СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
15 листопада 2023 року м. Харків Справа № 905/900/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (вх. № 2175 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2023 у справі №905/900/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Харакоз К.С. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін,
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро,
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м.Добропілля, м.Білозерське, Донецька область,
про стягнення штрафу в сумі 897435,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.09.2023 у справі №905/900/23 позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення штрафу в сумі 897435,00 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (код ЄДРПОУ 36028628) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ 40081237) штраф за невірно зазначену в накладній масу вантажу у розмірі 897435,00грн., а також судовий збір в сумі 13461,53 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" звернулося через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області по справі №905/900/23 від 11.09.2023 року та ухвалити нове рішення яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" задовольнити частково та зменшити суму штрафу; стягнути з позивача витрати зі сплати судового збору.
Водночас заявник апеляційної скарги просив зупинити виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі №905/900/23 від 11.09.2023 року та поновити строк на подання апеляційної скарги на статті 256 ГПК України, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано не було, а з його змістом апелянт ознайомився 07.10.2023 після розміщення тексу рішення в Єдиному державному реєстрів судових рішень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023, для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/900/23 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.
26.10.2023 матеріали справи №905/900/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (вх. № 2175 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2023 у справі №905/900/23, на підставі ч. 2, 3 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга була подана з порушенням вимог статті 256 ГПК України та пунктів 1, 2 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, а підстави, зазначені скаржником у заяві про поновлення строків визнані судом неповажними; до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги; не надано документу, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом апеляційної інстанції неповажними з наступних причин: скаржник в апеляційній скарзі обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема тим, що не отримував копію оскаржуваного судового рішення засобами поштового зв'язку, зазначивши, що з його змістом апелянт ознайомився після розміщення 07.10.2023 тексу рішення в Єдиному державному реєстрів судових рішень. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №905/900/23 надіслано судом першої інстанції за адресою Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" та було отримано представником 26.09.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №0600047517351 (т.116). Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду 18.10.2023, отже, з пропуском встановленого ч.2 статті 256 ГПК України двадцятиденного строку з моменту отримання оскаржуваного судового рішення. Тому підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги щодо обставин неотримання рішення суду першої інстанції, визнані судом апеляційної інстанції неповажними. Крім того, рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №905/900/23 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.09.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113550557), а не 07.10.2023, про що помилково зазначає апелянт в апеляційній скарзі.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлена до електронного кабінету Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" та представника адвоката Гаврихіва В.В. 31.10.2023 о 18.36, що підтверджується відповідними довідками Східного апеляційного господарського суду.
Отже, судом було вжито належних та достатніх заходів для повідомлення заявника про недоліки поданої ним апеляційної скарги у відповідності до вимог ч.ч. 5-7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
09.11.2023 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023, у межах встановленого судом строку, до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № 13731), до якої додано: клопотання про поновлення строків звернення до суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску звернення до суду із апеляційною скаргою, платіжну інструкцію про сплату судового збору у встановленому розмірі, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Гаврихіва В.В. та довіреність №15ШБ/Д від 01.12.2022.
Обґрунтовуючи подане клопотання про поновлення строків звернення до суду, заявник апеляційної скарги зазначив, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним; не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Апелянт посилався на обставини того, що підприємство ТДВ "Шахта "Білозерська" знаходиться на території Донецької області близько до лінії фронту. У зв'язку з веденням воєнного стану, 02 серпня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 679-р “Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області”, при цьому робітники ТДВ "Шахта "Білозерська" здійснюють правовий супровід підприємства та працюють віддалено, і не знаходяться на території підприємства. Відомості щодо ходу судових справ отримають безпосередньо через електроні системи, та обмежені в можливості своєчасного отримання та відправлення документів. Оприлюднення 20.09.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржуваного рішення, не свідчить про те, що ТДВ "Шахта "Білозерська" саме 20.09.2023 з ним ознайомлено. Апелянт зазначив, що відмова в поновленні строку апеляційного оскарження рішення суду в даних умовах, позбавляє відповідача в належному захисті своїх прав, та порушує основні засади судочинства - верховенство права, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Будь-яких інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги, а також доказів на підтвердження відповідних обставин, заявником не надано.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023, у зв'язку з навчанням судді Шевель О.В., для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
Надаючи оцінку вказаним твердженням заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено місцевим господарським судом 11.09.2023 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 02.10.2023 (з урахуванням вихідних днів).
Натомість апелянт звернувся через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 18.10.2023.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого ч.1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії").
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21.
Проте, підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги є неповажними, з огляду на таке.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовується апелянтом, копію оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі №905/900/23 надіслано судом першої інстанції за адресою Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" та було отримано представником 26.09.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №0600047517351 (т.116). Тобто в даному випадку недотримання строків апеляційного оскарження не було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції.
При цьому апелянт звернувся через підсистему "Електронний суд" до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 18.10.2023, отже з пропуском встановленого ч.2 ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку з дня вручення йому повного рішення суду .
Заявник скарги посилається на те, що він був вимушений провести евакуацію працівників, правовий супровід підприємства робітники здійснюють віддалено, і не знаходяться на території підприємства, у зв'язку із чим, відомості щодо ходу судових справ отримають безпосередньо через електроні системи та обмежені в можливості своєчасно отримати та відправити документи. Разом з тим, як вказує сам апелянт, евакуацію було здійснено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №679-р "Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області", яке було прийнято 02.08.2022 - тобто, працюючи в такому режимі вже більше року, підприємство отримувало поштову кореспонденцію та брало участь у судовому процесі, що підтверджується матеріалами справи (зокрема, 25.07.2023 відповідач подав до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру штрафу в даній справі, а.с.99).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що право на поновлення строку у зв'язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи (пункт 34 постанови Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21). Отже, ключовою ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв'язок між обставинами (зокрема, але не виключно, збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом, ухвалою суду тощо. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій території України не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, існує реальна можливість дотриматись їх чи ні. Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ними обставин заявник не може виконати ті чи інші процесуальні дії. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на нього, без належного обґрунтування, мотивування та аргументування впливу на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі та без подання відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку. Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 908/2252/22.
Посилання апелянта на те, що працівники ТДВ "Шахта "Білозерська", які здійснюють правовий супровід підприємства, працюють віддалено, тому дізналися про вказане рішення з ЄДРСР - не може бути визнано належним аргументом, оскільки відповідне питання стосується внутрішньої організації роботи підприємства, зокрема, взаємодії між працівниками, які отримують поштову кореспонденцію за адресою, повідомленою відповідачем суду, і представниками, які здійснюють правовий супровід підприємства.
Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що підприємство брало участь у судовому процесі в господарському суді. Так, 25.07.2023 представник відповідача, адвокат Гаврихів В.В., направив до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру штрафу.
Апеляційну скаргу в даній справі також подано вказаним представником (через систему “Електронний суд”), при цьому заявником не обґрунтовано поважності причин, що перешкодили йому своєчасно довідатися про оскаржуване рішення в електронному кабінеті.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не наведено посилань на об'єктивні та непереборні обставини, що перешкодили б йому подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк після отримання оскаржуваного рішення поштою 26.09.2023, або своєчасно довідатися про вказане рішення, прийняте за результатами відомого йому судового провадження, з електронного кабінету представника або ж Єдиного державного реєстру судових рішень.
Водночас, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, стан надходження поштової кореспонденції тощо.
Згідно із приписами частини 2 статті 42 ГПК учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 1 статті 43 ГПК передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, юридична особа має більше можливостей для здійснення свого представництва у суді, аніж фізична особа, яка перебуває у зоні бойових дій, та відповідно об'єктивно обмежена у захисті своїх прав та інтересів. Суд апеляційної інстанції відзначає, що внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб'єктивний характер, юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційних скарг та оформлення їх змісту. (Близька за змістом позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/8949/21, від 06.03.2023 у справі № 26/95-09).
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, суд апеляційної інстанції враховує, що ТДВ "Шахта "Білозерська" є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням суб'єкта господарювання.
Будь-яких інших обставин, що могли б свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, не наведено заявником ні в апеляційній скарзі, ні у клопотанні про поновлення вказаного строку, наданому на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Тобто недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху, заявником не усунуто.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не визнає поважними причинами пропуску відповідного процесуального строку обставини, наведені заявником як в апеляційній скарзі, так і у клопотанні про поновлення вказаного строку, наданому на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження судового рішення.
Відтак, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки апеляційну скаргу подано через систему “Електронний суд”, повернення її заявникові в паперовому вигляді не здійснюється.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 235, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (вх. № 2175 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2023 у справі №905/900/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов