номер провадження справи 16/22/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2023 Справа № 908/2465/22(200/19414/21)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Горб І.Б., розглянувши матеріали справи № 908/2465/22 (200/19414/21)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129; колишнє місцезнаходження:87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1), скорочене найменування - ПрАТ «ММК ім.Ілліча»
до відповідача Донецької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1; 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 44029605)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00035 від 07.07.2021
в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ код 00191129)
розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4, м.Дніпро, 49038)
У відсутність учасників
УСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (надалі, також - Позивач, ПрАТ “ММК ім.Ілліча”) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (надалі, також - Відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00035 від 07.07.2021.
Ухвалою від 04.01.2022 Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання суд призначив на 27.01.2022.
У підготовчому засіданні 27.01.2022 суд оголошував перерву до 03.03.2022. Судове засідання у цей день не відбулося у зв'язку з обставинами, за яких на території України був введений воєнний стан.
Ухвалою від 06.07.2022 суд відклав розгляд справи із застереженням, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково. Роз'яснив учасникам справи право звернення до суду із заявою про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Зазначається, що ухвалою від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ “ММК ім.Ілліча” суд здійснив 19.12.2022 (номер публікації 69739).
Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції до 15.04.2023) передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 статті 7 КУзПБ (в редакції до 15.04.2023) унормовано, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
09.02.2023 Позивач подав до Донецького окружного адміністративного суду клопотання про передачу справи до Господарському суду Запорізької області для розгляду в межах справи №908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.
Постановленою 14.03.2023 у справі №200/19414/21 ухвалою Донецький окружний адміністративний суд клопотання Позивача задовольнив; закрив провадження в адміністративній справі за позовом ПрАТ “ММК ім.Ілліча” до Митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00035 від 07.07.2021; ухвалив надіслати до Господарського суду Запорізької області матеріали справи №200/19414/21; роз'яснив Позивачу, що вказана справа підлягає розгляду та вирішенню за правилами господарського судочинства.
11.04.2023 із супровідним листом від 03.04.2023 за № 200/19414/21, справа Донецького окружного адміністративного суду № 200/19414/21 надійшла до Господарського суду Запорізької області.
За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2023 розгляд судової справи № 200/19414/21 визначено судді Ніколаєнку Р.А.
Ухвалою від 14.04.2023 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ “ММК ім.Ілліча” справу № 200/19414/21 за позовом ПрАТ “ММК ім.Ілліча” до Донецької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00035 від 07.07.2021; справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначив на 11.05.2023, 15.30.
Ухвалою від 11.05.2023 суд закрив підготовче провадження з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ “ММК ім.Ілліча” справи № 908/2465/22(200/19414/21) за позовом ПрАТ “ММК ім.Ілліча” до Митниці та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.06.2023 о 15.00.
Сторони у судове засідання не з'явились (яку суд визнав необов'язковою), у зв'язку з чим згідно з ч.3 ст.222 ГПК України фіксування судового процесу технічним засобом не здійснювалась.
При цьому від Позивача суд отримав клопотання (вих.№ 23/156 від 12.06.2023), у якому він просить суд провести судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 13.06.2023, 15.00, за відсутності представника ПрАТ “ММК ім.Ілліча”, а також просить врахувати, що ПрАТ “ММК ім.Ілліча” підтримує позов повністю та просить його задовольнити.
Неявку учасників, які належно повідомлені про дату та час судового засідання, суд не знайшов перешкодою для розгляду справи по суті. Матеріали справи, надані сторонами заяви по суті справи є достатніми для встановлення позицій сторін. За наслідками судового засідання 13.06.2023 суд справу розглянув та прийняв рішення.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.
Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (ч.1). Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ч.2).
Згідно зі ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1). Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2). У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч.3).
Господарський суд Запорізької області не зупиняв та здійснює судочинство в умовах воєнного стану, враховуючи роз'яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.
За положеннями ст.195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (ч.1). Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.2).
