Справа №484/5644/23
Провадження № 1-кп/484/405/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023153110000289 по обвинуваченню:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівна, Арбузинського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, має на утриманні доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України:
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, що ОСОБА_3 фактично з 2021 року і по липень 2022 року проживав за адресою: АДРЕСА_3 .
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» в країні введено військовий стан. Відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції окупованих територій України від 25.04.2022 №75, Миколаївська міська територіальна громада розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Особи, які проживали на вказаній території та були змушенні залишити або покинути місце свого проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, мають право на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова), внутрішньо переміщеним особам надається допомога на проживання за програмою «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2022 року (точної дати та часу не встановлено), у ОСОБА_3 , виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам, фінансування якої здійснюється за рахунок державного бюджету.
Реалізуючи свій протиправний умисел, 22.04.2022, більш точний час встановити не представилося можливим, діючи з корисливих мотивів перебуваючи в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі і бажаючи їх настання, з метою отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, механізм призначення та виплати якої, передбачений Порядком, затвердженим Постановою, шляхом обману, ОСОБА_3 особисто подав заяву про взяття його на облік в електронній формі за допомогою мобільного додатку «Порталу Дія», як внутрішньо переміщену особу, в якій умисно зазначив недостовірні дані щодо свого переміщення з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_3 , так як фактично ніякого переміщення не відбулось, а зазначені недостовірні відомості були вказані ОСОБА_3 формально для отримання державної допомоги внутрішньо переміщеним особам. При цьому, ОСОБА_3 попереджено про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної державної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей.
Внаслідок того, що ОСОБА_3 вніс до заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи недостовірні відомості щодо свого переміщення, останньому безпідставно надано статус внутрішньо переміщеної особи, та як наслідок нараховано та виплачено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 на загальну 4 000 грн., по 2000 грн. щомісячно, згідно Порядку, затвердженого Постановою, якими останній незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим державним інтересам в особі Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради завдано майнової шкоди на вказану суму.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Зізнаючись у вчиненому, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що дійсно у квітня 2022 року, перебуваючи в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , особисто подав заяву про взяття його на облік в електронній формі за допомогою мобільного додатку «Порталу Дія», як внутрішньо переміщену особу, в якій умисно зазначив недостовірні дані щодо свого переміщення з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_3 . Йому було нараховано та виплачено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 на загальну 4 000 грн., по 2000 грн. щомісячно. Отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
Представник потерпілого, ОСОБА_6 , в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила, справу слухати у її відсутність. Претензій до обвинуваченого не має.
Судом, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Фактичні обставини злочину свідчать про те, що у квітні 2022 року (точної дати та часу не встановлено), у ОСОБА_3 , виник протиправний умисел заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам, фінансування якої здійснюється за рахунок державного бюджету. Перебуваючи в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом обману, ОСОБА_3 особисто подав заяву про взяття його на облік в електронній формі за допомогою мобільного додатку «Порталу Дія», як внутрішньо переміщену особу, в якій умисно зазначив недостовірні дані щодо свого переміщення з АДРЕСА_1 , с-ще АДРЕСА_4 на АДРЕСА_3 , так як фактично ніякого переміщення не відбулось, а зазначені недостовірні відомості були вказані ОСОБА_3 формально для отримання державної допомоги внутрішньо переміщеним особам. При цьому, ОСОБА_3 попереджено про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної державної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей.
Внаслідок того, що ОСОБА_3 вніс до заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи недостовірні відомості щодо свого переміщення, останньому безпідставно надано статус внутрішньо переміщеної особи, та як наслідок нараховано та виплачено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 на загальну 4 000 грн, по 2000 грн щомісячно. Своїми діями завдав матеріальної шкоди державним інтересам в особі Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради. Коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Відповідно до положень ст. 65 КК України та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу, суд повинен з'ясувати вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан тощо.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є проступком, а також данні про особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю правопорушення, характеризується посередньо, відшкодував завдану шкоду.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Цивільний позов під час судового розгляду не заявлявся, витрати на залучення експертів відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відносно обвинуваченого необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі, але приймаючи до уваги пом'якшуючі обставини, суд приходить до висновку про можливість перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за можливе звільнити його від реального відбування призначеного покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки на думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. ст.369,373,374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік з покладанням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в Миколаївський апеляційний суд протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
СУДДЯ: ОСОБА_1