ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4480/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріалбуд» м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солома» м. Верхівцеве
про стягнення суми боргу в розмірі 950000грн, пені в розмірі 90000грн, 3% річних в розмірі 739грн73коп
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріалбуд» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солома» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 950000грн, пені в розмірі 90000грн, 3% річних в розмірі 739грн73коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт відповідно до договору підряду №ПРОЕКТ.2301 від 24.01.2023 на розробку проектно-кошторисної документації.
Позивач зазначав, що на підставі пункту 1 Додатку №4 до договору №ПРОЕКТ.2301 від 24.01.2023 платіжною інструкцією №3672 від 16.02.2023 відповідач перерахував позивачу авансовий платіж за розробку Етапу 1 ПКД в розмірі 1750000грн.
Позивач вказав, що на виконання договору 09.06.2023 надіслав відповідачу (замовнику) для затвердження всі розроблені розділи ПКД Етапу 1, отримані відповідачем 13.06.2023.
Позивач повідомив, що 20.07.2023 направив на адресу відповідача акт приймання передачі виконаних робіт ПКД Етапу 1 на суму 2350000грн, рахунок №193 на 600000грн - доплата за завершення розробки Етапу 1 ПКД, рахунок №194 від 18.07.2023 на 350000грн - авансовий платіж за розробку Етапу 2 ПКД, всі розроблені розділи ПКД Етапу 2 для затвердження. Відповідач отримав документи 25.07.2023.
Позивач зазначав, що 10.08.2023 направив відповідачу акт №2 приймання-передачі виконаних робіт ПКД Етапу 2 та повторно рахунок №194 від 18.07.2023 на 350000грн - за завершення розробки Етапу 2 ПКД, отримані відповідачем 15.08.2023.
Позивач вказав, що на дату подання позову від відповідача (замовника) не надходили повідомлення про затвердження переданих розроблених розділів ПКД та/або письмової мотивованої відмови від затвердження із переліком зауважень.
Посилаючись на пункт 6.4 договору №ПРОЕКТ.2301 від 24.01.2023, позивач стверджував, що розроблені розділи ПКД вважаються затвердженими замовником і в подальшому під час приймання-передачі виконаних робіт замовник позбавляється права надавати будь-які зауваження відносно ПКД або частини такого розділу (окремих текстових або графічних матеріалів).
Наполягаючи на порушенні відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 950000грн, до складу якої входить сума боргу за всі розроблені розділи ПКД Етапу 1 в розмірі 600000грн та сума боргу за всі розроблені розділи ПКД Етапу 2 в розмірі 350000грн.
На підставі пункту 8.3 договору №ПРОЕКТ.2301 від 24.01.2023 за порушення строку оплати виконаних робіт з розробки ПКД Етапу 1 в розмірі 600000грн позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 90000грн за період з 02.08.2023 по 16.08.2023.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати виконаних робіт з розробки ПКД Етапу 1 в розмірі 600000грн позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 3% річних в розмірі 739грн73коп за період з 02.08.2023 по 16.08.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду. Попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду від 22.08.2023 направлялась на адресу електронної скриньки відповідача soloma@dniproagro.com, зазначену відповідачем в розділі «інформація для здійснення зв'язку» у Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 22.08.2023 доставлена до електронної скриньки відповідача 22.08.2023.
На адресу суду 04.10.2023 надійшло клопотання відповідача.
Відповідач пояснив, що між сторонами велись перемовини щодо укладення мирової угоди. У зв'язку з цим в платіжній інструкції №425 від 25.09.2023 на суму 15685грн51коп в графі «призначення платежу» відповідач зазначив про сплату судового збору за мировою угодою від 08.09.2023.
Відповідач також зазначив про сплату суми боргу в розмірі 950000грн, долучив платіжні інструкції №303 від 18.09.2023 на суму 600000грн. та №304 від 18.09.2023 на суму 350000грн та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу та суми судового збору.
Відповідач повідомив про зміну найменування юридичної особи (з ТОВ «Солома» на ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод») та зміну юридичної адреси.
На адресу суду 13.10.2023 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» письмові пояснення позивача.
Позивач вказав про сплату відповідачем суми боргу в розмірі 950000грн після звернення позивача з позовом до суду та наполягав на стягненні нарахованих сум пені, 3%річних.
Станом на 15.11.2023 відповідач не надав відзив на адресу суду. Текст укладеної між сторонами мирової угоди на адресу суду для затвердження не надавався.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солома» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індастріалбуд» (далі - виконавець) укладений договір підряду №проект.2301 від 24.01.2023 на розробку проектно-кошторисної документації (далі - договір від 24.01.2023).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в серпні 2023 відбулась зміна найменування відповідача з Товариство з обмеженою відповідальністю «Солома» (ідентифікаційний код 36933660) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод» (ідентифікаційний код 36933660). При цьому ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним.
Відповідно до пункту 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996 (із змінами та доповненнями) ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
Враховуючи наведене, наявні підстави для здійснення заміни найменування відповідача з Товариство з обмеженою відповідальністю «Солома» (ідентифікаційний код 36933660) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод» (ідентифікаційний код 36933660).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 24.01.2023 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації (далі - «ПКД») проекту, що має назву: «Нове будівництво зерносховища, розташованого на території ТОВ «Солома» за адресою: вул. Нова, буд. 50-А, м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області». Замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи і сплатити виконавцю їх вартість.
Основні вимоги до ПКД викладені в завданні на проектування у додатку №1 до договору. Склад і зміст ПКД викладено в додатку №2 до договору. Графік виконання робіт за договором викладено в додатку№3 до договору. Строки оплати викладені в графіку платежів у додатку №4 до договору. Перелік вихідних даних та строки їх надання виконавцю викладено в додатку №5 до договору. Протокол погодження договірної ціни викладено у додатку №6 до договору. Всі додатки є невід'ємними складовими частинами договору.
Згідно з пунктом 3.1 договору від 24.01.2023 вартість робіт з розробки ПКД, що підлягає перерахуванню виконавцю становить 2750000грн (з ПДВ).
В пункті 4.2 договору від 24.01.2023 вказано, що оплата робіт за договором здійснюється замовником у відповідності до графіку платежів, викладеного у додатку №4 до договору.
Пунктами 6.2, 6.6 договору від 24.01.2023 передбачено, що після завершення виконання окремого розділу ПКД або частини такого розділу (окремих текстових або графічних матеріалів) виконавець має право надати або направити їх замовнику для затвердження.
Передача будь-якої документації, що стосується договору відбувається за актом приймання-передачі документації, або засобами поштового зв'язку, або шляхом направлення документації на адресу електронної пошти, яка зазначена в даному договорі.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.3, 7.4 договору від 24.01.2023 приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами частинами, після завершення виконавцем кожного окремого етапу робіт згідно з графіком виконання робіт (додаток №3 до договору). Результати приймання-передачі робіт оформлюється сторонами шляхом підписання акта приймання - передачі виконаних робіт.
Замовник зобов'язується не зволікати із прийманням результатів виконаних робіт та протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі виконаних робіт підписати та повернути виконавцю 1 (один) примірник такого акта або надати письмову мотивовану відмову від його підписання з переліком виявлених недоліків.
Якщо протягом встановленого п. 7.3 договору строку замовник не поверне (не направить) виконавцю підписаного екземпляру акта приймання-передачі виконаних робіт або письмової мотивованої відмови від підписання такого акта, роботи відповідної стадії вважаються прийнятими замовником без будь-яких зауважень та виконаними виконавцем належним чином в повному обсязі.
Пунктом 11.1 договору від 24.01.2023 визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, без заперечень та зауважень до його змісту.
У додатку №4 до договору від 24.01.2023 сторони погодили наступні графіки платежів:
- авансовий платіж за розробку Етапу 1 ПКД: сума (з ПДВ) - 1750000грн; дата оплати - протягом 5 робочих днів з дати укладання договору;
- завершення розробки Етапу 1 ПКД: сума (з ПДВ) - 600000грн; дата оплати - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання - передачі виконаних робіт ПКД Етапу 1 згідно додатку №3 до договору;
- авансовий платіж за розробку Етапу 2 ПКД; сума (з ПДВ) - 350000грн; дата оплати - протягом 5 робочих днів з моменту отримання замовником повідомлення про завершення розробки ПКД Етапу 2 згідно додатку №3 до договору та виставленого рахунку виконавцем;
- завершення розробки ПКД: сума (з ПДВ) - 50000грн; дата оплати - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання - передачі виконаних робіт ПКД Етапу 3 згідно додатку №3 до договору.
Вартість робіт з розробки ПКД, що підлягає перерахуванню виконавцю дорівнює 2750000грн (з ПДВ).
Платіжною інструкцією №3672 від 16.02.2023 відповідач перерахував позивачу авансовий платіж в розмірі 1750000грн.
Згідно з матеріалами справи (опис вкладення у поштове відправлення №0303714584491, рекомендоване повідомлення №0303714584491) 09.06.2023 на виконання договору від 24.01.2023 позивач надіслав відповідачу для затвердження всі розроблені розділи ПКД Етапу №1, отримані відповідачем 13.06.2023.
У липні 2023року позивач направив на адресу відповідача разом із супровідним листом №99 від 19.07.2023 та описом вкладення до цінного листа - акт приймання передачі виконаних робіт ПКД Етапу 1 на суму 2350000грн, рахунок №193 від 18.07.2023 на суму 600000грн (доплата за завершення розробки Етапу 1 ПКД), рахунок №194 від 18.07.2023 на суму 350000грн (авансовий платіж за розробку Етапу 2 ПКД), розроблені розділи ПКД Етапу 2 для затвердження. Відповідно до результатів відстеження за трек-номером поштового відправлення №0303714647825 на сайті «АТ «Укрпошта», відповідач отримав поштове відправлення 25.07.2023.
У серпні 2023року позивач направив на адресу відповідача разом із супровідним листом №106 від 10.08.2023 та описом вкладення до цінного листа - акт №2 приймання-передачі виконаних робіт ПКД Етапу 2 та рахунок №194 від 18.07.2023 на суму 350000грн (за завершення розробки Етапу 2 ПКД). Відповідно до результатів відстеження за трек-номером поштового відправлення №0303714699647, відповідач отримав поштове відправлення 15.08.2023.
У строки, визначені пунктом 7.3 договору від 24.01.2023, відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі виконаних робіт та не направив на адресу позивача письмові мотивовані відмови від підписання отриманих актів приймання-передачі виконаних робіт з переліком виявлених недоліків. Таким чином відповідач прийняв виконані позивачем роботи в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З огляду на строки оплати, встановлені у додатку 4 до договору, дати отримання відповідачем - актів приймання-передачі виконаних робіт, розробленої документації, рахунків, відповідач мав сплатити суму в розмірі 600000грн в строк до 01.08.2023 включно, суму в розмірі 350000грн - до 01.08.2023 включно.
Під час розгляду справи відповідач перерахував позивачу суму боргу в розмірі 950000грн платіжними інструкціями №304 від 18.09.2023 на суму 350000грн та №303 від 18.09.2023 на суму 600000грн.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 950000грн внаслідок відсутності предмету спору.
Пунктом пункту 8.3 договору від 24.01.2023 визначено, що за порушення строків оплати робіт (в тому числі відповідно до графіку платежів) замовник сплачує виконавцю неустойку у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми чергового платежу, визначеного додатком №4 до договору, за кожний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення до моменту фактичної оплати суми чергового платежу, зокрема понад строк, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
На підставі пункту 8.3 договору від 24.01.2023 за порушення строку оплати суми в розмірі 600000грн позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 90000грн за період з 02.08.2023 по 16.08.2023.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок пені. Позивач не врахував положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями).
Встановлена пунктом 8.3 договору штрафна санкція за невиконання грошового зобов'язання (1% від несвоєчасно сплаченої суми чергового платежу за кожен день прострочення) за своєю правовою природою є пенею.
Згідно з преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями) він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
У статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями) вказано, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний. Тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №907/65/18 та від 20.01.2022 у справі №910/20734/20).
За розрахунком суду, виконаним з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 10849грн32коп за період з 02.08.2023 по 16.08.2023. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 79150грн68коп слід відмовити.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати суми в розмірі 600000грн позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 739грн73коп за період з 02.08.2023 по 16.08.2023.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних. Розрахунок є арифметично правильним та складений з дотриманням вимог чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 739грн73коп за період з 02.08.2023 по 16.08.2023 підлягають задоволенню.
Відповідач долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію №425 від 25.09.2023 про сплату позивачу 15685грн51коп. В графі «призначення платежу» цієї платіжної інструкції відповідач вказав про сплату судового збору за мировою угодою від 08.09.2023 у справі №904/4480/23.
У суду відсутні підстави враховувати сплачену відповідачем суму в розмірі 15685грн51коп під час вирішення спору. Сторони не надавали до суду текст укладеної між сторонами мирової угоди на адресу суду для затвердження. Докази зміни відповідачем призначення платежу в платіжній інструкції №425 від 25.09.2023 також відсутні. Відповідач не позбавлений права звернутись до позивача та просити повернути сплачену суму в розмірі 15685грн51коп.
Згідно зі статтею 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
З огляду на закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 950000грн, позивач має право на повернення з Державного бюджету України сплаченого судового збору в розмірі 14250грн.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 90000грн та 3% річних в розмірі 739грн73коп, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 173грн.84коп.
Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 52, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 91, 126, 129, 231, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Здійснити заміну найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солома» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод».
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріалбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод» про стягнення суми боргу в розмірі 950000грн, пені в розмірі 90000грн, 3% річних в розмірі 739грн73коп - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 950000грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод» (ідентифікаційний код: 36933660; місцезнаходження: 51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріалбуд" (ідентифікаційний код: 40645273; місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 23, офіс 507) пеню в розмірі 10849грн32коп, 3% річних в розмірі 739грн73коп, витрати зі сплати судового збору в розмірі 173грн.84коп.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 79150грн68коп.
Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова