ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області
"04" вересня 2006 р. № 5/252
Господарський суд Кіровоградської області у складі трьох суддів: головуючий Змеул О.А., судді Хилько Ю.І., Коваленко Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/252
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Етика", м. Запоріжжя
до відповідача І: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача ІІ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально - виробничого об'єднання компанії "Експлерент", м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача І: Державна холдингова компанія "Олександріявугілля", м. Олександрія Кіровоградської області
про визнання договорів недійсними та повернення майна
Представники:
від позивача - участі не брали
від відповідача І у засіданні 31.08.06 - Кругаль Є.О., довіреність № 3135-06 від 23.03.06 гол. спеціаліст сектору юридичної та претензійно-позовної роботи
від відповідача ІІ - Дзюра О.Л. , довіреність № б/н від 04.05.06
від третьої особи - участі не брали
Товариство з обмеженою відповідальністю "Етика" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 02 вересня 2004 року, в якій зазначена вимога до Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області провести конкурс на укладення договорів оренди структурних підрозділів державної холдингової компанії "Олександріявугілля": розрізу Морозівський, Байдаківської брикетної фабрики, ТЕЦ-1-2, Райенергоуправління, Олександрійського підйомно-транспортного управління.
Позивач у справі надіслав до господарського суду Кіровоградської області заяву № 232 від 06.10.2004 про зміну позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
У вказаній заяві про зміну позовних вимог позивач зазначив наступні позовні вимоги, які є предметом спору:
- визнати недійсними договори оренди структурних підрозділів ДХК “Олександріявугілля»: розрізу Морозівський, Байдаківської брикетної фабрики, ТЕЦ-1-2, Райенергоуправління, Олександрійського підйомно-транспортного управління, ремонтно-будівельного управління, що 20.09.2004 були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІВОК “Експлерент».
Дана заява позивача мотивована тим, що відповідач І (Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області), незважаючи на порушення провадження у справі № 5/252, предметом спору у якій є зобов'язання його провести конкурс на укладення договорів оренди структурних підрозділів ДХК “Олександріявугілля»: розрізу Морозівський, Байдаківської брикетної фабрики, ТЕЦ-1-2, Райенергоуправління, Олександрійського підйомно-транспортного управління, ремонтно-будівельного управління з товариством з обмеженою відповідальністю “Етика», в порушення правил ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", уклало договори оренди із товариством з обмеженою відповідальністю ІВОК “Експлерент».
Ухвалою господарського суду від 22 жовтня 2004 року прийнято заяву про зміну позовних вимог, до участі в справі в якості іншого відповідача залучено ТОВ ІВОК "Експлерент."
Ухвалою голови господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2005 року, враховуючи категорію та складність справи, відповідно ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням представника відповідача 2 призначено колегіальний розгляд справи.
У зв'язку з оскарженням ТОВ ІВОК “Експлерент» ухвали господарського суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2004 року в апеляційному та касаційному порядку розгляд даної справи неодноразово зупинявся, справа направлялася до апеляційної та касаційної інстанцій.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2006 року, у зв'язку з обставинами, що склалися, проведено заміну складу колегії, виведено суддів Коротченко Л.С. і Таран С.В., введено суддів Хилька Ю.І. та Коваленко Н.М.
Під час розгляду господарським судом Кіровоградської області даної справи № 5/252 із пояснень Регіонального відділенням ФДМУ по Кіровоградській області від 02.08.2006 № 338-45 стало відомо про те, що рішеннями господарського суду Дніпропетровської області у справах №№ 12/53 від 30.06.2005, (16/258)12/54 від 05.05.2006, 32/152 від 13.06.2006, 32/153 від 22.06.2006, 32/154 від 06.06.2006, 32/155 від 21.04.2005 були розірвані договори цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ДХК "Олександріявугілля", а саме структурних підрозділів: розрізу Морозівський, брикетної фабрики "Байдаківська", ТЕЦ-1-2, Райенергоуправління, Олександрійського вантажно-транспортного управління, Олександрійського ремонтно - будівельного управління, укладені між Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю ІВОК "Експлерент".
Відносно структурних підрозділів ДХК "Олександріявугілля" - брикетної фабрики "Байдаківська", ТЕЦ-1-2 рішення господарського суду щодо повернення майна цих підрозділів виконані.
Щодо структурного підрозділу ДХК "Олександріявугілля" - Райенергоуправління, то постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2006 було залишено в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № (16/258)12/54 від 05.05.2006.
У справі відсутні докази того, що зазначені рішення господарського суду Дніпропетровської області у справах №№ 32/152 від 13.06.2006, 32/153 від 22.06.2006, 32/154 від 06.06.2006 були оскаржені в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Отже, спірні договори оренди ЦМК структурних підрозділів ДХК "Олександріявугілля" розірвані рішеннями господарського суду Дніпропетровської області.
Вирішуючи спір у даній справі господарський суд виходить з приписів чинного законодавства.
Статтею 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Відповідно частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Господарським судом також враховується положення пункту 3.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними":
"За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (частина перша статті 59 Цивільного кодексу). Це стосується і згаданих раніше угод, визнаних недійсними у судовому порядку.
Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє. Визнання угоди недійсною як з моменту її укладення, так і лише на майбутнє тягне, залежно від підстав такого визнання, майнові наслідки."
Оскільки спірні договори оренди майна можуть бути визнані недійсними лише на майбутнє, але договори вже розірвані зазначеними вище відповідними рішеннями господарського суду Дніпропетровської області, а орендаря за розірваними договорами зобов'язано повернути орендодавцю об'єкти оренди, то предмет спору в даній справі відсутній.
За відсутності предмета спору провадження у даній справі підлягає припиненню за пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Судові витрати у справі на державне мито в сумі 85 грн. та інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Провадження в справі № 5/252 припинити.
Ухвала про припинення провадження в справі підлягає оскарженню в порядку і строки, встановлені ГПК України.
Примірники ухвали надіслати сторонам.
Головуючий суддя О.А. Змеул
Суддя Ю.І. Хилько
Суддя Н.М. Коваленко