номер провадження справи 9/147/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2023 Справа № 908/1536/23
м.Запоріжжя
За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний» (69121, м.Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17)
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (заявника): не з'явився
ВСТАНОВЛЕНО:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.10.2023 у справі №908/1526/23 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування в повному обсязі рішення загальних зборів ОСББ «Ладний», оформленого протоколом № 1 від 02.05.2020.
23.10.2023 до господарського суду надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18750,00 грн.
Згідно з протоколом передачі від 23.10.2023 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду - головуючому судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 26.10.2023 заяву ОСББ «Ланий» прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 02.11.2023.
01.11.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, в якому позивач зазначив, зокрема, про наступне. Ті докази, які надані відповідачем до заяви про відшкодування судових витрат, є неналежними, недопустимими та недостовірними; заявлений розмір за надані послуги є занадто завищеним та необґрунтованим; ті послуги, що нібито надавалися, наприклад, прибуття до суду і очікування та інші, вони оплаті не підлягають згідно договору та законодавства. Часи робіт, на які посилається відповідач, нічим не підтверджені, а тому позивач просив суд не брати це до уваги. Довідка про отримання грошових коштів оформлена неналежним чином, а саме - не завірена печаткою та не має відмітки про зазначення роботи адвоката без наявності печатки. Копії договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди № 1, акту № 1 від 23.10 2023, довідки про отримання грошових коштів не завірені неналежним чином; на договорі, додатковій угоді та акті немає печатки ОСББ «Ладний». Позивачем звернуто увагу на пропущення 5-денного терміну для подання заяви про ухвалення додаткового рішення на правничу допомогу. Також позивач вказав, що справа для відповідача не є складною і підготовка її до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавчих актів, значних затрат часу та зусиль. З урахуванням складності цієї справи та критеріїв співмірності позивач просив суд зменшити розмір заявлених витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн, який є співмірним та відповідає критерію розумної і необхідності таких витрат. На підставі викладеного, позивач просив суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі, а у разі якщо суд вбачає підстави для її задоволення в якійсь частині - зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн, решту витрат на правничу допомогу у розмірі 17750,00 грн покласти на відповідача.
В судове засідання 02.11.2023 сторони/їх представники не з'явились.
30.10.2023 до суду від представника ОСББ «Ладний» надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі відповідача та його представника, просив заяву задовольнити.
Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частин 1-3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи № 908/1536/23 слідує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач очікував понести у зв'язку із розглядом справи, а саме: витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 18 000,00 грн, які відповідач просив стягнути з позивача.
Згідно з наведеним у відзиві попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу визначено за наступним розрахунком: участь адвоката у трьох судових засіданнях - 2000 грн/судодень, всього - 6000,00 грн; вісім годин робити адвоката зі складання заяв по суті спору, клопотань/заяв з процесуальних питань, інших документів, пов'язаних з розглядом справи - 1500,00 грн/год.
В судовому засіданні 16.10.2023, під час розгляду справи № 908/1536/23 по суті, представник відповідача в усній формі зазначив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі, що відображено у протоколі судового засідання від 16.10.2023.
Заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний» про ухвалення додаткового рішення, до якої додані докази (документи в копіях) на підтвердження надання адвокатом правничої допомоги та розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, надійшла до господарського суду 23.10.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд»), тобто, з урахуванням положень ч. 4 ст. 116 ГПК України, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк.
На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від відповідача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1536/23 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Відповідно до змісту частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1536/23 в розмірі 18750,00 грн, суд дійшов до висновку про її задоволення виходячи з наступного.
Матеріали справи № 908/1536/23 свідчать, що представництво інтересів ОСББ «Ладний» здійснювалось адвокатом Вишняковою І.О., яка діяла на підставі ордеру серія АР № 1126457, виданого 26.05.2023 на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 26.05.2023.
До заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення були додані: копія договору про надання правничої допомоги б/н від 26.05.2023, укладеного між адвокатом Вишняковою І.О. та ОСББ «Ладний» (Клієнт), копія додаткової угоди № 1 від 16.10.2023 до цього договору, копія Акту № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 26.05.2023, копія виданої та підписаної адвокатом Вишняковою І.О. довідки від 23.10.2023 про отримання грошових коштів від ОСББ «Ладний» у розмірі 18 750 грн.
