Справа № 909/731/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
08.11.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом: Texforum-Interhandel e.K. (компанія ТекстФорум-Інтерхандел)
Федеративна Республіка Німеччина, Obervielander str. 18A, 28259, Bremen, Germany, 28259
представник позивача: Вербенко Петро Олександрович
АДРЕСА_1
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: фізичної особи-підприємця Малендевича Любомира Степановича
АДРЕСА_2
про визнання недійсним контракту
за участю представників сторін:
представник позивача: Вербенко Петро Олександрович
представник відповідача: Замлинський Станіслав Сергійович
ВСТАНОВИВ: Texforum-Interhandel e.K. (компанія Текст Форум-Інтерхандел) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Малендевича Любомира Степановича про визнання недійсним контракту № 16/09/2020 від 16.09.2020, укладеного між сторонами.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі та встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
09.10.2023 через систему "Електронний суд" до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 09.10.2023 (вх. №14655/23), в якому відповідач зазначив про те, що наполягає на тому, щоб спір, що виник між сторонами, розглядався у відповідності до умов укладеного між сторонами контракту у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Просив провадження у справі закрити. Також 09.10.2023 до господарського суду поштою від відповідача надійшов аналогічного змісту відзив від 09.10.2023 (вх. №14647/23).
11.10.2023 до господарського суду від позивача надійшло клопотання від 11.10.2023 (вх. №14754/23) про відкладення розгляду справи з метою підготовки відповіді на відзив.
В судовому засіданні 11.10.2023 суд задовольнив клопотання позивача та відклав підготовче засідання на 08.11.2023, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
13.10.2023 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 13.10.2023 (вх. №14882/23).
18.10.2023 до господарського суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 18.10.2023 (вх. №15107/23).
Відповідно до ч.2 ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Представник відповідача в судовому засіданні просив провадження у справі закрити, оскільки спір, у відповідності до умов укладеного між сторонами контракту, належить розглядати в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив, мотивуючи тим, що у відповідності до п.7 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом в т.ч. у випадку, коли дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України. Оскільки, спірний контракт укладений у м.Болехів Івано-Франківської області спір про визнання контракту недійсним - підсудній судам України.
Як визначено в ст.55 Конституцій України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Водночас, Конституція України визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.6 ст.55 КУ).
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до міжнародного комерційного арбітражу.
Як визначено в ч.6 ст.4 Господарського процесуального кодексу України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
За приписами ст.2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958, далі - Нью-Йоркська конвенція) закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав.
За змістом зазначеної Конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв'язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Суд Договірної Держави, якщо до нього надходить позов з питання, щодо якого сторони уклали угоду, передбачену цією статтею, повинен, на прохання однієї з сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не знайде, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Зазначений обов'язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).
Судом з'ясовано, що предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсним контракту № 16/09/2020 від 16.09.2020, укладеного між Texforum-Interhandel e.K. (Німеччина) та ФОП Малендевича Л.С.
Як вбачається зі змісту п.9.1 та п.9.2 зазначеного контракту, у випадку виникнення в сторін розбіжностей у процесі виконання дійсного контракту, сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом переговорів. У випадку якщо сторони не прийшли до згоди, усі суперечки, розбіжності або вимоги, що виникають за даним договором або у зв'язку з ним, у тому числі дотичні його висновки, тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту. При розгляді справи в даному суді, застосовується матеріальне право України. Арбітражний суд складається з одного одноосібного арбітра. Місце проведення засідання арбітражного суду місто Київ, мова - українська.
Отже, сторони передбачили у контракті № 16/09/2020 від 16.09.2020 застереження щодо порядку розгляду спорів, що можуть виникнути у зв'язку із ним, в тому числі і щодо недійсності самого контракту, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.
Тобто, сторонами спору укладено арбітражне застереження, яке є дійсним, не втратило чинність та щодо якого не встановлено неможливості його виконання.
Таким чином, за наявності арбітражного застереження в контракті, суд застосовує принцип імунітету та автономії арбітражної угоди, у зв'язку із чим не вбачає підстав для визнання арбітражного застереження таким, що не може бути виконане, в результаті чого суд дійшов висновку про те, що Позивач має право звернутися з відповідним позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом передбачено частиною 5 ст. 4 та ст. 22 ГПК України.
Позивач не надав суду доказів того, що він звертався до визначеного міжнародного комерційного арбітражу і йому було відмовлено в розгляді спору.
У суду відсутні підстави вважати, що передбачена умовами контракту арбітражне застереження не може бути виконаним, а тому арбітражне застереження тлумачиться судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Частиною 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Таким чином, на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України провадження у справі слід закрити.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.
Керуючись ст.ст.4, 22, 231, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
провадження у справі №909/731/23 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 15.11.2023
Суддя О.В. Рочняк