У ч.4 ст.240 ГПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У ч.5 ст.240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У ч.6 ст.233 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів,
Суд розглянув справу по суті в межах встановлених процесуальних строків, але повне рішення складено поза межами передбаченого процесуального строку, однак у об'єктивно можливі строки, які через військову збройну агресію проти України стали залежними від умов та обставин воєнного стану, зважаючи на оголошення воєнних тривог через загрози ракетних обстрілів, періодичне значне підвищення рівню небезпекової ситуації у м.Запоріжжі, необхідністю у зв'язку з цим убезпечення як відвідувачів так і працівників суду. Наряду з цим на цей час існує надмірне навантаження судді у справах.
Повний текст рішення складено без жодних невиправданих зволікань, наскільки це було можливим за вказаних умов.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що згідно з Контрактом №ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019, укладеним ним з METINVEST INTERNATIONAL SA, в липні місяці 2021 отримував товар - вапняк флюсовий подрібнений фракція 50-100 мм, при митному оформлення якого разом з митною декларацією № UA700100/2021/100046 від 07.07.2021 надав Митниці повний пакет документів, що є достатнім для визначення митної вартості товару за ціною Контракту - 18,12 дол. США/тн (основний метод за п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України), добросовісно повідомив Митницю про існування взаємозв'язку між ним та Продавцем за зазначеним Контрактом та при цьому відсутність впливу цього взаємозв'язку на ціну товару, однак Відповідач у порушення відповідних положень митного законодавства неправомірно застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі ст. 60 Митного кодексу України, а саме визначив митну вартість товару за митною декларацією ПрАТ «ММК ім.Ілліча» від 12.05.2020 № UА700100/2020/002237 за ціною 21,17 дол. США/тн, про що зазначив в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товару, та при цьому не вказав конкретних обставин, які викликали сумніви щодо заявленої Позивачем митної вартості і не пояснив причини неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих Позивачем документів. Позивач зазначив, що внаслідок прийняття Відповідачем необґрунтованого та такого, що не відповідає вимогам закону рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021, сума обов'язкових платежів, яку був вимушений сплатити Позивач на підставі нової митної декларації є більшою на 394 332,93 грн, ніж якби Позивач сплачував ці суми на підставі митної вартості товару, встановленої за основним методом визначення митної вартості.
Митницею в рамках справи № 908/2465/22(200/19414/21) подано відзив на позов із запереченнями на позовні вимоги. Відповідач зазначив, що під час виконання митних формальностей в рамках реалізації положень статей 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України в напрямку контролю за правильністю визначення митної вартості, за результатами опрацювання поданих для підтвердження митної вартості документів у Митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості, що зумовило необхідність витребування додаткових документів. Підставою для витребування додаткових документів від Позивача послугувало: спрацювання автоматизованого профілю ризику за напрямком митної вартості; встановлення за результатами аналізу й оцінки ризику факту того, що поставка оцінюваного товару здійснювалася за непрямим (посередницьким) контрактом; встановлення факту того, що покупець і продавець оцінюваного товару є пов'язаними особами; встановлення розбіжностей між заявленою позивачем ціною товару та наявною у митниці інформації щодо рівня цін на подібний (аналогічний) товар; встановлення розбіжностей у поданих декларантом документах, а також неподання окремих документів, які мають значення для перевірки цифрових значень складових митної вартості. Пояснив, що в якості джерела інформації використано та застосовано цінову інформацію щодо подібних товарів, а саме - митну декларацію від 12.05.2020 № UА700100/2020/002237 в Азовській митниці Держмитслужби, відповідно до якої митна вартість подібного товару, визначена самостійно Позивачем за основним методом митної вартості, становить 21,17 дол. США/тн. Відповідач вказав, що застосування методу та визначення подібності товару з наявною інформацією Митниці здійснено виходячи з основного критерію - коду за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. В спірному випадку Митницею здійснено порівняння з кодом УКТЗЕД - 2521000000, саме тим, який був заявлений Позивачем у поданій митній декларації. Більшої деталізації у визначенні товарів, ніж кодування товару на рівні 10 знаків, законодавець не передбачає. Позивачем враховувалось, що порівняння товару здійснювалось з вапняком флюсовим саме подібного хімічного складу (не ідентичного). В той же час, вказані обставини дозволили застосувати метод визначення митної вартості на основі подібних товарів (третій метод), а отже використання в якості джерела інформації відомостей про митну вартість ввезених Позивачем подібних товарів, визначених ним самостійно за основним методом згідно з митною декларацією від 12.05.2020 № UА700100/2020/002237, є цілком правомірним.
