ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8845/23 Справа № 185/7714/23 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Попенко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди завданої смертю члена сім'ї на виробництві,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди завданої смертю члена сім'ї на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 27 листопада 2022 року його син ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, займаючи посаду гірничого майстра, знгаходився на робочому місці в підземних умовах шахти. 27 листопада 2022 року стався нещасний випадок на ПК-6 Заїзду №2 на Східному магістральному конвеєрному штреці №2 пласта С8Н на ВСП "Шахтоуправління Тернівське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". Нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом та причиною настання нещасного випадку встановлено: основні - порушення технологічного процесу, супутні - невиконання вимог інструкцій з охорони праці, невиконання посадових обов'язків. Комісією також встановлено, що внаслідок схода вагонеток з рейкової колії та подальшого їх опрокиду на бік, ОСОБА_2 було придавлено останньою до рами аркового кріплення з лівого боку виробки. Серед винних осіб, та осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці серед інших вказаний і померлий ОСОБА_2 . Внаслідок втрати сина позивачу завдана моральна шкода, яка полягає в стражданнях, які він переносить у зв'язку з втратою близької та дорогої для неї людини, він наразі позбавлений можливості поспілкуватися з останнім, отримати його турботу та підтримку, що в сукупності призвело до істотних вимушених змін у житті позивача. Вважаючи, що саме з боку відповідача не було забезпечено належних та безпечних умов праці сина позивача, останній загинув. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 536 800 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю його сина на виробництві.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року частково задоволено позовні вимоги адвоката Гузєва І.Г., що діє від імені ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1
268 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті сина на виробництві з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 2684 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гузєв І.Г. просить рішення суду від 06 вересня 2023 року змінити, вказавши у другому абзаці резолютивної частини рішення: "без відрахування податків та інших обов'язкових платежів" замість "з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.
В апеляційній скарзі ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просить рішення суду від 06 вересня 2023 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди до 100 000 грн. та розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці чотирма рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця, посилаючись на неповне з"ясування обставин справи.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 153 КЗпП України на всіх підприємствах установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесі, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також, санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з питань охорони праці.
Відповідно до статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частинами 3 та 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працював у ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на посаді гірничого майстра.
ІНФОРМАЦІЯ_2 син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер (а.с.9).
Відповідно до акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 02 лютого 2023 року, 27 листопада 2022 року стався нещасний випадок на ПК-6 Заїзду №2 на Східному магістральному конвеєрному штреці №2 пласта С8Н на ВСП "Шахтоуправління Тернівське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". Нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом та причиною настання нещасного випадку встановлено: основні - порушення технологічного процесу, супутні - невиконання вимог інструкцій з охорони праці, невиконання посадових обов'язків. Комісією також встановлено, що внаслідок схода вагонеток з рейкової колії та подальшого їх опрокиду на бік, ОСОБА_2 було придавлено останньою до рами аркового кріплення з лівого боку виробки. Серед винних осіб, та осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці інших вказаний і померлий ОСОБА_2 (а.с.10-30).
Отже, смерть ОСОБА_2 настала в результаті нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що підтверджується зазначеними вище обставинами.
У зв'язку з втратою сина позивач зазнає душевних та психологічних страждань, позбавлений можливості спілкуватися з близькою йому людиною, відчувати його турботу, любов, підтримку, та утримання, що тягне за собою порушення його нормальних життєвих зв'язків та докладання з його боку додаткових зусиль для організації власного життя.
Таким чином, позивач має право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із встановленням причинного зв'язку смерті його сина та отриманими ушкодженнями на виробництві під час виконання ним трудових обов'язків, а також з істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, його переживань та страждань, пов'язаних із втратою близької людини.
Судом вірно взято до уваги, що смерть сина позивача настала у зв'язку з порушенням відповідачем вимог щодо безпеки праці, глибину та тривалість моральних страждань, оскільки смерть сина призвела до того, що позивач постійно перебуває у напруженому психічному стані, така втрата є невідворотною, та жодна людини не може замінити рідного сина, його любов та турботу, смертю останнього позивачу завдано глибокі моральні страждання, оскільки був порушений нормальний уклад його життя.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, невідворотність, характер, інтенсивність і довготривалість моральних страждань позивача, а також зважаючи на те, що винним у заподіянні вказаного нещасного випадку, що призвів до смерті сина позивача, визнано серед інших також і останнього, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 268400 грн, що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості, та не приведе до безпідставного збагачення.
Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо її стягнення з утримання з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів.
Так, відповідно до Закону №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 татті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).
До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
З 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва І.Г. про необхідність стягнення суми на відшкодування моральної шкоди без утримання з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про наявність підстав зменшення стягнутої суми моральної шкоди до 100 000 грн. є необгрунтованими.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова