання Відповідачем заяви від 12.04.2023 № 01766/9223, суд дійшов висновку про правомірне нарахування Позивачем пені у заявленому ним до стягнення розмірі.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Враховуючи те, що Позивачем виплачено суму страхового відшкодування за шкоду спричинену страхувальником Відповідача та з огляду на перехід до Позивача права вимоги до Відповідача, а також з огляду на відсутність з боку Відповідача доводів на спростування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (просп. Берестейський, буд. 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243) основний борг - 22 205 (двадцять дві тисячі двісті п'ять) грн 28 коп, пеню - 1 183 (одна тисяча сто вісімдесят три) грн 88 коп та судовий збір - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 14.11.2023
Суддя Антон ПУКАС