Крім того, Відповідач наголосив, що у спірному випадку першочергово декларант не виконав свого обов'язку та не надав жодного документу, який би підтверджував відсутність впливу взаємозв'язку між покупцем та продавцем товару на ціну задекларованого товару за основним методом, тим самим не підтвердив задекларовану митну вартість у визначеному Митним кодексом України порядку. Вважає, що з комплексного аналізу норм ст. 54, 62, 63 МК України висновується, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору у тому разі, якщо саме декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з таких операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. Тобто в спірних правовідносинах встановлений в результаті аналізу первісно поданих документів факт взаємозв'язку між продавцем і покупцем, а також виявлена різниця цінової інформації щодо вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на території України, спричинили виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості товару за основним методом та ці факти підлягали додатковій перевірці, оскільки вказані обставини могли вплинути на заявлену декларантом митну вартість. Відповідач зауважив, що такі доводи митниці підтверджені судовою практикою, зокрема в постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, від 28.02.2020 у справі № 825/3763/15-а, від 17.12.2019 у справі № 826/5560/16.
Позивач, в свою чергу, подав відповідь на відзив, де підкреслив, що формальне посилання Митниці в оскаржуваному рішенні на факт пов'язаності покупця - Позивача та продавця - METINVEST INTERNATIONAL SA не спростовує правильність визначення Позивачем митної вартості товарів за першим (основним) методом та не може свідчити про неможливість застосування даного методу. Звернув увагу, що наявність в інформаційних базах митного органу інформації про те, що у попередні періоди Позивачем були розмитнені подібні товари із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної Позивачем вартості у спірному випадку, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Пояснив, що в даному випадку різниця у цінах між угодами щодо поставки оцінюваних товарів та аналогічних товарів обумовлена двома об'єктивними причинами: 1) різницею між цінами, за якими Продавець METINVEST INTERNATIONAL SA закуповував товари у непов'язаних з ним постачальників: 11,0 дол. США/тн на умовах FOB у постачальника KAPICIOGLU MADENCILIK INSAAT SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (МД UА700100/2020/002237 від 12.05.2020, яка взята митним органом за основу коригування), 8,00 дол. США/тн на умовах FOB у постачальника AUDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (спірна митна декларація за якою товар було заявлено до митного оформлення); 2) різницею у вартості фрахту, адже доставка товарів здійснювалась різними судами: судно PHOENIX - фрахт 8,00 дол. США/тн (МД UА700100/2020/002237 від 12.05.2020, яка взята митним органом за основу коригування), судно PHOENIX - 8,83 дол. США/тн спірна декларація, за якою товар було заявлено до митного оформлення). Також Позивач підкреслив, що, не маючи інформації щодо фактів, які викликали сумніви у Митниці відносно наявності впливу на ціну товару, декларант взагалі позбавлений можливості надати пояснення щодо таких фактів, рівно як і доказів. Крім того, зазначив, що враховуючи відсутність відповідних обґрунтувань у повідомленнях Митниці, у декларанта взагалі не було зобов'язань надавати додаткові документи.
Вивчивши матеріали справи, встановивши необхідні для вирішення спору обставини на надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до вимог частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У відповідності до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст.57 МК України).
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 2 - 8 ст.57 МК України).
Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 Митного кодексу України).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст.55 МК України).