В п. 3.1 договору про надання правничої допомоги від 26.05.2023 було визначено, що за правничу допомогу, передбачену в п.п. 1.2 Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі 18 000,00 грн. Додатковою угодою № 1 від 16.10.2023 пункт 3.1 Договору викладено в наступній редакції: «За правничу допомогу, передбачену п.п. 1.2 Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі 18 750,00 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень».
В Акті № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.10.2023 до договору про надання правничої допомоги від 26.05.2023 викладено детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), що включають: складання та подання заяв по суті спору (відзив на позовну заяву), ставка 1500 грн за годину витраченого часу, кількість витраченого часу - 2 години, вартість - 3000,00 грн; складання та подання заяв по суті спору (заперечення), ставка 1500 грн за годину витраченого часу, кількість витраченого часу - 1,5 години, вартість - 2250,00 грн; заява про ухвалення додаткового рішення, ставка 1500 грн за годину витраченого часу, кількість витраченого часу - 1 година, вартість - 1500,00 грн; представництво інтересів у судових засіданнях, ставка 2000 грн - за судодень, кількість судових засідань - 6, вартість - 12000,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) складає 18750,00 грн.
Як зазначено судом вище, у своєму запереченні на клопотання про відшкодування судових витрат позивач просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про відшкодування судових витрат в повному обсязі у зв'язку із тим, що вони є необґрунтованими та завищеними; справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавчих актів, значних затрат часу та зусиль, час витрачений на надання послуг не підтверджений; надані докази (договір, додаткова угода, довідка про отримання грошових коштів) є неналежними, недопустимими та недостовірними, оскільки оформлені неналежним чином, не містять печаток адвоката та ОСББ «Ладний», а їх копії не завірені належним чином. У разі задоволення судом заяви в якійсь частині - просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує наступні правові висновки Верховного Суду.
Так, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) судом зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п.134).
Крім того, у зазначеній вище постанові вказано наступне: «Правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару… Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права» (п.п. 142, 145).
У пункті 147 постанови суд дійшов до висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18.
В постанові від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 Верховний Суд зазначив, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування чи будуть оплачені в майбутньому.
Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Господарський суд враховує, що заявлена відповідачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена доказами, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/1536/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на складання заяв по суті справи, участі в судових засіданнях.
Понесення відповідачем таких витрат було наслідком звернення позивача з позовом до суду та у зв'язку з цим необхідністю захисту відповідачем своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу витрат є необґрунтованим та завищеним. Неспівмірності цих витрат зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачем не доведено. Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України судом не встановлено.
За таких обставин підстави для зменшення розміру витрат до 1000,00 грн, як то просить позивач, відсутні.
Щодо викладених у запереченні позивача тверджень про неналежність, недопустимість та недостовірність наданих відповідачем доказів, суд зазначає наступне.
Зазначення позивачем про те, договір про надання правничої допомоги, додаткова угода до нього та акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не містять печатки ОСББ «Ладний» не відповідає дійсності. Так, як вбачається з копій наданих відповідачем документів: Договору про надання правничої допомоги б/н від 26.05.2023, Додаткової угоди № 1 від 16.10.2023 до цього договору, Акту № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.10.2023, останні містять відбитки печатки ОСББ, якою скріплені підписи голови правління ОСББ «Ладний» на усіх вказаних документах.
Крім того, з положень ст. 58-1 Господарського кодексу України слідує, що використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Необґрунтованим та таким, що не відповідає змісту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» також є посилання позивача на те, що адвокат має підписувати документи із проставлянням печатки або вказувати, що працює без печатки. Відповідної правової норми на підтвердження своїх доводів позивач не зазначив.
Стосовно неналежного засвічення наданих відповідачем документів, суд зазначає, що положеннями статті 6 ГПК України визначено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих частин (модулів).
Згідно з п. 5.2. ч. 5 Розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Заява про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами (доказами) надійшла до суду від представника відповідача - адвоката Вишнякової І.О. через підсистему «Електронний суд», у зв'язку із чим додані до неї докази засвідчені кваліфікованим електронним підписом зазначеної особи, тому засвідчені належним чином.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного, суд, приймаючи до уваги положення статті 129 ГПК України, вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому відповідачем розмірі, поклавши ці витрати на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1536/23 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний», код ЄДРПОУ 43604643 (69121, м.Запоріжжя, вул.Ладозька, буд. 17) суму 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складено 13.11.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва