"14" листопада 2023 р.
справа №642/5387/23
провадження №2/642/1524/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Ольховського Є.Б.
за участю секретаря Прийма Ф.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
АТ «Акцент Банк» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовну вказує на те, що 03.05.19 ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом. А-Банк свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Акцент Банк» станом на 16.08.23, згідно розрахунку заборгованості, становить 24676,55 грн. Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 25 вересня 2023 року відкрито провадження по справі, визначено вказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику) повідомлення сторін.
Відповідач у відзиві позовну заяву визнала частково, прохала зменшити суму стягнути та скасувати відсотки у розмірі 9690,03 грн, які були нараховані після 24.02.22, а також зобов'язати Позивача провести реструктуризацію на остаток суми за кредитом 14986,52 грн., яка була до вторгнення РФ, у зв'язку з тяжким матеріальним станом її сім'ї. Прохала не стягувати з неї судовий збір. В обґрунтування зазначила, що на сьогоднішній день вона та її сім'я мають статус ВПО, доходу, який складається із заробітної плати, вистачає тільки на щоденні потреби. До моменту вторгнення РФ, відповідачка добровільно сплачувала кредит, заборгованості не було.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 03.05.19 ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявляючи позовні вимоги, позивач посилалися на те, що між сторонами було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідно до якого АТ « Акцент-Банк» надало ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
На підтвердження умов договору АТ «Акцент-Банк» надало суду копію анкети-заяви відповідача, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ « Акцент-Банк» та розрахунок заборгованості.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження між сторонами умов кредитування щодо розміру відсотків.
Як вбачається з матеріалів справи витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» не містять підпису ОСОБА_1 .
Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, але не містить даних про умови кредитування.
03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом Банку до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Банку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, Банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду Банк має право виключно на повернення сум фактично отриманих коштів.
Оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами не був погоджений між сторонами договору, у Банку відсутні підстави для їх нарахування за визначеними ним ставками.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Акцент-банк» дотримав вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 03.05.2019 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно до розрахунку заборгованості наданому позивачем загальний розмір заборгованості за договором станом на 16.08.2023 р. становить 24 676,55 грн., в тому числі:
- 14 986,52 грн. - заборгованість за кредитом;
- 9690,03 грн. - заборгованість по відсоткам;
- 0,00 грн. - штрафи.
Відповідач позов визнала частково у сумі 14 986,52 грн. - заборгованість за кредитом.
Таким чином, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» фактично отриману та неповернуту суму кредитних коштів в розмірі 14 986,52 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню 1610,40 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, обрахований пропорційно задоволенню позовних вимог (60%).
Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, б.11, рах.№ НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.05.19 станом на 16.08.23 у розмірі 14 986 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, б.11, рах.№ НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) судовий збір у розмірі 1610,40 грн.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, або через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Є.Б. Ольховський