Відмовою у митному оформленні є письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ст. 256 Митного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що 16.05.2019 між METINVEST INTERNATIONAL SA, як Подавцем, та ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - Покупцем, укладений контракт № MISA-ILYICH 05-19-AYD (далі - Контракт) на постачання продукції, яка використовується у якості флюсу у сталеплавильному виробництві, за умовами якого кількість, умови та строки постачання зазначаються в Додатках до Контракту, Покупець зобов'язується здійснити оплату не пізніше, ніж через 60 днів з дати коносамента.
Згідно з черговими Змінами № 4 від 28.04.2021 до Контракту строк його дії продовжено до 30.04.2022.
Згідно з Додатком № 36 від 02.06.2021 до Контракту - Специфікацією Покупець (Позивач) зобов'язався оплатити та прийняти, а Постачальник поставити в червні 2021 товар: вапняк флюсовий подрібнений фракція 50-100 мм, в кількості 14 800,00 тн (+/- 10%). Умови поставки: CIF FO Маріуполь, Україна, Incoterms 2010. Вартість за 1 тн - 18,12 доларів США, загальна вартість 268 176,00 доларів США. Дата навантаження з 02.06.2021 по 06.06.2021.
Щодо вказаної Специфікації Metinvest international SA складено комерційний інвойс №93963340 від 06.06.2021 на суму 268 176,00 доларів США.
Згідно з Договором доручення № 3664 про надання послуг з митного декларування товарів від 31.12.2013 (з урахуванням додаткових угод), укладеним між Позивачем, як Замовником, та ТОВ «Метінвест-Шіппінг», як Декларантом, ПрАТ «ММК ім.Ілліча» доручило, а ТОВ «Метінвест-Шіппінг» прийняло на себе зобов'язання з митного декларування товарів ПрАТ «ММК ім.Ілліча», що переміщуються через митний кордон України.
Додатковою угодою № 12 до зазначеного Договору доручення № 3664 від 31.12.2013 строк дії цього Договору було продовжено до 31.12.2021.
За визначенням частини 1 ст.4 Митного кодексу України уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
07.07.2021 на митний пост Донецької митниці надійшло електронне повідомлення ТОВ «Метінвест-Шіппінг» - уповноваженої особи ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (декларанта) стосовно митного оформлення товару: вапняк флюсовий подрібнений, фракція 50-100 мм, митна вартість 18,12 доларів США за 1 тн, загальна вартість 268 176,00 доларів США, який надійшов на адресу ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за Контрактом та Специфікацією № 36 до нього.
Зазначене повідомлення було оброблено за допомогою АСМО «Інспектор» та прийнято до митного оформлення за реєстраційним номером UA700100/2021/100046.
Разом із митною декларацією ТОВ «Метінвест-Шіппінг» (далі, також - представник Позивача, представник Декларанта) були подані наступні документи:
- Контракт №-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 з Додатком (Специфікацією) №36 від 02.06.2021;
- Зміна № 1 від 01.07.2019 до Контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019;
- Зміна № 4 від 28.04.2021 до Контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019;
- інвойс № 93963340 від 06.06.2021;
- договір з третіми особами PMI 4501263597 від 05.05.2020;
- рахунок з третіми особами № IHR2021000000057 від 01.06.2021;
- поліс страхування № ТС 9834 від 06.06.2021;
- калькуляція бн від 07.06.2021;
- лист виробника «AUDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI.» № 001 від 13.11.2019 про відсутність каталогу продукції;
- копія митної декларації країни відправлення № 21160400ЕХ060068 від 02.06.2021;
- сертифікат якості № 210615В17 від 15.06.2021, виданий компанією SGS.
Представником Декларанта в гр. 9 (а) декларації митної вартості товару заявлено, що продавець і покупець пов'язані, але ця взаємозалежність не вплинула на ціну товару.
При митному оформленні за митною декларацією UA700100/2021/100046 від 07.07.2021 представник Позивача визначив митну вартість імпортованого товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (Контракту).
07.07.2021 на адресу представника Позивача від Відповідача надійшло електронне повідомлення декларанту, у якому Митниця зокрема зазначила, що документи, які були подані для митного оформлення містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: поставка товару здійснюється за непрямим контрактом, стороною в якому виступає посередник, тобто не виробником товару. Отже з метою мінімізації ризиків заниження митної вартості в умовах поставки за «непрямим» контрактом, посадова особа митниці має право дослідити документи, на підставі яких сформовано кінцеву вартість імпортованого товару, аби пересвідчитись, що така вартість не є заниженою. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019, Додаток № 36 (специфікація) від 02.06.2021 та комерційний рахунок № 93963340 від 06.06.2021 засвідчені різними підписами та печатками уповноважених осіб. Наданий контракт між третіми особами від 05.05.2021 № PMI 4501263597 між METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) та AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (Туреччина), інвойс № IHR2021000000057 від 01.06.2021 підписані різними особами від компанії AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (Туреччина), виникає питання щодо повноважень вказаних осіб на підпис відповідних документів. Відповідно до даних графи 9 (а) декларації митної вартості покупець ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та продавець товару METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) є пов'язаними особами, серед документів, які надано до митної декларації, відсутні докази, що передбачені згідно з ч.18 -20 МК України.
Враховуючі вищевикладене, Відповідач, з посиланням на ч.3, 4 ст.53 МК України, вимагав у електронному повідомленні декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (необхідно для перевірки відсутності впливу пов'язаності покупця і продавця на митну вартість товару); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (є одним з головних документів, який містить цифрові значення складових митної вартості та підтверджує митну вартість товарів. В умовах пов'язаності покупця і продавця факт оплати за товар є одним з найважливіших доказів того, що контракт має оплатний характер); специфікації, прейскуранти виробника товару (є додатковим джерелом інформації щодо відповідності рівня заявленої митної вартості ринковій кон'юнктурі); довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (вказані документи необхідні для підтвердження, що пов'язаність покупця і продавця не вплинула на митну вартість у відповідності до вимог частини 18 статті 58 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (необхідні для дослідження кон'юнктури ринку щодо товару як додаткове джерело інформації); переклад МД країни відправлення (необхідна для ідентифікації ввезеного товару).
У відповідь на вимогу Відповідача Декларант надіслав наступні документи для підтвердження митної вартості товару (з листом № 4700-1 від 07.07.2021):
- прибутковий ордер від 06.06.2021;
- цінову довідку, видану Відділенням у м. Маріуполь Донецької ТПП № Э-119 від 30.06.2021;
- лист компанії AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. б/н від 15.02.2021;
- меморандум ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» від 13.04.2020.
У листі № 4700-1 від 07.07.2021 представник Декларанта повідомив, що інших документів для підтвердження митної вартості за інформацією ПрАТ «ММК ім.Ілліча» надати немає можливості.
Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021 (далі, також - Рішення), у з огляду на те, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару.
У Рішенні Митниця послалася на ті ж самі доводи, що викладені у електронному повідомленні декларанту. Крім того, у Рішенні зокрема вказано, що результатами опрацювання надісланих додатково документів встановлено, що надіслана цінова довідка від 30.06.2021 № Э-119 не містить методів оціночних процедур, розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна та додатків з вихідними даними та іншою інформацією, що були використані в процесі проведення оцінки, а отже цей документ не є належним доказом на підтвердження відсутності впливу пов'язаності продавця та покупця на оцінювання товару, а відтак не прийнятий до уваги. Стосовно обґрунтованості вибору методу визначення митної вартості Відповідач зазначив, що у нього відсутня інформація про вартість оформлених ідентичних товарів, отже застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів не є можливим. У митного органу наявна інформація про вартість оформлених подібних (аналогічних) товарів. Джерело інформації: вартість товару згідно МД № UA700100/2020/002237 від 12.05.2020, митна вартість товару «вапняк флюсовий подрібнений, фракція 50-100 мм» складає 21,17 дол. США/тн.
Також Митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №700100/2021/00035 від 07.07.2021 (далі, також - Картка відмови).
Після того, відповідно до ст. 55 МК України товар був випущений у вільний обіг за МД №UA700100/2021/100066 від 08.07.2021 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною представником Декларанта, та із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної Митницею, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
В подальшому, ТОВ «Метінвест-Шіппінг» листом вих.№040/2021-ОДИ від 22.09.2021 було надано Відповідачу додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: лист ПрАТ «ММК ім. Ілліча» № 05/5723 від 20.09.2021 про наявність кредиторської заборгованості компанії METINVEST INTERNATIONAL SA у зв'язку з тим, що сплата за товар не здійснювалась; Кредиторська заборгованість (витяг з програмного масиву); Меморандум ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» від 12.03.2021.
Однак, за результатами опрацювання пояснень, викладених у цьому листі, та додаткових документів Митниця у адресованому представнику Позивача листі вих.№ 7.1-3/7.1-28-05/13/2481 від 29.09.2021 повідомила, що не має законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої Декларантом.
Зазначене спричинило звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товару UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №700100/2021/00035 від 07.07.2021.
З викладеного вище слідує, що спір виник з приводу правомірності визначення митної вартості товару, ввезеного за Контрактом та наявності впливу на визначення цієї вартості взаємопов'язаності Позивача та Продавця за Контрактом.
Зважаючи на обґрунтування прийняття Відповідачем оспореного Рішення, оформлення Картки відмови, а також зважаючи на аргументи відзиву Відповідача, насамперед зазначається наступне.
За приписами ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч.12). За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце (ч.13). У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч.14).
В даному випадку у письмовому повідомленні декларанту, рівно як і у прийнятому Рішенні Митниця лише констатувала факт взаємопов'язаності Позивача з продавцем товару, про що заявив безпосередньо представник Позивача у поданій митній декларації із застереженням, що така пов'язаність не вплинула на вартість товару.
Але ж самого факту наявності зв'язку між контрагентами недостатньо. Митний орган має письмово обґрунтувати, що ці відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. За відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Митниця не надала представнику Позивача письмові обґрунтування з приводу того, що взаємовідносини Позивача і Продавця мали вплив на ціну оцінюваних товарів, а отже в силу щойно наведених приписів ст.58 МК України слід вважати, що взаємовідносини Позивача і Продавця не вплинули на визначену ціну товару.
Варто відзначити, що Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а зазначається, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на твердження Відповідача про те, що саме Позивач не виконав свого обов'язку та не надав жодного документу, який би підтверджував відсутність впливу взаємозв'язку між Покупцем та Продавцем товару на ціну задекларованого товару за основним методом, з посиланням при цьому на постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, від 28.02.2020 у справі № 825/3763/15-а, від 17.12.2019 у справі № 826/5560/16, суд зазначає, що Відповідач звернувся до неактуальної судової практики.
Необхідно зазначити, що суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).
Крім вже наведених висновків Верховного Суду варто також навести, що у постанові від 29.01.2021 у справі № 826/1497/16 Верховний Суд зазначив: «згідно з частиною дванадцятою статті 58 МК той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів».
У постанові від 19.01.2021 у справі № 825/298/16 Верховний Суд дійшов висновку, що «наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».
У постанові від 11.06.2020 у справі № 826/4829/16 Верховний Суд зазначив: «також не є обґрунтованими доводи заявника касаційної скарги, які є аналогічні висновкам спірного у даній справі рішення про пов'язаність позивача та його контрагента згідно Контракту СТ20-001/1501 від 13.01.2015, так як у відповідності до частини п'ятнадцятої статті 58 МК України передбачено, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Проте необхідно підкреслити, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов'язок».
Саме така правова позиція на цей час є застосовною до спірних правовідносин.
Однією з обставин, що слугували прийняттю Рішення, Відповідач зазначив, що документи підписані різними посадовими особами, засвідчені різними печатками, тому у Відповідача виникло питання щодо повноважень осіб на підпис відповідних документів.
Однак такі обставини будь-яким чином не можуть ставити під сумнів визначену Позивачем митну вартість. Наявність в однієї юридичної особи декількох підписантів відповідає звичайній діловій практиці.
Виготовлення іноземним контрагентом документів, що підтверджують митну вартість товарів, на різних бланках та підписання їх різними особами за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Такі розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів та можуть бути зумовлені особливостями організації бухгалтерського обліку та розподілу обов'язків між працівниками відповідного підприємства.
Доказів відмінностей чи підробок у підписах Продавця у Контракті чи у інших документах Відповідач не надав, з матеріалів справи таких доказів не вбачається.
Посилання Відповідача на ненадання представником Позивача документів про оплату за товар не є обґрунтованими та підставними.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.
Як зазначалося, за умовами Контракту Покупець зобов'язаний здійснити оплату не пізніш, ніж через 60 днів з дати коносамента.
На час митного оформлення строк оплати не настав, а додатково представник Позивача повідомив Митницю про кредиторську заборгованість ПрАТ «ММК ім.Ілліча» перед Продавцем за Контрактом за товар, що підтвердив відповідними доказами.
Однак в будь-якому разі, взаємовідносини щодо оплати за товар регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, умовами договору і не мають впливу на формування митної вартості. Факт оплати або неоплати всупереч зазначеній в договорі умові оплати свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.
Відносно зауважень Митниці в частині неподання документів за п.18 - 20 ст.58 МК України всупереч цих норм суд зазначає таке.
Згідно з ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч.19 ст.58 МК України у разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
За положеннями ч.20 ст.58 МК України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
З аналізу наведених положень ч.18-20 ст.58 МК України однозначно слідує, що надання передбачених цими положеннями документів та відомостей є правом, але не обов'язком декларанта (представника декларанта).
Позивач представив у справу лист (б/н від 22.02.2021) Продавця за Контрактом - METINVEST INTERNATIONAL SA, який є доказом того, що у 2021 році ця Компанія продавала вапняк фракцією 50-100 мм тільки для ПрАТ «ММК ім. Ілліча» і у 2021 році Компанія METINVEST INTERNATIONAL SA не продавала і не буде продавати вапняк фракцією 50-100 мм ніякій особі, за винятком ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
Тобто матеріали справи свідчать, що Постачальник за Контрактом здійснює його продаж виключно Позивачу, що унеможливлює встановлення вартості операції при продажу постачальником ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну.
Натомість, Позивач надав Митниці цінову довідку Відділення у місті Маріуполь Донецької торгово-промислової палати № Э-119 від 30.06.2021.
За змістом цієї довідки ціна товару, зафіксована в Додатку № 36 до Контракту (тобто задекларована вартість ввезеного товару) відповідає кон'юнктурі ринку відповідного товару (вапняку подрібненого в якості флюсової добавки при металургійних процесах отримання чорних металів).
Викладені у Рішенні аргументи відносно цієї довідки (відсутність методів та оціночних процедур, розрахунків, іншої використаної інформації) суд не знаходить підставними.
У довідці вказано про джерела отримання відповідної інформації і Донецька торгово-промислової палата є повноважним та компетентним органом для надання такого висновку.
Згідно з Рішенням Відповідач відомостями Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України встановив, що Позивач раніше імпортував на митну територію України подібний товар за митною декларацією № UA700100/2020/002237 від 12.05.2020 за вищою ціною - 21,17 дол.США/тн, і тому, застосувавши другорядний (третій) метод визначення митної вартості товарів, визначив митну вартість товару, стосовно якого заявлено митне оформлення за митною декларацією № UA700100/2021/100046 від 07.07.2021, у такій самій вартості, тим самим відхиливши визначену представником Декларанта за основним методом митну вартість в розмірі 18,12 дол. США/тн.
Тобто коригування митної вартості здійснено на підставі попередньо задекларованої та прийнятої Митницею вартості операції з ввезення аналогічного товару.
Позивач, як вже згадувалось в описовій частині рішення, пояснив, що різниця у цінах між угодами щодо поставки оцінюваних товарів та аналогічних товарів обумовлена двома об'єктивними причинами: 1) різницею між цінами, за якими Продавець METINVEST INTERNATIONAL SA закуповував товари у непов'язаних з ним постачальників: 11,0 дол. США/тн на умовах FOB у постачальника KAPICIOGLU MADENCILIK INSAAT SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (МД UА700100/2020/002237 від 12.05.2020, яка взята митним органом за основу коригування), 8,00 дол. США/тн на умовах FOB у постачальника AUDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (спірна декларація за якою товар було заявлено до митного оформлення); 2) різницею у вартості фрахту, адже доставка товарів здійснювалась різними судами: судно PHOENIX - фрахт 8,00 дол. США/тн (МД UА700100/2020/002237 від 12.05.2020, яка взята митним органом за основу коригування), судно PHOENIX - 8,83 дол. США/тн (спірна декларація за якою товар було заявлено до митного оформлення).
На підтвердження Позивач надав калькуляцію оцінюваного у спірному випадку товару (від 07.06.2021) та калькуляцію аналогічного товару (від 24.04.2020), виконані Постачальником товару, якими підтверджується, що зменшення ціни порівняно з попередньої поставкою, на яку спирається Відповідач, обумовлено різницею у цінах закупівлі товару у виробника та транспортування.
Аргументи Позивача щодо різниці цін, які підтверджені достовірними доказами, є безумовно прийнятними.
Слід визнати, що Позивач належно довів факт відсутності впливу його пов'язаності з Постачальником на визначену за основним методом митну вартість товару.
Надані Позивачем до митного оформлення імпортованого товару документи не містили розбіжностей, чітко ідентифікували товар та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також містили відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).
Натомість, Відповідач при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в порушення вимог МК України, фактично, не давши належної оцінки можливості визначення митної вартості за наданими Позивачем документами з використанням основного методу, формально, звернувшись до пункту 4 статті 53 МК України, без наявності відповідних підстав одразу запросив у Позивача додаткові документи.
Але ж, через ненаведення обґрунтування наявності відповідного впливу відносин контрагентів на визначення ціни товару у Відповідача були відсутні правові підстави для запиту у Позивача додаткових документів на підставі частини 4 статті 53 МК України.
Відносно доводів Відповідача про спрацювання автоматизованого профілю ризику за напрямком митної вартості зазначається, що використання інформації з АСАУР (автоматичної системи аналізу та управління ризиками) не може свідчити про обов'язковість на такий випадок здійснення коригування митної вартості, рівно як і не надає безумовні підстави для запитування додаткових документів.
Дані АСАУР мають допоміжний інформаційний характер при прийняті митницею відповідних рішень та з об'єктивних підстав не можуть містити всієї інформації, що стосується суб'єктів ЗЕД, товарів та умов їх продажу, тому ці дані не є вагомішими, ніж надані декларантом первинні документи щодо товару. Розбіжності між рівнем заявленої декларантом вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже цим декларантом здійснювалось, не є безспірним доказом на підтвердження висновку про недостовірність даних за заявленою декларантом митної вартості товару.
На будь-який випадок відповідні дії мають вчинятися Митницею в залежності від приписів Митного кодексу України.
За таких наведених обставин у їх сукупності, за наслідками оцінки обставин та доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів правомірність прийняття спірних Рішення та винесення Картки відмови. Натомість, є правомірними, обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами доводи Позивача.
Позов суд задовольнив повністю.
У відповідності до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на Відповідача.
Позивач при зверненні до адміністративного суду сплатив судовий збір у розмірі 5914,99 грн (платіжне доручення № 4500133572 від 15.12.2021, з урахуванням листа-повідомлення Позивача на адресу Донецького ГУК від 21.12.2021 № 04/148 про уточнення призначення платежу). Зазначена сума підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 195, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Донецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA700100/2021/000013/1 від 07.07.2021 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA700100/2021/00035 від 07.07.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецької митниці (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 44029605) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, Запорізька область, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) 5914 (п'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 99 коп. відшкодування судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ “ММК ім.Ілліча” на повідомлені електронні адреси з КЕП судді, до кабінетів Електронного суду.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 14.11.2023.
Суддя Р.А.Ніколаєнко